1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

06 липня 2023 року

м. Київ

справа № 568/269/22

провадження № 61-12792св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1,

відповідачка - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 05 липня 2022 року у складі судді Сільман А. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом демонтажу котельні.

На обґрунтування позову посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . На сусідній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, відповідачкою самочинно зведено котельню, при будівництві якої не дотримано протипожежних відстаней між спірною будівлею та її будинком.

Дим, який йде з котельні, загрожує її здоров`ю та життю, може спричинити пожежу та пошкодити її майно.

Наслідки порушення відповідачкою законодавчих норм, прав позивачки мають бути відновлені шляхом демонтажу спірної споруди.

У зв`язку з викладеним позивачка просила зобов`язати відповідачку демонтувати котельню, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішень судів

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 05 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що споруда, про знесення якої заявлено позов побудована на земельній ділянці відповідача та належним чином зареєстрована.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, яким чином порушуються права позивачки, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідачкою порушено норми ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" та норм ДБН В.2.5-77:2014 "Котельні", а саме пункт 9.4.1 ДБН В.2.5-77:2014 - котельні на твердому паливі повинні бути обладнанні установками очищення димових газів від твердих часток (золи), а в технічній документації про очищення димових газів не вказано.

Відповідач не реагує на будь-які зауваження щодо протиправного здійснення будівництва котельні без дотримання протипожежних меж та її шкідливого впливу на здоров`я.

Судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що нотаріусом було внесено відомості про ганок (котельню) - літ. "а4" з порушенням норм законодавства.

Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16, постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц.

У лютому 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , у якому відповідачка просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

На обґрунтування відзиву посилається на те, що господарське приміщення, у якому встановлено твердопаливний котел, назване котельнею, проте по суті це пічне приміщення, в якому знаходиться твердопаливний котел тривалого горіння моделі Холмова, потужністю 6 кВт, розрахований на опалення невеликих приміщень, що не вважається промисловим опалювальним устаткуванням і не відноситься до технічних приміщень - котелень із системами опалення потужністю 100 кВт, для встановлення яких потрібно відповідні дозволи та дотримання норм ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" та ДБН В.2.5-77:2014 "Котельні". Твердопаливні котли такого типу встановлюються громадянами в коридорах, кухнях, кладових приміщеннях будинків та квартир.

Отже, твердопаливний котел тривалого горіння потужністю 6 кВт не відноситься до котельної установки та використовується для обігріву лише однієї будівлі, а не кількох споживачів.

Посилання ОСОБА_1 на неврахування висновків, викладених у постановіВерховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16 та постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц є безпідставними, оскільки у зазначених справах вирішувалося питання знесення самочинного будівництва, зокрема щодо: будівництва прибудови на прибудинковій території багатоквартирного будинку без відповідної дозвільної документації та згоди мешканців будинку, де внаслідок дій відповідачки відбувається самовільне захоплення прибудинкової ділянки, яка не була відведена для цієї мети і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку; незаконного будівництва гаража, що призвело до забруднення криниці стічними водами.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.

Встановлені судами обставини

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до договору дарування від 25 жовтня 1994 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку та відповідну частину господарських будівель та споруд, розміщених на земельній ділянці площею 938 кв. м на АДРЕСА_1 (а. с. 9-10).

На підставі договору дарування від 09 квітня 1997 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 1/2 частину житлового дерев`яного будинку, житловою площею 54,4 кв. м й відповідну частину господарських будівель та споруд (веранда, підвал, хлів-літня кухня, хлів, колодязь, вбиральня, огорожа, відмощення), що знаходиться на земельній ділянці, площею 1 139 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Зі змісту технічного паспорту на житловий будинок індивідуального фонду відомо, що житловий будинок, загальною площею 80,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 18 липня 2006 року серії ЯГ № 385504, виданого на підставі рішення міської ради від 28 квітня 2006 року № 17, земельна ділянка площею 0,0242 га на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення садівництва належить ОСОБА_1 (а. с. 17).

Зі змісту державного акта на право власності на земельну ділянку від 18 липня 2006 року серії ЯІ № 385503, виданого на підставі рішення міської ради від 28 квітня 2006 року № 17, випливає, що земельна ділянка, площею 0,10 га на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських споруд належить ОСОБА_1 (а. с. 16).

Рішенням Радивилівської міської ради Рівненської області від 17 березня 2002 року № 35 ОСОБА_2 надано дозвіл на добудову веранди розміром 4,0 x 6,0 м до житлового будинку на АДРЕСА_3 та будівництво сараю розміром 4,0 x 9,0 м на власній присадибній ділянці(а. с. 67).

Листом від 08 жовтня 2019 року № 1017-2757-19 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області повідомило про розгляд поданої ОСОБА_2 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, побудованого без дозвільного документа на виконання будівельних робіт на об`єкт реконструкції частини житлового будинку під житловий будинок на будівництво господарської будівлі на АДРЕСА_2, внесення інформації про готовність до експлуатації об`єкта до Єдиного реєстру документів і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів (а. с. 68).

Рішенням Радивилівської міської ради Рівненської області від 31 жовтня 2019 року № 278 ОСОБА_2 надано дозвіл на виділ в натурі частки, яка складає 2/5 житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, з об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, яка на праві часткової приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 14 березня 2002 року № 408 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, побудованого без дозвільного документа, вказану частину виділено в окремий самостійний об`єкт - будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 (а. с. 69).

Відповідно до договору про поділ нерухомого майна від 03 серпня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позділили майно, яке є об`єктом спільної часткової власності, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_2, а саме: житлового будинку літ. "А-1" та господарських будівель і споруд, зокрема, літ. "а4" - ганок (котельня).

На підставі вказаного договору припинилося право спільної часткової власності на майно і у власність ОСОБА_2 перейшло 2/5 частини житлового будинку на АДРЕСА_2 .

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності випливає, що житловий будинок загальною площею 60,9 кв. м та приналежні господарські будівлі та споруди, зокрема, ганок (котельня) на АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а. с. 38).

Згідно з технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2, будинковолодіння належить на праві приватної власності ОСОБА_2, під літ. "а4" розміщений ганок (котельня), бетонний з накриттям, площею 9,6 кв. м.

Відповідно до акта обстеження будинковолодіння на АДРЕСА_1 від 16 грудня 2020 року, складеного Радивилівською міською радою випливає, що на орієнтовній відстані до одного метра від межі суміжних земельних ділянок між будинковолодінням на АДРЕСА_1 та будинковолодінням на АДРЕСА_4, проводиться будівництво капітальної споруди на території будинковлодіння на АДРЕСА_4, яке належить громадянці ОСОБА_2 (а. с. 21).

Згідно з відповіддю Радивилівської міської ради від 14 березня 2022 року № 388/01.09-20 будівельний паспорт забудови земельної ділянки на будівництво котельні за адресою: АДРЕСА_2, не видавався.

Відповідно до листа Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області від 15 квітня 2022 року № 6202-1860/622 для здійснення перевірки котельні на території приватного господарства за адресою: АДРЕСА_2, не має правових підстав (а. с. 58).

Згідно з листом Державної інспекції архітектури та містобудування України під час воєнного стану підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у порядку проведення планових та позапланових перевірок на об`єктах будівництва немає (а. с. 59).


................
Перейти до повного тексту