ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/1535/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Україна" (далі - Товариство, позивач) - не з`явився,
відповідача - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (далі - АТ "Харківміськгаз", відповідач, скаржник) - Зубрич Д.О. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АТ "Харківміськгаз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 (головуючий - суддя Слободін М.М., судді Гребенюк Н.В., Шутенко І.А.)
у справі №922/1535/22
за позовом Товариства
до АТ "Харківміськгаз"
про скасування рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для скасування рішення постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого поставною Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС).
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до АТ "Харківміськгаз" про скасування рішення постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільних систем.
1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач прийняв оскаржуване рішення про донарахування позивачу необлікованих об`ємів природного газу за відсутності ознак правопорушення, яке, у розумінні Кодексу ГРС, кваліфікуються як несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1535/22 (головуючий - суддя Присяжнюк О.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1535/22 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позов задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу ГРС, оформлене протоколом від 30.06.2021 №1788/2 про задоволення акта про порушення від 22.03.2021 №105/21.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. АТ "Харківміськгаз", посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1535/22 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у касаційній скарзі АТ "Харківміськгаз" із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовано, зокрема пункт 4 глави 1 розділу І, пункти 1, 2, 4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС та застосовано їх без урахування висновку щодо застосування їх у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №927/89/18 та від 18.11.2021 у справі №903/160/21.
4.2. Поряд з цим, з посиланням на постанову Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив приписи статей 79, 86 ГПК України, оскільки під час ухвалення оскаржуваного рішення судом не надано належної правової оцінки письмовими доказам по справі у їх сукупності, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Від Товариства відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством (споживач) шляхом підписання заяви-приєднання №09420Y987JAP016 приєдналось до затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, Типового договору розподілу природного газу, відповідно до якого АТ "Харківміськгаз" (Оператор ГРМ) зобов`язалося надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.
6.2. На об`єкті позивача, який розташований за адресою м. Харків, вул. Польова, №140, представниками відповідача 22.03.2021 проведено контрольній огляд вузла обліку газу, про що складено акт від 22.03.2021 №2203/ВС1.
6.3. За наслідками контрольного огляду вузла обліку газу складено акт про порушення від 22.03.2021 №105/21, в якому зазначено, що виникла підозра у автентичності пломби державного повірника, яка встановлена на суматорі лічильника промислового GMS G25 заводський номер 126131.
6.4. Газопостачання позивача припинено 22.03.2021, а лічильник демонтовано для проведення позачергової та експертної повірки, про що складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку від 22.03.2021 №694/21 та протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 22.03.2021 №694/21-1.
6.5. Відповідно до висновків, які містяться в акті експертизи ЗВТ та пломб від 23.03.2021 №12І1Е, виявлено втручання в газовий лічильник.
6.6. За результатами повірки лічильника видана довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 23.03.2021 №39-1-4/855 ЦСБ 067ПЕ.
6.7. У подальшому лічильник заводський №126131 направлено для проведення додаткової експертизи до Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі - Дніпропетровський НДЕКЦ).
6.8. Відповідно до висновку, викладеному в експертному дослідженні від 07.05.2021 №ЕД-19/104- 21/11922-ТР, який проведений Дніпропетровським НДЕКЦ, виявлено ознаки пошкоджень, які свідчать про несанкціоноване втручання у ЗВТ.
6.9. Протоколом від 30.06.2021 №1788/2 постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу ГРС, на підставі висновку, що міститься у експертному дослідженні від 07.05.2021 №ЕД-19/104-21/11922-ТР про виявлення несанкціонованого втручання у ЗВТ, вирішено акт про порушення від 22.03.2021 №105/21 задовольнити та постановлено провести нарахування згідно з Кодексом ГРС.
6.10. На виконання протоколу від 30.06.2021 №1788/2 фахівцем відповідача на підставі пункту 1 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС здійснений розрахунок необлікованих об`ємів природного газу, згідно з яким перераховано необліковані об`єми природного газу за період з 18.12.2020 07:00 по 22.03.2021 10:20 та донараховано (за вирахуванням обсягу, що пройшов згідно з лічильником), об`єм газу у розмірі 49 761,88 м3.
6.11. Судом апеляційної інстанції вказано, що згідно з актом експертизи ЗВТ та пломб від 23.03.2021 №12ПЕ комісія АТ "Харківміськгаз" спільно з ДП "Укрметртестстандарт" зазначила, що при обстеженні пломб на лічильнику GMS G25-40 №126131 виявлено невідповідність геометричних розмірів символів на відбитку повірочного тавра на свинцевій пломбі, яка встановлена на корпусі відлікового пристрою з лівого боку. За висновком комісії мало місце втручання в газовий лічильник, а тому лічильник вирішено було направити до Дніпропетровського НДЕКЦ для проведення додаткової експертизи.
6.12. Відповідно до довідки ДП "Укрметртестстандарт" від 23.03.2021 №39-1-4/855 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, лічильник газу роторний GMS G25-40 № 126131 не відповідає вимогам підпункту 6.1 GMS.407273.001 МП Інструкція. Лічильники газу роторні GMS. Методики повірки в зв`язку з браком за зовнішнім виглядом та наявними ознаками фальсифікації відбитка повірочного тавра на захисному пломбуванні лічильника.
6.13. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до висновків експертного дослідження від 07.05.2021 №ЕД-19/104-21/11922-ТР встановлено таке:
"1. У відбитку матриці пломбувальних лещат на ліцевій стороні досліджуваної пломби (свинцева пломба розташована ліворуч відлікового механізму (суматору) лічильника газу "GMS G25-40, заводський № 1261312") та у наданому відбитку матриці пломбувальних лещат з тіла пломби на полімерному зліпку, встановлена розбіжність у відображенні символу "Т" (на наданому зліпку вказаний символ відображений неповно). Визнати причину встановленої у ході порівняльного дослідження розбіжності (недостатня якість зліпку, дефект на плашці, відбитки залишені різними плашками, тощо), не надається можливим, у зв`язку з відсутністю ознак, які б вказували на це.
Всі інші символи, відображені на досліджуваній свинцевій пломбі, відповідають (у тому числі і за геометричними розмірами) символам, наявним на наданому полімерному зліпку.
2. На досліджуваній свинцевій пломбі (ліворуч відлікового механізму (суматору) лічильника газу "GMS G25-40, заводський № 126131") наявні пошкодження у вигляді деформації на тілі пломби та краях її отворів, порушення цілісності пломбувального елементу (линви), додаткових вм`ятин на внутрішніх поверхнях (каналах) пломби.
3. Пломбувальний елемент (линва) досліджуваної свинцевої пломби ліворуч відлікового механізму) розділений зі сторони петлі шляхом розрізу, з подальшим приховуванням та обтисненням розділених кінців, у попередньо розширеному отворі каналу пломби.
4. Свинцева пломба, розташована ліворуч відлікового механізму (суматору) лічильника газу "GMS G25-40, заводський № 126131" піддавалась переопломбуванню (несанкціонованому зніманню та повторному навішуванню) шляхом порушення цілісності пломбувального елементу (линви) зі сторони петлі, з подальшим приховуванням та обтисненням розділених кінців, у попередньо розширеному отворі каналу пломби.
5. На деталях відлікового механізму (суматору) лічильника газу "GMS G25-40, заводський № 126131", а саме на поверхнях трьох відлікових коліс старшого розряду (четвертого, п`ятого та сьомого, від колеса молодшого розряду) встановлена наявність механічних пошкоджень у вигляді численних вм`ятин та подряпин. Встановити механізм утворення вказаних пошкоджень (у тому числі чи були вони утворені в результаті втручання в механізм лічильника), не надалось можливим, у зв`язку з відсутністю орієнтуючих ознак, які вказували на це.
6. У відліковому механізмі (суматорі) лічильника газу "GMS G25-40, заводський № 126131", розбіжностей між складовими частинами відлікового механізму лічильника газу та наданою технічною документацією не виявлено. Передаточне зубчасте колесо у відліковому механізмі, за своєю конструкцією (формі, розмірним характеристикам, наявністю та взаєморозташуванням конструктивних елементів) відповідає наданому кресленику окремої деталі (колеса зубчатого GMS.721135.001). Встановити повну відповідність деталей досліджуваного відлікового механізму лічильника конструкцій, передбаченій заводом виробником, не надається можливим, у зв`язку з тим, що технічна документація заводу виробника надана не в повній мірі".
6.14. Суд апеляційної інстанції виснував, що цілісність лічильного механізму не порушено, за таких обставин відсутні докази втручання позивача у роботу ЗВТ, яке б призвело до викривлення даних обліку природного газу, а тому і не доведено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, за котре здійснюється донарахування обліку газу.
6.15. Суд апеляційної інстанції вказав, що:
- наявним у матеріалах справи висновком експертизи підтверджується порушення пломби, але не підтверджується факт втручання в роботу лічильника газу GMS G25-40, заводський №1261312;
- матеріали справи не містять доказів, що внаслідок цих порушень показники лічильника відображали неправдиві показники, що є обов`язковим елементом при доказуванні факту вчинення споживачем порушення, передбаченого пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС;
- також не свідчить про встановлення факту викривлення даних обліку природнього газу довідка ДП "Укрметртестстандарт" від 23.03.2021 №39-1-4/855 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, лічильник газу роторний GMS G25-40 №126131, оскільки у ній зазначено, що підставою для визнання ЗВТ непридатним є "брак за зовнішнім виглядом. Наявні ознаки фальсифікації відбитка повірочного тавра на захисному пломбування личильника", тобто причина непридатності ЗВТ не пов`язана з обліком природнього газу;
- суд першої інстанції наведеного не врахував;
- отже, відповідачем не надано суду доказів, які свідчили б про здійснення позивачем несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а саме таких складових зазначеного порушення, як протиправне втручання в його роботу зі сторони позивача, наявність викривлення даних обліку природного газу та відповідного причинно-наслідкового зв`язку між втручанням і викривленням даних обліку;
- враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу ГРС є неправомірним, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №922/1535/22 на підставі пункту 1 частини другої статті 287.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.8. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.9. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.10. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.11. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).