ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/568/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Левицької Марії Михайлівни
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.10.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі
за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Розсошанської сільської ради Хмельницького району
до фізичної особи-підприємця Левицької Марії Михайлівни
про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку,
(у судове засідання з`явилася прокурор - Костюк О. В.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Розсошанської сільської ради Хмельницького району до ФОП Левицької Марії Михайлівни про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.
В обґрунтування позову прокурор посилається на наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки водного фонду від 26.06.2006, що згідно з п. 38 договору є підставою для його розірвання та відповідно повернення земельної ділянки. Як на правову підставу позову посилається на положення статей 525, 526, 611, 629, 651, 653, 782 Цивільного кодексу України, статті 96, 122, 141 Земельного кодексу України, статтю 287 Податкового кодексу України, статті 2, 13, 15, 21, 24, 31, 32 Закону України "Про оренду землі".
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.10.2022 у справі № 924/568/22 задоволено позов.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 29.06.2006, укладений Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ФОП Левицькою М. М. щодо земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 6825883600:07:038:0001, загальною площею 61,1000 га розташованої в межах населеного пункту с. Михайлівка Розсошанської ОТГ Хмельницького (Ярмолинецького) району. 3обов`язано ФОП Левицьку М. М. повернути територіальній громаді в особі Розсошанської сільської ради земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 6825883600:07:038:0001, загальною площею 61,1000 га розташованої в межах населеного пункту с. Михайлівка, Розсошанської ОТГ Хмельницького (Ярмолинецького) району. Стягнуто з ФОП Левицької М. М. на користь Хмельницької обласної прокуратури 4 962 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 924/568/22 рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.10.2022 залишено без змін.
Рішення судів аргументовані тим, що порушення умов договору щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати свідчить про неможливість досягнення орендодавцем мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір. Наведене дає підстави для висновку про наявність істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі від 29.06.2006, що, у свою чергу, є підставою для його розірвання.
У частині стягнення судового збору, апеляційний господарський суд зазначив, що стаття 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не містить приписів про звільнення відповідача, який, в силу вимог статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, від відшкодування судового збору, який сплатив позивач, у разі задоволення позовних вимог. У зв`язку із цим, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача судовий збір, сплачений прокурором під час подання позовної заяви.
3. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та відзивів на касаційну скаргу
3.1. ФОП Левицька М. М. звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині стягнення судового збору та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягнення судового збору з відповідача.
Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме судами не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 703/686/15-ц.
Заявник стверджує, що відповідач є особою похилого віку, інвалідом другої групи, а тому згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", вона звільнена від сплати судового збору.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.