1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року

м. Київ

справа № 640/14127/19

касаційне провадження № К/9901/2104/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна"

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2020 року (головуючий суддя - Кузьменко А.І.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кузьменко В.В.; судді: Василенко Я.М., Ганечко О.М.)

у справі № 640/14127/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна"

до Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" (далі - ТОВ "Руст Україна"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 квітня 2019 року № 0002644104.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 02 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ТОВ "Руст Україна" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує на застосуванні контролюючим органом штрафу поза межами визначеного пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) граничного строку.

Верховний Суд ухвалою від 05 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Руст Україна".

Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ "Руст Україна" з питань своєчасності перерахування до бюджету узгоджених податкових зобов`язань за деклараціями з акцизного податку від 19 серпня 2013 року № 9051542296, від 19 вересня 2013 року № 9058485696, від 10 жовтня 2013 року № 9063624024, від 19 листопада 2013 року № 9074187638, від 17 грудня 2013 року № 9081001041, від 14 січня 2014 року № 9086941976, від 14 березня 2014 року № 9013297109, від 14 листопада 2014 року № 9066306288, від 14 січня 2015 року № 9077667108, від 08 травня 2015 року № 9090300420, від 17 серпня 2015 року № 9173078608, від 11 листопада 2015 року № 9230847292, від 11 березня 2016 року № 9032509953, від 09 червня 2016 року № 9094196628 та податковим повідомленням-рішенням від 17 червня 2017 року № 0001974104, за результатами якої складено акт від 15 березня 2019 року № 822/28-10-41-04/36865727.

Перевіркою встановлено недотримання платником вимог статті 57 ПК України у зв`язку, зокрема, з порушенням граничних термінів сплати грошового зобов`язання з акцизного податку в розмірі 29484,00 грн, самостійно визначеного в декларації від 09 червня 2016 року № 9094196628, на 427 календарних днів та грошового зобов`язання з акцизного податку в розмірі 2931,50 грн, збільшеного згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17 червня 2017 року № 0001974104, на 70 календарних днів. Зарахування відбулося 31 серпня 2017 року, перераховано кошти з одного бюджетного рахунку на інший.

На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказане порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2019 року № 0002644104, згідно з яким визначено штраф у сумі 6483,10 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.


................
Перейти до повного тексту