ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
справа № 826/27034/15
адміністративне провадження № К/9901/42311/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2016 (суддя Погрібниченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 (головуючий суддя Шелест С.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Фірма" до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Фірма" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Перша Будівельна Фірма") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (яку Верховним Судом замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.07.2015 №0002412201, №0002422201, від 21.08.2015 №0002902205, №0002912205 та від 02.11.2015 №0003752205.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, позов задоволено повністю.
Приймаючи такі рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Укр Сервіс Груп", ТОВ "Компанія "Сорбіт", ТОВ "БМУ "Будінвест", ТОВ "Смарт-Буд", ТОВ "Перша Будівельна Фірма Плюс", яка здійснювалась в межах звичайної господарської діяльності суб`єктів господарювання.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права внаслідок залишення судами поза увагою суттєвих обставин при формуванні податкових вигод, зокрема, придбання контрагентами позивача товару, відмінного від реалізованого останньому, а також недостатність трудових ресурсів для виконання спірних правочинів, що, на переконання відповідача, свідчить про нереальність господарських операцій. Просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.
В подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду й відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 07.07.2015 №826/26-53-22-01-21/34426851.
Згідно із висновками акта перевірки Товариство порушило приписи: пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 3 183 028 грн; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 1 502 163 грн.
Відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.07.2015 №0002412201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 253 244,50 грн, у тому числі основний платіж - 1 502 163 грн та штрафні санкції - 751 081,50 грн; №0002422201 про донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 4 774 542,00 грн, у тому числі основний платіж - 3 183 028 грн та штрафні санкції - 1 591 514 грн.
Під час адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень Державною фіскальною службою України доручено Головному управлінню ДФС у м. Києві забезпечити проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Перша будівельна фірма" з питань дотримання податкового законодавства, що стали предметом оскарження.
У зв`язку із цим податковим органом проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Перша будівельна фірма" по взаємовідносинам із ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Укр Сервіс Груп", ТОВ "Компанія "Сорбіт" за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 25.11.2015 №1391/26-53-22-01-21/34426851, висновки якого є ідентичними попереднім, викладеним в акті від 07.07.2015 №826/26-53-22-01-21/34426851.
У подальшому ДПІ Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено виїзну позапланову перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Укр Сервіс Груп" за період січень 2015 року, ТОВ "Аракс Нова", ТОВ "БМУ "Будінвест", ТОВ "Одек "Україна", ТОВ "Смарт-Буд" за період лютий 2015 року, ТОВ "Перша Будівельна Фірма Плюс" за період березень 2015 року, про що складено акт від 28.07.2015 №938/26-53-22-05-21/34426851.
У висновках даного акта податковий орган зазначив про порушення позивачем положень пункту 198.6 статті 196 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на суму 1 337 893 грн та завищено від`ємне значення податку на додану вартість (рядок " 19" податкової декларації за березень 2015 року) на суму 367 217 грн.
Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.08.2015 №0002902205, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 367 217 грн; №0002912205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 2 060 840 грн, у тому числі основний платіж - 1 337 893 грн та штрафні санкції - 668 947 грн.
Крім того, контролюючим органом проведено виїзну позапланову перевірку Товариства по взаємовідносинам із ТОВ "Перша Будівельна Фірма Плюс" та ТОВ "СНБ" за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, результати якої оформлено актом від 15.10.2015 №1226/26-53-22-05-21/34426851.
На підставі даного акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2015 №0003752205, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1 464 455 грн, у тому числі основний платіж - 976 303 грн та штрафні санкції - 488 152 грн.
Підставою для його прийняття слугував висновок податкового органу про порушення позивачем приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що мало наслідком заниження податку на додану вартість за квітень 2015 року на суму 976 303 грн.
Відповідно до змісту наведених вище актів перевірок, податковий орган визнав господарські відносини позивача з його контрагентами - ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Укр Сервіс Груп", ТОВ "Компанія "Сорбіт", ТОВ "БМУ "Будінвест", ТОВ "Смарт-Буд", ТОВ "Перша Будівельна Фірма Плюс" такими, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, мотивуючи таку позицію відсутністю у перелічених юридичних осіб необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності; непідтвердження придбання робіт у ланцюгу поставки. Крім того, відповідач зазначив, що при аналізі податкових накладних, складених ТОВ "Укр Сервіс Груп", ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Компанія "Сорбіт" та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних установлено, що вказані суб`єкти господарювання придбавали інші роботи, послуги та товари, аніж ті, що надавалися ними на користь позивача, що свідчить про маніпулювання номенклатурою товарів/робіт/послуг (пересорт). До перевірки не надано товарно-транспортних документів за господарськими відносинами позивача з ПП "Пром-Тех-Снаб", при цьому акти приймання виконаних будівельних робіт (форма "КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) не розкривають зміст та обсяг господарських операцій. Крім того, податковий орган вказав на те, що засновник ТОВ "Компанія "Сорбіт" - ОСОБА_1 у своїх поясненнях повідомила про непричетність до господарської діяльності вказаного підприємства, що, на переконання податкового органу, свідчить про незаконне формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам із даним контрагентом.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час їх виникнення).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у розділі "Податок на прибуток підприємств" об`єктом оподаткування, серед іншого, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Положеннями пунктів 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлено що доходи, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За приписами підпунктів 139.1.3, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.