Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 642/8921/15-ц
провадження № 61-229св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Коломієць Г. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13 липня 2022 року у складі судді Яковенко Н. Л. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дорош А. І., Дряниці Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У червні 2022 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду за скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. (далі - головний державний виконавець ВПВР ДДВС МЮУ Мурихін С. В.), стягувач - ОСОБА_1, у якій просило суд визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Мурихіна С. В. у частині невиконання вимог заяви представника
АТ КБ "ПриватБанк" про закриття виконавчого провадження та зобов`язати його винести постанову про закінчення виконавчого провадження
№ НОМЕР_2.
Скаргу АТ КБ "ПриватБанк" обґрунтувало тим, що із 05 березня 2018 року на виконанні ВПВР ДДВС МЮУ перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 із примусового виконання заочного рішення Ленінського районного суду
м. Харкова від 24 грудня 2015 року (справа № 642/8921/15-ц) про стягнення із АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суми депозиту у розмірі
2 990,95 євро, суми процентів у розмірі 580,26 євро.
АТ КБ "Приватбанк" виконано рішення суду, що підтверджено платіжними дорученнями від 07 листопада 2018 року № 1111078LGGX, № 9783, № 9784, але виконавче провадження за ним не закрито, що боржник вважав бездіяльністю державного виконавця.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13 липня 2022 року у задоволенні скарги АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що АТ КБ "Приватбанк згідно із платіжних доручень
від 07 листопада 2018 року здійснив перерахування грошових коштів у сумі
3 458,06 євро виплати на користь ОСОБА_1, хоча за судовим рішення на користь стягувача підлягала сплаті сума грошових коштів у розмірі
3 571,21 євро.
Встановивши ці обставини, суд дійшов висновку, що стягувачем не було отримано суму грошових коштів згідно із заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року у справі № 642/8921/15-ц у загальній сумі 3 571,21 євро, тому відсутні підстави вважати, що зазначене судове рішення виконано у повному обсязі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13 липня 2022 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що враховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми права, якими вони регламентовані, суд апеляційної інстанції визнав правильними висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця, який зобов`язаний виконувати судове рішення у спосіб та у порядку, встановленому виконавчим документом.За відсутності судового рішення із роз`ясненнями щодо утримання суми податків та інших обов`язкових платежів, державний виконавець правомірно виконував рішення згідно із виконавчим документом, яким постановлено до стягнення 3 571,21 євро, а не 3 458,06 євро, як вважає боржник та окремо 104,45 євро податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів та 8,70 євро військового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Київського районного суду м. Полтави
від 13 липня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 22 грудня 2022 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. Стягнути з ВПВР ДДВС МЮУ сплачений судовий збір.
Підставою касаційного оскарження ухвали Київського районного суду
м. Полтави від 13 липня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що АТ КБ "ПриватБанк" при добровільному виконанні рішення суду, в силу вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), як податковий агент здійснив сплату податків, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Відсутність вказівки у резолютивній частині про те, що сума підлягає стягненню за відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів - не є підставою для невиконання роботодавцем функцій податкового агента у випадках та у порядку, встановленому законодавством.
Заявник вказує на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у питаннях оподаткування при виконанні рішення суду, викладених у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц, від 16 квітня 2019 року у справі № 820/3747/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 820/5002/16, від 05 серпня 2020 року у справі № К/9901/22886/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі
№ 523/14396/19.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу за скаргою
АТ КБ "ПриватБанк" на бездіяльність головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Мурихіна С. В., стягувач у виконавчому провадженні -
ОСОБА_1, призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ВДВР ДДВС МЮУ на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", у якому він просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 грудня
2015 року (справа № 642/8921/15-ц) стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти депозиту у валюті депозиту у сумі
2 990,95 євро. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти відсотків депозиту у валюті депозиту у сумі 580,26 євро
(а. с. 59-62).
Постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС
м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області від 06 вересня
2016 року відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 із примусового виконання виконавчого листа № 642/8921/15-ц про стягнення із
АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі
3 571,21 євро (а. с. 75).
14 вересня 2016 року виконавче провадження № НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке веде Соборний ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області (а. с. 76-77).
12 січня 2018 року виконавче провадження № НОМЕР_2 виведено зі складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1 та передано до ВПВР ДДВС МУЮ (а. с. 79-80).
05 березня 2018 року державним виконавцем ВПВР ДДВС МУЮ
Мурихіним С. В. прийнято виконавче провадження № НОМЕР_2 до виконання (а. с. 70).
05 травня 2022 року до ВДВС надійшла заява від АТ КБ "ПриватБанк", у якій боржник виконавчого провадження вказував на добровільне виконання судового рішення 07 листопада 2018 року та порушував питання про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (а. с. 9-10).
АТ КБ "ПриватБанк згідно із платіжних доручень від 07 листопада
2018 року здійснив перерахування грошових коштів в сумі 3 458,06 євро виплати по рішенню суду на користь ОСОБА_1, що підтверджується платіжним дорученням № І11078LGGX; 104,45 євро утримано податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів за ОСОБА_1, що підтверджується платіжним дорученням № 9783; 8,70 євро - утримання військового збору, платіжне доручення № 9784 (а. с. 18-20).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.