Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 552/6357/22
провадження № 61-3629 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду
від 09 лютого 2023 рокуу складі колегії суддів: Карпушина Г. Л.; Хіль Л. М., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2, третя особа - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником житлового будинку,
розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2010 року, що набрало законної сили 11 січня 2011 року, у справі № 2-6983/10, яким його позов задоволено, визнано договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ним та ОСОБА_2, дійсним
і таким, що відбувся, визнано за ним право власності на вказаний житловий будинок.
У серпні 2022 року він звернувся до нотаріуса з проханням посвідчити договір купівлі-продажу вищевказаного домоволодіння, оскільки мав намір його відчужити. Під час проведення перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було виявлено арешт на вказане нерухоме майно, який накладено 22 вересня 2011 року за заявою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби на підставі постанови про арешт майна боржника, яким був попередній власник будинку - ОСОБА_2 .
Вищевказаний арешт було накладено через дев`ять місяців після того, як він на підставі судового рішення стан власником спірного житлового будинку, тобто з порушенням його прав, які підлягають захисту шляхом звільнення майна з-під арешту.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд звільнити житловий будинок АДРЕСА_1 з-під арешту, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 вересня 2011 року; дата державної реєстрації обтяжень -
22 вересня 2011 року; державний реєстратор - Сирота К. О., виконавчий комітет Полтавської міської ради; номер запису про обтяження - 20995135, реєстраційний номер обтяження - 11639448.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2022 року
у складі судді Турченко Т. В. позов ОСОБА_1 задоволено. Знято арешт
з нерухомого майна, а саме: з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (з домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 вересня 2011 року; дата державної реєстрації обтяжень -
22 вересня 2011 року; державний реєстратор - Сирота К. О., виконавчий комітет Полтавської міської ради; номер запису про обтяження - 20995135, реєстраційний номер обтяження: 11639448.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що накладенням арешту
на житловий будинок АДРЕСА_1 порушені права
ОСОБА_1, як власника цього майна, оскільки він позбавлений можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтава від 21 жовтня
2022 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 не визнає чи оспорює суб`єктивні права позивача, або має інтерес у спірному майні. Тому пред`явлення до нього позову не можна вважати вірним та ефективним способом захисту.
Зважаючи на обставини справи, відповідачем мала б бути особа, в інтересах якої накладено оспорюваний арешт, тобто стягувач - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк", банк), для забезпечення інтересів якого 22 вересня 2011 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби накладено арешт на нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 . Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не з`ясував питання належності суб`єктного складу учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги стосуються прав та обов`язків ПАТ "ВТБ Банк",
а отже, не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, яка у такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належних відповідачів суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів, співвідповідачів.
Апеляційний суд звернув увагу позивача на те, що відмова у задоволенні позовних вимог не позбавляє права на захист своїх порушених прав шляхом звернення до суду із відповідним позовом до належних відповідачів, тому право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є порушене.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 552/6357/22 з Київського районного суду м. Полтави.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що саме протиправними діями відповідача порушено права позивача, оскільки ОСОБА_2 ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку
АДРЕСА_1 та відмовлявся сплати кредитну заборгованість банку, унаслідок чого не знято арешт зі спірного майна.
Ні державний виконавець, ні стягувач не вчиняли виконавчі дії щодо опису та арешту житлового будинку. Виконавче провадження щодо ОСОБА_2 закрито. Крім того, воно не може бути виконано за рахунок майна позивача.
Апеляційний суд у порушення вимог закону не врахував, що належним відповідачем у цій категорії справ є саме боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчому провадженні.
У цій частині посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив
У квітні 2023 року відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають.
У відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконанні перебувало виконавче провадження ВП № 26560448 з примусового виконання виконавчого листа
№ 2-2580/10, виданого 14 березня 2011 року Ленінським районним судом
м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості за кредитними договорами, укладеними у рамках Генеральної угоди від 21 грудня 2007 року № 10, що становить 1 543 458,41 доларів США, що еквівалентно 12 188 691,06 грн.
22 вересня 2011 року постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 .
Вказане виконавче провадження перебувало на виконанні з 27 квітня
2011 року по 19 травня 2017 року, оскільки постановою державного виконавця повернуто виконавчий документ стягувачу, що не є закінченням виконавчого провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2010 року, що набрало законної сили 11 січня 2011 року, у справі № 2-6983/10 позов
ОСОБА_1 задоволено, визнано договір купівлі-продажу житлового будинку
АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2, дійсним та таким, що відбувся. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1
(а.с. 6).
Згідно з інформацією автоматизованої системи виконавчого провадження
у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконанні перебувало виконавче провадження № 26560448 з примусового виконання виконавчого листа
№ 2-2580/10, виданого 14 березня 2011 року Ленінським районним судом
м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості за кредитними договорами укладеними у рамках генеральної угоди від 21 грудня 2007 року № 10, що становить 1 543 458,41 доларів США, що еквівалентно в гривнях 12 188 691,06 грн.
22 вересня 2011 року постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2, а саме на житловий будинок