ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 373/608/18
провадження № 61-11019св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство",
відповідачі: Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В., та касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства (далі - ДП) "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" звернувся з позовом до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі - Переяслав-Хмельницька РДА), ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання частково недійсним розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельної ділянки.
В обґрунтування позову вказував, що Переяслав-Хмельницький відділ Бориспільської місцевої прокуратури, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні, виявив порушення земельного та лісового законодавства при передачі Переяслав-Хмельницькою РДА у приватну власність земельних ділянок лісового фонду в межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА від 9 березня 2010 року
№ 253 "Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам України для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради загальною площею 2,04 га" затверджено проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок, зокрема,
ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - для ведення індивідуального садівництва та надано вказаним громадянам земельні ділянки площею по 0,12 га кожному (угіддя: перелоги), які розташовані на землях державної власності та перебувають у запасі.
У подальшому вказані особи отримали державні акти на право власності на земельні ділянки площею по 0,12 га, цільовим призначенням яких є ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Земельна ділянка, яку отримала у власність ОСОБА_10, у подальшому перейшла у власність ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Прокурор вважає, що розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 9 березня 2010 року за № 253 видане з порушенням вимог законодавства, оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення та повинні використовуватись для ведення лісового господарства в порядку, визначеному
ЛК України.
У червні 2017 року ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" стало відомо про накладення земельних ділянок, які перебувають у приватній власності громадян, на землі лісового фонду, що перебувають у постійному користуванні цього підприємства в 30 виділі кварталу № 32 Стовп`язького лісництва та в 23 виділі кварталу № 68 Стовп`язького лісництва. ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" будь-яких дозволів на вилучення даних земельних ділянок лісового фонду не надавало.
Крім того, при передачі земельних ділянок у власність відповідачів змінено їх цільове призначення.
За таких обставин просив:
- визнати недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 9 березня 2010 року № 253 "Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам України для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради, загальною площею 2,04 га" в частині надання
ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 земельних ділянок
площею по 0,12 га кожному для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;
- визнати недійсними державні акти, видані ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, якими посвідчено право власності останніх на земельні ділянки;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 на користь держави в особі ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223387200:06:018:0022.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 23 листопада 2020 року провадження у справі за позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" до ОСОБА_8 закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 23 листопада 2020 року, ухваленим у складі судді Реви О. І., відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив про недоведення прокурором належними та допустимими доказами обставин існування у ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" права постійного користування спірними земельними ділянками. Також місцевий суд вказав про недоведення прокурором обставин щодо незаконності розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА № 253 від 9 березня 2010 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року задоволено апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури,
рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 23 листопада 2020 року скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову.
Визнано недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 9 березня 2010 року № 253 "Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам України для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради загальною площею 2,04 га" в частині надання ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 земельних ділянок площею
по 0,12 га кожному для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Визнано недійсними:
- державний акт серії ЯЛ № 848991 від 26 травня 2010 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0017 загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий ОСОБА_1 ;
- державний акт серії ЯЛ № 848990 від 7 травня 2010 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0016 загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий ОСОБА_2 ;
- державний акт серії ЯЛ № 848989 від 26 травня 2010 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0015 загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий ОСОБА_3 ;
- державний акт серії ЯЛ № 848980 від 28 квітня 2010 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:015:0048 загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий ОСОБА_4 ;
- державний акт серії ЯЛ № 848984 від 11 червня 2010 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0010 загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий ОСОБА_6 ;
- державний акт серії ЯЛ № 848994 від 26 травня 2010 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0020 загальною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий ОСОБА_7 .
Витребувано на користь держави в особі ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0022.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що подані прокурором докази (копія лісовпорядного планшету № 5, копія витягу з проекту організації та розвитку лісового господарства "Переяслав-Хмельницького лісового господарства" і висновок земельно-технічної експертизи за № 1162/17-41
від 1 лютого 2017 року, складений у кримінальному провадженні) підтверджують обставини перетину земельних ділянок із кадастровими номерами 3223387200:06:018:0010, 3223387200:06:018:0015, 3223387200:06:018:0016, 3223387200:06:018:0017, 3223387200:06:018:0022, 3223387200:06:015:0048 та 3223387200:06:018:0020 із землями лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство".
Крім того, апеляційний суд зазначив, що виявлення фактів незаконної передачі у власність громадян земельних ділянок у лютому 2017 році (після проведення експертиза в ході кримінального провадження) вказує, що пред`явлення даного позову у квітні 2018 року відбулося в межах позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У липні 2021 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просять скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року і залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 листопада
2020 року.
Касаційна скарга ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції частини третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказана норма права застосована апеляційним судом без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня
2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), згідно з яким "якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України".
Крім того, у липні 2021 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2021 року в частині вирішення позовних вимог, пред`явлених до нього, і залишити в цій частині в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована застосуванням судом апеляційної інстанції статей 256, 257, 261, 267 ЦК України без урахування висновку щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5 червня 2018 року
у справі № 359/2421/15-ц (провадження № 14-168цс18).
ОСОБА_4 вказує про відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування статей 321, 328, 387, 388,
396 ЦК України, статей 20, 21, 55-57, 92, 141, 152 ЗК України, статей 5, 7, 12, 19,
57 ЛК України. Вважає, що правові висновки Верховного Суду про застосування вказаних норм права регулюють правовідносини у випадку повної належності земельних ділянок до категорії земель "Ліси та інші лісовкриті площі". Однак у вказаній справі земельна ділянка, передана у його власність, лише частково накладається на землі лісогосподарського призначення. За таких обставин вважає, що висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах відсутній.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 7 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ухвалою цього ж суду від 4 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 .
Підставою відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були доводи заявників про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_4 були доводи заявника про:
- неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року
у справі № 359/2421/15-ц (провадження № 14-168цс18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування статей 321, 328, 387, 388, 396 ЦК України, статей 20, 21,
55-57, 92, 141, 152 ЗК України, статей 5, 7, 12, 19, 57 ЛК України (пункт 3
частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА "Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам України для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради загальною площею 2,04 га" № 253 від 9 березня
2010 року затверджено проект землеустрою щодо виділення безоплатно у власність земельних ділянок 17 громадянам для ведення індивідуального садівництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області без права вирубки дерев. Зокрема, ОСОБА_6,
ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 надано земельні ділянки площею по 0,12 га кожному (угіддя: перелоги), які розташовані на землях державної власності та перебувають у запасі Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
На підставі вказаного розпорядження 15 квітня 2010 року управлінням Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області видано державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,12 га, цільовим призначенням яких є індивідуальне садівництво:
- ОСОБА_1 - державний акт серії ЯЛ № 848991 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0017;
- ОСОБА_2 - державний акт серії ЯЛ № 848990 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0016;
- ОСОБА_3 - державний акт серії ЯЛ № 848989 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0015;
- ОСОБА_4 - державний акт серії ЯЛ № 848980 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:015:0048;
- ОСОБА_6 - державний акт серії ЯЛ №848984 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0010;
- ОСОБА_7 - державний акт серії ЯЛ № 848994 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0020;
- ОСОБА_10 - державний акт серії ЯЛ № 848996 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0020;
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо даного об`єкта нерухомості № 104790320 від 23 листопада 2017 року суди встановили, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:018:0020 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 серпня 2014 року № 1218.
З висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 1 лютого 2017 року за №1162/17-41, проведеної у кримінальному проваджені № 4201511000000394 від 21 серпня 2015 року, апеляційний суд встановив, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223387200:06:018:0010, 3223387200:06:018:0015, 3223387200:06:018:0016, 3223387200:06:018:0017, 3223387200:06:018:0018, 3223387200:06:018:0021, 3223387200:06:018:0022, 3223387200:06:015:0048 та 3223387200:06:018:0020 частково накладаються на земельні ділянки ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство".
З даних публічної кадастрової карти, фрагмент якої із нанесеними межами кварталу 32, частини кварталу 68 і меж їх таксаційних виділів Стовп`язького лісництва ДП "Переяслав-Хмельницький лісгосп" наданий Українським державним проектним виробничим об`єднанням (далі -
ВО "УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ"), апеляційний суд встановив, що на 2014 рік має місце накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223387200:06:018:0010; 3223387200:06:018:0015; 3223387200:06:018:0016; 3223387200:06:018:0017; 3223387200:06:018:0018; 3223387200:06:018:0022; 3223387200:06:015:0048; 3223387200:06:018:0020 на землі Стовп`язького лісництва ДП "Переяслав-Хмельницький лісгосп". Аналогічні дані надані
ВО "УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ" станом на 2003 рік.
Зі змісту листів ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" № 94 та № 95 від 13 лютого 2018 року апеляційний суд встановив, що за період з 2007 року до 2013 року відчуження земель лісового фонду з постійного користування лісгоспу на території Стовп`язьської сільської ради Переяслав-Хмельницького району не здійснювалось. Погодження на вилучення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223387200:06:018:0010, 3223387200:06:018:0015, 3223387200:06:018:0016, 3223387200:06:018:0017, 3223387200:06:018:0018, 3223387200:06:018:0021, 3223387200:06:018:0022, 3223387200:06:015:0048 та 3223387200:06:018:0020 з користування ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" воно не надавало.
Суди встановили, що відповідно до листа Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства № 34-03-2243 від 13 лютого 2018 року це управління не надавало погодження на вилучення та зміну цільового призначення на земельні ділянки із кадастровими номерами: 3223387200:06:018:0010, 3223387200:06:018:0015, 3223387200:06:018:0016, 3223387200:06:018:0017, 3223387200:06:018:0018, 3223387200:06:018:0021, 3223387200:06:018:0022, 3223387200:06:015:0048 та 3223387200:06:018:0020.
Листом № 34-03-4657 від 30 березня 2018 року Бориспільська місцева прокурора повідомила Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши додержання судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах вимог та доводів касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
Щодо позовних вимог прокурора в інтересах ДП Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельної ділянки
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб?єктів права -громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб?єктів права.
За висновками Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії", заява № 42454/02).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов?язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов?язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18), від 26 червня
2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19), від 6 липня
2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21)).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року