ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 191/1443/17
провадження № 61-11901св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Укрпошта",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 3 червня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Ткаченко І. Ю.,
Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - АТ) "Укрпошта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову вказувала, що 4 березня 2016 року її прийнято на роботу листоноші 3 класу відділу поштового зв`язку Синельникове-1 Центру поштового зв`язку № 3 Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта".
28 січня 2017 року її звільнено з роботи за власним бажанням, однак у день звільнення трудову книжку позивачу не видали. Отримавши її зі спливом значного часу, позивач виявила відсутність запису про звільнення.
Зазначала, що вона неодноразово зверталася до керівництва АТ "Укрпошта" із заявою про видачу їй належним чином оформленої трудової книжки, однак жодної відповіді не отримала.
Вважаючи, що незаконними діями відповідача порушено її права, уточнивши позовні вимоги, просила зобов`язати АТ "Укрпошта" внести до її трудової книжки НОМЕР_1, виданої 4 березня 2016 року, запис про її звільнення за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України та стягнути
з АТ "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта" на її користь середній заробіток за затримку видачі трудової книжки за період з 29 січня 2017 року до дня внесення в її трудову книжку відповідного запису про звільнення з розрахунку 134,60 грн за кожний день вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 30 серпня 2019 року, ухваленим у складі судді Гречка Ю. В., позов задоволено.
Зобов`язано АТ "Укрпошта" внести до трудової книжки ОСОБА_1
НОМЕР_1, виданої 4 березня 2016 року, запис про її звільнення за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.
Стягнено з АТ "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки за період з 29 січня 2017 року до дня внесення в її трудову книжку відповідного запису про звільнення з розрахунку 134,60 грн за кожний день вимушеного прогулу.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримала трудову книжку, до якої в порушення вимог статті 47 КЗпП України не було внесено запису про звільнення, що призвело до порушення права позивача на працю, позбавило її можливості працевлаштуватися протягом тривалого часу.
Місцевий суд зазначив, що з вини відповідача відбулася тривала затримка видачі належним чином оформленої трудової книжки позивачу, що є підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відповідно до частини четвертої статті 235 КЗпП України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 3 червня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Укрпошта" задоволено, скасовано рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2019 року і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з ненадання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження невнесення відповідачем запису про звільнення до її трудової книжки.
Такого висновку апеляційний суд дійшов, дослідивши докази, витребувані на стадії апеляційного перегляду справи ухвалою від 5 лютого 2020 року. З наданої відповідачем на виконання вказаної ухвали апеляційного суду копії трудової книжки цей суд встановив, що 28 січня 2017 року до неї внесено запис про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 3 червня 2020 року і залишити в силі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 30 серпня 2019 року
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме цей суд з власної ініціативи (за відсутності клопотання про витребування доказів) витребував нові докази на стадії апеляційного перегляду справи та встановив на їх підставі обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. На думку заявника, такі дії апеляційного суду свідчать про вихід цим судом за межі повноважень та порушення статей 78, 81-89 та 367 ЦПК України. Вважає, що витребувані судом апеляційної інстанції докази є неналежними.
Апеляційний суд не врахував, що під час розгляду справи у суді першої інстанції цей суд дослідив оригінал трудової книжки та встановив відсутність у ній запису про звільнення відповідача.
Заявник вказує, що запис про її звільнення внесено до трудової книжки
12 грудня 2019 року (на виконання рішення суду першої інстанції в цій справі), тому висновок апеляційного суду про те, що запис був внесений відповідачем
28 січня 2017 року, є безпідставним.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2020 року АТ "Укрпошта" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначило про безпідставність її вимог та правильність висновку апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 7 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про встановлення судом апеляційної інстанції обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 2 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наказу (розпорядження) № 216-к від 4 березня 2016 року ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду листоноші відділу поштового зв`язку Синельникове-1 Центру поштового зв`язку № 3 Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта".
14 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про звільнення її за власним бажанням.
Наказом № 265-к від 24 січня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням з 28 січня 2017 року.
З оглянутого у судовому засіданні оригінала трудової книжки ОСОБА_1 суд першої інстанції встановив, що в ній міститься запис про прийняття позивача на роботу 4 березня 2017 року на посаду листоноші відділу поштового зв`язку Синельникове-1 Центр поштового зв`язку № 3 Дніпропетровської дирекції
ПАТ "Укрпошта", а запис про звільнення з цієї посади відсутній.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши додержання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
В касаційні скарзі заявник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно з власної ініціативи витребував нові докази на стадії апеляційного перегляду справи та прийняв постанову на підставі витребуваних доказів.
У справі, яка переглядається, ухвалою апеляційного суду від 5 лютого 2020 року витребувано у АТ "Укрпошта" (оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином завірені копії): книгу обліку трудових книжок і вкладишів до них;- книгу обліку наказів з персоналу в якій реєструються накази про кадрове переміщення працівників в тому числі їх прийняття та звільнення з роботи; особову картку на працівника ОСОБА_1 форми № П-2; довідку про заробітну плату ОСОБА_1, оформлену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 100 від 8 лютого 1995 року, з відповідними змінами та доповненнями. Зобов`язано ОСОБА_1 надати копію трудової книжки (усіх сторінок) та її оригінал для огляду в судовому засіданні.
Оцінюючи додержання судом апеляційної інстанції положень процесуального закону, Верховний Суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.