Постанова
Іменем України
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 752/6019/21
провадження № 61-6305св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренко Владислав Васильович,
заінтересовані особи: Кредитна спілка "Тринадцята зарплатня", правонаступником якої є ОСОБА_2 (стягувач), ОСОБА_3 (боржник), ОСОБА_4 (боржник),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду
від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Білич І. М., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка В. В. від 11 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63794659 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25 травня 2010 року Голосіївським районним судом міста Києва на виконання заочного рішення цього суду від 13 квітня 2010 року у справі № 2-1383, яким було стягнуто солідарно з неї, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки "Тринадцята зарплатня" (далі - КС "Тринадцята зарплатня") заборгованість в сумі 2 585 668,75 грн.
Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що з Єдиного реєстру боржників їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 63794659, а 19 лютого 2021 року вона ознайомилася з цим виконавчим провадженням та отримала оскаржувану постанову державного виконавця.
При винесенні вказаної постанови державний виконавець не звернув уваги на те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив у 2016 році. Це підтверджується ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2017 року у справі № 752/13825/16-ц, якою було відмовлено в задоволенні заяви КС "Тринадцята зарплатня" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Крім того, на підставі зазначеного виконавчого листа 23 січня 2015 року було відкрито виконавче провадження № 46192840, а постановою державного виконавця від 30 листопада 2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України
від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження"
(далі - Закон № 606-XIV). Постановою начальника Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 16 листопада 2017 року було скасовано постанову державного виконавця від 30 листопада 2015 року. Однак постановою виконуючого обов`язки начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 02 листопада 2018 року визнано неправомірними дії начальника Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30 листопада 2015 року та державного виконавця щодо скасування процесуальних документів та вчинення дій по виконавчому провадженню № 46192840.
При зверненні у 2020 році із заявою про відкриття виконавчого провадження в обґрунтування дотримання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувач посилався на постанову про повернення виконавчого документа від 16 листопада 2018 року, однак ця постанова була скасована постановою начальника Бучанського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 16 листопада 2018 року у зв`язку з помилкою державного виконавця.
Отже, станом на 16 листопада 2018 року виконавчий лист перебував на виконанні без правових підстав, так як останньою чинною постановою в даному виконавчому провадженні є постанова від 30 листопада 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Таким чином, оскаржуваною постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження зі спливом більш ніж чотирьох років після останнього повернення виконавчого документа стягувачу.
Протокольною ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року замінено заінтересовану особу КС "Тринадцята зарплатня" на її правонаступника - ОСОБА_2 .
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року у складі судді Машкевич К. В. скаргу задоволено.
Скасовано постанову старшого державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка В. В. від 11 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63794659.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскаржувана постанова державного виконавця від 11 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63794659 прийнята з порушенням частин першої, другої статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), так як після повернення виконавчого документа стягувачу постановою державного виконавця від 30 листопада 2015 року, на час звернення стягувача до органів виконавчої служби 25 листопада 2020 року минув визначений законом трирічний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа. При цьому дії начальника відділу та державного виконавця у 2018 році, визнані незаконними виконуючим обов`язки начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, та подальша постанова державного виконавця про скасування процесуальної дії від 16 листопада 2018 року щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 листопада 2018 року не впливають на законність та чинність постанови державного виконавця від 30 листопада 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу, а також на пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. У скарзі ОСОБА_1 зазначила, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження вона отримала 19 лютого 2021 року у приміщенні органу виконавчої служби, і це не спростовано матеріалами справи, а також стягувачем. Ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та з`ясувати підстави відкриття виконавчого провадження раніше вона не могла, так як при зверненні 03 лютого 2021 року державний виконавець перебував на лікарняному, а видати їй постанову не було можливості у зв`язку з тим, що у відділі не працювала база. Тому, подавши скаргу 01 березня 2021 року, ОСОБА_1 не пропустила десятиденний строк для звернення до суду зі скаргою.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що встановивши, що
16 листопада 2018 року виконуючим обов`язки начальника Бучанського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було виправлено стан виконавчої дії/виконавчого провадження і скасовано виконавчу дію від 16 листопада 2018 року щодо скасування постанови, а не постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 листопада 2018 року, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про втрату чинності вказаної постанови державного виконавця від 16 листопада 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу та, відповідно, про чинність постанови державного виконавця від 30 листопада 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з чим, на думку судів, трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувачем був пропущений. В апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_2 посилався на те, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання переривалися, 16 листопада 2017 року виконавче провадження було поновлене та державним виконавцем вчинялися виконавчі дії щодо реалізації майна боржника на електронних торгах.
Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду, апеляційний суд не звернув увагу на те, що як постановою державного виконавця від 30 листопада 2015 року, так і постановою державного виконавця від 16 листопада 2018 року виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, та не врахував вищенаведених положень частини п`ятої статті 12 Закону № 1404-VIII, не з`ясував, чи закінчився (якщо так, то з якого саме часу) строк дії відповідної заборони, а також не дав правової оцінки доводам стягувача про те, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання переривалися.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні скарги
ОСОБА_1 відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що як постановою державного виконавця від 30 листопада 2015 року, так і постановою державного виконавця
від 16 листопада 2018 року виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, та не врахував положень частини п`ятої статті 12 Закону "Про виконавче провадження", а також не звернув уваги на те, що в 2017 році постановою Головного управління Національної поліції у м. Києві Шевченківського управління поліції від 14 квітня 2017 року було скасовано арешт накладений на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2, що належить боржнику.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважав, що стягувач звернувся в строки визначені законом до Бучанського відділу державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження, яке й було відкрито 11 грудня 2010 року за № 63794659, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
До Верховного Суду 21 квітня 2023 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що 16 листопада 2018 року виконуючим обов`язки начальника Бучанського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було виправлено стан виконавчої дії/виконавчого провадження і скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу
від 16 листопада 2018 року, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про переривання строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання поверненням 16 листопада 2018 року виконавчого документу стягувачу. У даному випадку строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання повинен обчислюватись з моменту винесення останньої постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме з 30 листопада 2015 року.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2010 року у справі № 2-1383 було задоволено позов КС "Тринадцята зарплатня" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КС "Тринадцята зарплатня" заборгованість в сумі 2 585 668,75 грн.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2012 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2010 року залишено без змін.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2012 року було задоволено заяву КС "Тринадцята зарплатня" про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 2-1383.
07 грудня 2012 року стягувач отримав дублікати виконавчих листів.
23 січня 2015 року державним виконавцем Бучанського міського відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № 46192840 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1383, виданого на виконання заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2010 року.
Постановою державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби від 30 листопада 2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.
За скаргою КС "Тринадцята зарплатня" постановою начальника Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 16 листопада 2017 року було скасовано постанову державного виконавця від 30 листопада 2015 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2017 року було відмовлено в задоволенні заяви КС "Тринадцята зарплатня" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року апеляційну скаргу КС "Тринадцята зарплатня" на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2017 року визнано неподанню та повернуто.
16 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про скасування процесуального документа - постанови про повернення виконавчого документа від 30 листопада 2015 року.
Постановою виконуючого обов`язки начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 02 листопада 2018 року визнано неправомірними дії начальника Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа від 30 листопада 2015 року та державного виконавця щодо скасування процесуальних документів.
Постановою державного виконавця від 16 листопада 2018 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII України у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. В цей же день вказана постанова державного виконавця була скасована виконуючим обов`язки начальника Бучанського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Після цього також 16 листопада 2018 року виконуючим обов`язки начальника Бучанського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було виправлено стан виконавчої дії/виконавчого провадження і скасовано виконавчу дію від 16 листопада 2018 року щодо скасування процесуального документа, а саме постанови про повернення виконавчого документа стягувачу
від 16 листопада 2018 року, винесену державним виконавцем.
Постановою старшого державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка В. В. від 11 грудня 2020 року було відкрито виконавче провадження № 63794659 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1383, виданого на виконання заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2010 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.