Постанова
Іменем України
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 310/7/17
провадження № 61-12391св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Бердянська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Будресурси",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, в складі судді Черткової Н. І.,
від 25 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду, в складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Кухаря С. В., Бєлки В. Ю.,
від 02 листопада 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право власності та повернення земельних ділянок.
Позов мотивований тим, що на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 19 лютого 1962 року № 204-0029 Мелітопольській квартирно-експлуатаційній частині Мелітопольського району (Мелітопольська КЕЧ) було видано у постійне користування земельну ділянку загальною площею
20 га, розташовану у АДРЕСА_2 для будівництва військового містечка № НОМЕР_1 .
У травні 1995 року на підставі рішення Луначарської сільської ради народних депутатів від 27 жовтня 1994 року № 84 із раніше відведеної Мелітопольській КЕЧ земельної ділянки площею 20 га Бердянському заводу "Южгідромаш" відведено у постійне користування земельну ділянку, площею 7,6 га для організації садового товариства "Гідравлік", в результаті чого у постійному користуванні військової організації залишилась земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1, площею 12,4 га.
27 січня 2003 року Мелітопольську КЕЧ (району) Південного оперативного командування було розформовано, правонаступником визнано Запорізьку квартирно-експлуатаційну частину (району) Південного оперативного командування. Із 06 травня 2003 року квартирно-експлуатаційну частину Запорізького району переформовано в КЕВ м. Запоріжжя.
Проте, 03 лютого 2006 року між дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державним підприємством "Укроборонсервіс", з одного боку (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Будресурси" (далі - ТОВ "Будівельна компанія Будресурси"), з іншого боку (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого військового майна: будівель і споруд військового містечка № НОМЕР_1 .
У зв`язку зі зміною власника зазначених об`єктів нерухомості 17 липня
2006 року ТОВ "Будресурси" звернулося до голови Бердянської районної державної адміністрації з листом № 17/07 щодо відведення земельної ділянки колишнього військового містечка № НОМЕР_1 під індивідуальне дачне будівництво співробітникам товариства та членам їх сімей. В подальшому до Бердянської районної державної адміністрації надійшов лист командира військової частини НОМЕР_2, яка на той час дислокувалась на фондах військового містечка № НОМЕР_1, № НОМЕР_3 від 28 липня 2006 року, відповідно до якого командир не заперечує проти передачі до земель запасу території військового містечка № НОМЕР_1 .
Головою Бердянської районної державної адміністрації протягом
2006-2008 років прийнято низку рішень щодо розпорядження землями оборони у с. Луначарське (за межами населеного пункту), а саме:
1) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації протягом від 12 вересня 2006 року № 543 "Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою", яким: передано в землі запасу оборонного призначення земельну ділянку площею 9,88 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; погоджено матеріали місця розташування земельної ділянки для передачі громадянам для індивідуального дачного будівництва площею 9,0 га за рахунок вищезазначених земель; надано дозвіл громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 9,0 га для передачі їм у власність під дачне будівництво у межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради; 2) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації протягом від 17 листопада 2006 року № 707 "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 12 вересня 2006 року № 543", яким попереднє розпорядження визнано таким, що втратило чинність; 3) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації від 31 січня 2007 року № 67 "Про визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень голови райдержадміністрації", яким на виконання протесту Бердянського міжрайонного прокурора розпорядження від 17 листопада 2006 року № 707 скасовано; 4) у зв`язку із вилученням земельної ділянки загальною площею 9,88 га, на яких була розташована військова частина НОМЕР_2, видано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації протягом від 02 серпня 2007 року № 532 "Про передачу у власність земельних ділянок", яким: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради; передано у власність 90-та громадянам наведені земельні ділянки по 0,10 га кожному та зобов`язано оформити державні акти на право власності на земельні ділянки; 5) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації протягом від 16 травня 2008 року № 345 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації
від 02 серпня 2007 року № 532", яким до вказаного у назві розпорядження внесено наступні зміни: доповнено пунктом 1.1., відповідно до якого земельну ділянку загальною площею 9,0 га переведено із земель оборони до земель рекреаційного призначення; змінено редакцію пункту 2 щодо передачі у власність громадянам земельних ділянок загальною площею
9,0 га за рахунок земель державної власності рекреаційного призначення, що перебувають у запасі.
Прокурор вказував, що на виконання вказаних розпоряджень голови Бердянського районної державної адміністрації протягом 2007 року 90-та громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням "для індивідуального дачного будівництва" по
0,10 га кожному.
Так, відповідно до розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації від 02 серпня 2007 року № 532 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради.
Пунктом 2 вказаного розпорядження безоплатно передано у власність громадянам земельні ділянки, загальною площею 9,00 га, в т.ч. забудовані землі 9,00 га для індивідуального дачного будівництва, зокрема громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 земельні ділянки площею 0,10 га вартістю 8 080,80 грн кожна.
На виконання вказаного розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації вказані фізичні особи отримали державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № № 711098, 711100, 711077, 711090, 711067, 711080, 711099, 711091, 711101, 711078, 711079, 711102, 711103, 711095, 711096, 711097.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25 листопада 2014 року у справі № 908/3717/14, яке набрало законної сили 03 квітня 2015 року, задоволено позов заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 12 вересня 2006 року № 543 "Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою".
За результатами розгляду вказаної справи суд встановив, що розпорядження Бердянської районної державної адміністрації від 12 вересня 2006 року
№ 543 "Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою" прийнято на підставі листа командира військової частини НОМЕР_2 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою військового містечка № НОМЕР_4 від 28 липня 2006 року, листа ТОВ "Будресурси" та матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки.
Однак Міністр оборони України або за його дорученням начальник Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України відповідну згоду на припинення права користування спірною земельною ділянкою, її вилучення не надавав, жодної заяви про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку не адресував. Оскільки рішення про відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою не приймалось, тому будь-які правові підстави для розпорядження нею Бердянською районною державною адміністрацією відсутні.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2015 року у справі № 908/267/15-г, залишеним без змін Донецького апеляційного господарського суду від 04 квітня 2016 року, визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 08 серпня 2007 року № 532 "Про передачу у власність земельних ділянок" та від 16 травня 2008 року № 345 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02 серпня 2007 року № 532".
Земельна ділянка, на якій були розташовані будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 на момент їх відчуження перебувала у користуванні Міністерства оборони України і не була предметом договору купівлі-продажу військового майна від 03 лютого 2006 року, згідно з яким до ТОВ "Будресурси" були передані у власність лише будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1, а не земельна ділянка. У фактичне користування ТОВ "Будресурси" перейшло право користування не всією спірною земельною ділянкою (9 га), а лише під будівлями і спорудами. Право на земельну ділянку під будівлями і спорудами не переходило автоматично, а мало бути оформлено відповідно до вимог чинного законодавства.
Прокурор зазначав, що Бердянська районна державна адміністрація не є розпорядником земель, що перебувають у державній власності, оскільки таке розпорядження землями мало здійснюватися з дотриманням вимог частини п`ятої статті 116 ЗК України після вилучення земельної ділянки у попереднього користувача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Право на земельну ділянку ТОВ "Будресурси" не було оформлено відповідно до вимог чинного законодавства з отриманням правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тому ТОВ "Будресурси" також не могло розпоряджатись землею, на якій знаходяться придбані ним будівлі та спорудами.
В подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 на підставі договорів купівлі-продажу відчужили земельні ділянки ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 25 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, позов задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки (кадастровий номер 2320683000:02:007:0103, кадастровий номер 2320683000:02:007:0104, кадастровий номер 2320683000:02:007:0107, кадастровий номер 2320683000:02:007:0108, кадастровий номер 2320683000:02:007:0109, кадастровий номер 2320683000:02:007:0093, кадастровий номер 2320683000:02:007:0094, кадастровий номер 2320683000:02:007:0105, кадастровий номер 2320683000:02:007:0106, кадастровий номер 2320683000:02:007:0101, кадастровий номер 2320683000:02:007:0095, кадастровий номер 2320683000:02:007:0097, кадастровий номер 2320683000:02:007:0099, кадастровий номер 2320683000:02:007:0096, кадастровий номер 2320683000:02:007:0100, кадастровий номер 2320683000:02:007:0102), загальною площею 1,6 га, які розташовані на території Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області, законному землекористувачу - квартирно-експлуатаційному відділу м. Запоріжжя.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що внаслідок ухвалення Господарським судом Запорізької області рішення від 21 грудня 2015 року у справі
№ 908/267/15-г про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області
від 02 серпня 2007 року № 532 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 не набули права власності на спірні земельні ділянки, а тому не мали права їх відчужувати ОСОБА_1 .
Оскільки ОСОБА_1 придбав спірні земельні ділянки у осіб, які не мали права їх відчужувати, вимоги прокурора про зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки загальною площею 1,6 га, розташовані на території Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області, законному землекористувачу, яким є квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції, з висновкам якого погодився апеляційний суд, відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними державних актів, оскільки вважав, що в цій частині обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним.
При цьому суд дійшов висновку, що позов поданий в межах трирічного строку, встановленого статтею 257 ЦК України, оскільки про порушення прав осіб, в інтересах яких прокурор звернувся до суду, він дізнався з моменту ухвалення рішення Господарського суду Запорізької області від 25 листопада 2014 року у справі № 908/3717/14.
Відхиляючи доводи відповідача щодо відсутності у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, міськрайонний суд зазначив, що про необхідність вжиття заходів, спрямованих на повернення спірних земельних ділянок, вказані державні органи були обізнані з дня набрання рішенням Господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2015 року у справі № 908/267/15-г законної сили (04 квітня
2016 року), проте впродовж розумного строку не звернулись до суду, що в свою чергу і стало підставою для подання позову прокурором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 25 листопада 2021 та постанову Запорізького апеляційного суду
від 02 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У березні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц,
від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 826/6233/17,
від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17, від 30вересня 2020 року у справі № 815/6347/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17, від 05 травня 2018 року у справі № 923/129/17,
від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18,
від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 05 листопада
2018 року у справі № 910/4345/18, від 06 червня 2019 року у справі № 522/3031/15-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 619/738/17, від 03 липня 2019 року у справі № 619/737/17-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 619/720/17, у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс16, від 01 липня 2015 року у справі № 6-319цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що прокурор наділений правом на здійснення в судовому порядку захисту прав та охоронюваних законом інтересів Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя.
Вказує, що у разі задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребуває таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові.
Звертає увагу, що про нібито незаконне вибуття земельних ділянок із власності держави позивачу було відомо ще із 2007 року, коли фізичні особи отримали державні акти на право власності на спірні земельні ділянки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року керівник Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін та звертає увагу, що зазначені в касаційній скарзі ОСОБА_1 постанови Верховного Суду, прийняті у справах, правовідносини у яких не є подібними до правовідносин у справі, яка переглядається.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 19 лютого 1962 року № 204-0029 Мелітопольська КЕЧ було видано у постійне користування земельну ділянку, загальною площею 20 га, розташовану у АДРЕСА_2 для будівництва військового містечка № НОМЕР_1 .
На виконання зазначеного розпорядження Мелітопольській КЕЧ у 1978 році видано державний акт на право користування землею серії "Б" № 012141, відповідно до якого за землекористувачем (Мелітопольською КЕЧ) закріплено у безстрокове і безплатне користування 20 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для будівництва військового містечка № НОМЕР_1 . У травні 1995 року відповідно до рішення Луначарської сільської ради народних депутатів від 27 жовтня 1994 року
№ 84 із раніше відведеної Мелітопольській КЕЧ земельної ділянки площею 20 га Бердянському заводу "Южгідромаш" відведено у постійне користування земельну ділянку площею 7,6 га для організації садового товариства "Гідравлік", в результаті чого у постійному користуванні військової організації залишилась земельна ділянка військового містечка
№ НОМЕР_1, площею 12,4 га.
Згідно з наказом командувача військами ордена Червоного прапора Південного оперативного командування "Про організацію реформування та ліквідації Мелітопольської квартирно-експлуатаційної частини (району) Південного оперативного командування" від 27 січня 2003 року № 55 Мелітопольську квартирно-експлуатаційну частину (району) Південного оперативного командування розформовано, правонаступником визнано Запорізьку квартирно-експлуатаційну частину (району) Південного оперативного командування, у зв`язку з чим останньою прийнято на облік земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 площею 12,4 га.
На виконання вимог Директиви Міністра оборони України від 30 березня
2003 року № Д-115/1/03 "Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України" відповідно до наказу начальника КЕЧ Запорізького району
від 06 травня 2003 року № 46 квартирно-експлуатаційну частину Запорізького району переформовано в КЕВ м. Запоріжжя з 06 травня 2003 року.
03 лютого 2006 року між дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державним підприємством "Укроборонсервіс", з одного боку (продавець), та ТОВ Будресурси", з іншого боку (покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого військового майна: будівель і споруд військового містечка № НОМЕР_1 .
У зв`язку зі зміною власника зазначених об`єктів нерухомості 17 липня 2006 року ТОВ "Будресурси" звернулося до голови Бердянської районної державної адміністрації із листом № 17/07 щодо відведення земельної ділянки колишнього військового містечка № НОМЕР_1 під індивідуальне дачне будівництво співробітникам товариства та членам їх сімей.
До Бердянської районної державної адміністрації надійшов лист командира військової частини НОМЕР_2, яка на той час дислокувалась на фондах військового містечка № НОМЕР_1, № НОМЕР_3 від 28 липня 2006 року, відповідно до якого командир не заперечує проти передачі до земель запасу території військового містечка № НОМЕР_1 .
Головою Бердянської районної державної адміністрації протягом 2006-2008 років прийнято низку рішень щодо розпорядження землями оборони у
с. Луначарське (за межами населеного пункту), а саме: 1) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації протягом
від 12 вересня 2006 року № 543 "Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою", яким: передано в землі запасу оборонного призначення земельну ділянку площею 9,88 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; погоджено матеріали місця розташування земельної ділянки для передачі громадянам для індивідуального дачного будівництва площею 9,0 га за рахунок вищезазначених земель; надано дозвіл громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 9,0 га для передачі їм у власність під дачне будівництво у межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради; 2) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації протягом від 17 листопада 2006 року № 707 "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 12 вересня 2006 року № 543", яким попереднє розпорядження визнано таким, що втратило чинність; 3) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації від 31 січня 2007 року № 67 "Про визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень голови райдержадміністрації", яким на виконання протесту Бердянського міжрайонного прокурора розпорядження від 17 листопада 2006 року № 707 скасовано; 4) у зв`язку із вилученням земельної ділянки загальною площею 9,88 га, на яких була розташована військова частина НОМЕР_2, видано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації протягом від 02 серпня 2007 року № 532 "Про передачу у власність земельних ділянок", яким: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради; передано у власність 90-та громадянам наведені земельні ділянки по 0,10 га кожному та зобов`язано оформити державні акти на право власності на земельні ділянки; 5) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації протягом від 16 травня 2008 року № 345 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації
від 02 серпня 2007 року № 532", яким до вказаного у назві розпорядження внесено наступні зміни: доповнено пунктом 1.1., відповідно до якого земельну ділянку загальною площею 9,0 га переведено із земель оборони до земель рекреаційного призначення; змінено редакцію пункту 2 щодо передачі у власність громадянам земельних ділянок загальною площею 9,0 га за рахунок земель державної власності рекреаційного призначення, що перебувають у запасі.
На виконання перерахованих розпоряджень голови Бердянського районної державної адміністрації протягом 2007 року 90-та громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням "для індивідуального дачного будівництва" по 0,10 га кожному.
Згідно з розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації від 02 серпня 2007 року № 532 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель оборонного призначення, що перебувають у запасі на території Луначарської сільської ради.
Відповідно до пункту 2 вказаного розпорядження безоплатно передано у власність громадянам земельні ділянки, загальною площею 9,00 га, в т.ч. забудовані землі 9,00 га для індивідуального дачного будівництва, у тому числі громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 земельні ділянки площею 0,10 га вартістю 8 080,80 грн кожна.
На виконання вказаного розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Науменко Д. В., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯГ
№ № 711098, 711100, 711077, 711090, 711067, 711080, 711099, 711091, 711101, 711078, 711079, 711102, 711103, 711095, 711096, 711097.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25 листопада
2014 року у справі № 908/3717/14, яке набрало законної сили 03 квітня
2015 року, задоволено позов заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 12 вересня 2006 року № 543 "Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою".
За результатами розгляду справи № 908/3717/14 суд встановив, що розпорядження Бердянської районної державної адміністраціївід 12 вересня 2006 року № 543 "Про передачу земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою" прийнято на підставі листа командира військової частини НОМЕР_2 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою військового містечка № НОМЕР_4
від 28 липня 2006 року, листа ТОВ "Будресурси" та матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки. Однак Міністр оборони України або, за його дорученням, начальник Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України, відповідну згоду на припинення права користування спірною земельною ділянкою, її вилучення не надавав, жодної заяви про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку не адресував. Оскільки рішення про відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою не приймалось, тому будь-які правові підстави для розпорядження нею Бердянською районною державною адміністрацією відсутні.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2015 року у справі № 908/267/15-г визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 02 серпня 2007 року № 532 "Про передачу у власність земельних ділянок" та від 16 травня 2008 року № 345 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02 серпня
2007 року № 532", а постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно копій Державних актів на право власності на земельні ділянки
серії ЯГ № № 711098, 711100, 711077, 711090, 711067, 711080, 711099, 711091, 711101, 711078, 711079, 711102, 711103, 711095, 711096, 711097 за договорами купівлі продажу вказані земельні ділянки придбав
ОСОБА_1, які були зареєстровані у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 011026500278, 011026500279, 011026500280, 011026500283, 011026500282, 011026500281, 011026500277, 011026500276, 011026500285, 011026500284, 011026500291, 011026500290, 011026500289, 011026500288, 011026500287, 011026500286.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.