ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 915/1786/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Пахомової О. А. (адвоката, в режимі відеоконференції),
Дудченко В. В. (адвоката),
відповідача - Іноземцева Є. С. (адвоката, в режимі відеоконференції),
Дороніної О. М. (адвоката),
третьої особи на стороні позивача - не з`явилися,
третьої особи-1 на стороні відповідача - не з`явилися,
третьої особи-2 на стороні відповідача - не з`явилися,
третьої особи-3 на стороні відповідача - не з`явилися,
третьої особи-4 на стороні відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 (колегія суддів: Аленін О. Ю. - головуючий, Таран С. В., Філінюк І. Г.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Обласного комунального підприємства "МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО", 2) Комунального підприємства Первомайської міської ради "Тепло", 3) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв, 4) Товариства з обмеженою відповідальністю експлуатаційної компанії "ЖЕК-5",
про стягнення заборгованості у розмірі 487 067 664,70 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - AT "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "МИКОЛАЇВГАЗ", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" (далі - АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ"), в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 487 067 664,70 грн, у тому числі: 374 727 914,00 грн - основного боргу за послуги балансування обсягів природного газу, 67 734 406,65 грн - пені, 11 573 344,77 грн - 3% річних та 33 067 999,28 грн - інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір транспортування природного газу, за яким відповідачу надавалися послуги транспортування природного газу. За умовами цього договору відповідач мав подавати газ в точках входу або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів та оплачувати отримані послуги. Позивач зазначав, що внаслідок безпідставного відбору з газотранспортної системи природного газу відповідачем для покриття його власних виробничо-технічних витрат та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи природного газу споживачам виникли негативні небаланси природного газу. Проте у встановлений договором строк відповідач не оплатив заборгованість за послуги балансування, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2021 у справі № 915/1786/18 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог АТ "Укртрансгаз" до АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" про стягнення 487 067 664,70 грн.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив із того, що позивач всупереч вимогам пункту 9.4 договору транспортування природного газу коригуючі акти за лютий, квітень - червень 2016 року направляв відповідачу в червні 2017 року; коригуючі акти за липень - вересень та листопад 2016 року направляв відповідачу в липні 2017 року; коригуючі акти за грудень 2016 року направляв відповідачу в серпні 2017 року; коригуючі акти за січень - лютий 2017 року направляв відповідачу в серпні 2017 року; коригуючі акти за березень - квітень 2017 року направляв відповідачу в липні 2017 року. За висновком місцевого господарського суду, такі дії позивача вчинено з порушенням будь-яких розумних строків для оформлення наданих послуг балансування, визначених договором транспортування природного газу та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 N 2493 (далі - Кодекс ГТС). За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що повторне здійснення балансування газу в червні - серпні 2017 року за минулі місяці 2016 - 2017 років на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачено положеннями договору транспортування природного газу та Кодексом ГТС, а тому, за висновком суду, в цьому випадку відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами. Таким чином, суд констатував, що позивач без наявних правових підстав здійснив перерахунок послуг балансування за попередні місяці, за якими позивачем вже складалися акти надання послуг балансування за відповідні періоди.
2.3. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що позивач під час розрахунку послуг балансування, посилаючись на пункт 9.1 договору транспортування природного газу, застосував коефіцієнт, який дорівнює 1,2, оскільки, на думку позивача, розмір небалансу у відповідні періоди становив більше 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи. Водночас місцевий господарський суд, дослідивши наявні у матеріалах справи алокації, акти надання послуг балансування газу та методику їх розрахунку, встановив, що розмір небалансу відповідача з урахуванням всіх обсягів газу в розрізі кожного замовника послуг транспортування, складає менше 5% від обсягу природного газу за спірні місяці (крім серпня 2017 року - лютого 2018 року, де такий обсяг був більшим ніж 5%), який було відібрано з газотранспортної системи, у зв`язку з чим відповідно до умов 9.2 договору, за висновком суду, слід застосовувати коефіцієнт компенсації, який дорівнює 1. З урахуванням таких обставин місцевий господарський суд констатував, що позивач у відповідних актах неправильно розрахував вартість послуг балансування із застосуванням коефіцієнту компенсації, який дорівнює 1,2, і це призвело до збільшення вартості послуг.
2.4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2021 у справі № 915/1786/18 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" на користь АТ "Укртрансгаз" 322 770 699,61 грн - основного боргу, 67 734 406,65 грн - пені, 11 573 344,77 грн - 3% річних та 33 067 999,28 грн - інфляційних втрат.
Закрито провадження у справі № 915/1786/18 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі - 51 957 214,39 грн.
2.5. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив із того, що відповідач як замовник послуг транспортування газу у спірні місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування. Апеляційний господарський суд зазначив, що обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи у спірні місяці склав 100 % розміру його небалансу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування позивачем застосовано саме коефіцієнт 1,2, оскільки розмір небалансу у цьому випадку перевищує 5 % від обсягу природного газу. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивач під час розрахунку вартості послуг балансування правильно застосував коефіцієнт компенсації, який дорівнює 1,2.
2.6. Апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок господарського суду першої інстанції про відсутність у позивача права на здійснення коригування відповідних актів та зазначив, що в чинному законодавстві відсутні норми, які прямо забороняють позивачу здійснювати коригування небалансу. Апеляційний господарський суд виходив із того, що встановлений договором транспортування природного газу для позивача строк є виключно строком для вчинення дій щодо пред`явлення кредитором вимог до боржника здійснити оплату наданих послуг балансування, до вчинення яких відповідач не може виконати свого обов`язку, оскільки встановлений для відповідача строк здійснити оплату визначається з моменту отримання пакету документів, тобто моментом пред`явлення вимоги, яку кредитор вправі висувати в будь-який час. Наслідки пропуску позивачем таких строків передбачені частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що у таких випадках позивачем як кредитором допускається лише прострочення господарського зобов`язання щодо здійснення розрахунку небалансу та надсилання актів у певні строки, встановлені договором. При цьому визначені строки не є преклюзивними, а тому позивач, за висновком суду, не може бути позбавлений права вимоги виконання відповідачем зобов`язання за межами таких строків, у зв`язку з чим зобов`язання відповідача лише відстрочується на час прострочення кредитора.
2.7. Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що після відкриття провадження у цій справі відповідач здійснив часткову оплату основного боргу в загальному розмірі - 51 957 214,39 грн. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 51 957 214,39 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі № 915/1786/18, до Верховного Суду звернулося АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного господарського суду, а справу № 915/1786/18 передати на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
3.3. АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.4. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки щодо застосування статей 526, 530, 613, 629 Цивільного кодексу України та статей Кодексу ГТС у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 904/2334/18, від 26.01.2023 у справі № 906/481/20, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18, від 09.10.2019 у справі № 922/1382/18, від 30.06.2022 у справі № 904/5916/19, від 25.08.2022 у справі № 914/2/19, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18.
3.5. АТ "Укртрансгаз" у відзиві на касаційну скаргу АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін. АТ "Укртрансгаз" зазначає, що позивачем як оператором газотранспортної системи було здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу як замовника послуг транспортування, а саме: у 2017 році - 29 110,351 тис. м3 загальною вартістю - 302 792 191,57 грн; у січні-червні 2018 року - 16 958,582 тис. м3 загальною вартістю - 216 862 056,51 грн. Такі обсяги негативних небалансів природного газу, за доводами АТ "Укртрансгаз", виникли у відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи, а також внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, в яких у спірні періоди не було жодного постачальника природного газу. Крім того, АТ "Укртрансгаз" зазначає, що відповідач не надав до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження обсягів природного газу, які були ним подані до газотранспортної системи, натомість позивач надав складені відповідачем та подані позивачу Звіти на виконання обов`язків замовника послуг транспортування та водночас оператора газорозподільних мереж, якими підтверджується обсяг подачі газу на рівні 0 (нуль), що і складає 100 % відбору природного газу відповідачем.
3.6. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") у відзиві на касаційну скаргу АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін. АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що апеляційний господарський суд, встановивши, що у спірний період АТ "НАК "Нафтогаз України" не надавало номінації підприємствам, які є третіми особами на стороні відповідача в цій справі, дійшов обґрунтованого висновку про те, що АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ їм не постачало, не надаючи при цьому оцінки наявності або відсутності правових підстав для видачі таких номінацій, оскільки встановлення цих обставин виходить за межі позовних вимог.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (замовник) укладено договір № 1512000711 транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену вартість таких послуг.
4.2. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2 договору транспортування природного газу).
4.3. Пунктом 2.3 договору транспортування природного газу сторони визначили послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: 1) послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); 2) послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); 3) послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
4.4. Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (пункт 2.4 договору транспортування природного газу).
4.5. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 2.5 договору транспортування природного газу).
4.6. Відповідно до пункту 2.8 договору транспортування природного газу додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору.
4.7. У розділі ІІІ договору транспортування природного газу передбачені права та обов`язки оператора, зокрема, оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості, приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом ГТС, тощо.
4.8. Замовник, відповідно до розділу ІV договору транспортування природного газу зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому в Кодексі ГТС та цьому договорі, дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом ГТС, вчасно врегульовувати небаланси.
4.9. Замовник має право: замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям, тощо.
4.10. Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС з урахуванням цього договору (пункт 5.1 договору транспортування природного газу).
4.11. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (пункт 6.3 договору транспортування природного газу).
4.12. Вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС (пункт 7.1 договору транспортування природного газу).
4.13. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті (пункт 7.2 договору транспортування природного газу).
4.14. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (пункт 7.3 договору транспортування природного газу).
4.15. Пунктом 9.1 договору транспортування природного газу передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС.
4.16. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою, зазначеною в пункті 9.2 договору транспортування природного газу.
4.17. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (пункт 9.3 договору транспортування природного газу).
4.18. Згідно з пунктом 9.4 договору транспортування природного газу оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.
4.19. Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними оператора (пункт 9.5 договору транспортування природного газу).
4.20. Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (пункт 11.1 договору транспортування природного газу).
4.21. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу IX цього договору (пункт 11.4 договору транспортування природного газу).
4.22. Оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (пункт 11.5 договору транспортування природного газу).
4.23. Протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 12.1 договору транспортування природного газу).
4.24. Фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом ГТС, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора (пункт 12.2 договору транспортування природного газу).
4.25. Фінансове забезпечення щодо послуг балансування надається у формах, визначених Кодексом ГТС, на користь оператора згідно з чинним законодавством України (пункт 12.3 договору транспортування природного газу).
4.26. У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (п.13.1 Договору).
4.27. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5 договору транспортування природного газу).
4.28. Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору транспортування природного газу).
4.29. Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або в погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою (пункт 19.2 договору транспортування природного газу).
4.30. Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач зазначав, що він здійснив алокацію обсягів природного газу, відібраних відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи газорозподільної системи, оператором якої є відповідач, за результатами чого у відповідача були виявлені обсяги негативних місячних небалансів у лютому, квітні, травні - вересні, жовтні, листопаді, грудні 2016 року, січні - грудні 2017 року та січні - червні 2018 року, що підтверджується звітами про надані послуги з транспортування за наведені періоди.
4.31. Викладені обсяги небалансів, за доводами позивача, підтверджуються відповідними довідками "Інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу, віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2016, 2017 та 2018 роки" за відповідні місяці, в яких вказані обсяги природного газу, що були подані відповідачем через точки входу до газотранспортної системи та відібрані відповідачем з точок виходу з газотранспортної системи у відповідні періоди, різниця між такими поданими та відібраними обсягами природного газу, а також відсоткове вираження небалансу від загального обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, що використовується для визначення коефіцієнта компенсації для вирахування вартості послуг балансування згідно з пунктом 9.2 договору транспортування природного газу.
4.32. Позивач зазначав, що у зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативного місячного небалансу за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач як оператор газотранспортної системи надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 533 808 574,70 грн.
4.33. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивачем на адресу відповідача супровідними листами з описами вкладення були направлені односторонні акти надання послуг балансування обсягів природного газу за договором транспортування природного газу за період січень 2017 року - червень 2018 року з доданими до цих актів розрахунками вартості послуг балансування і рахунками, а також коригуючі акти до актів попередніх періодів (за лютий, квітень - вересень, листопад - грудень 2016 року, січень - квітень 2017 року) на загальну суму 533 808 574,70 грн.
4.34. Позивач зазначав, що підставами для складання зазначених актів є виникнення негативного місячного небалансу у січні 2017 року - червні 2018 року та необхідність коригування розміру наданих послуг з балансування за 2016 - 2017 роки.
4.35. Позивач також зазначав, що коригування розміру відповідних послуг балансування було здійснено на підставі рішення суду у справі № 910/10225/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості за надані в січні - червні 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу в розмірі 924 831 801,05 грн, яким у задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" було відмовлено.
4.36. Розрахунок послуг балансування, як зазначав позивач, проведено на підставі довідок "Інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу, віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2016 - 2018 роки", звітів про надані послуги з транспортування за відповідний період, місячних звітів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках та звітів про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів).
4.37. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснювалися розрахунки за послуги балансування, і це підтверджується відповідними банківськими виписками. Зокрема, відповідачем було сплачено протягом 2017 року та січня - червня 2018 року 143 060 060,77 грн на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002, а також 16 020 599,93 грн на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 19.05.2017 № 2747/у та від 19.12.2017 № 4493/у.
4.38. Позивач стверджував, що відповідачем не здійснено розрахунки за послуги балансування з урахуванням коригування за відповідні періоди на суму 374 727 914,00 грн. Позивачем також здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на суми, розраховані на суму прострочених відповідачем зобов`язань.
4.39. Крім того, господарський суд першої інстанції ухвалою від 12.09.2019 призначив у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та отримав відповідний висновок судово-економічної експертизи. Однак, дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судово-економічної експертизи, місцевий господарський суд зазначив, що такий висновок викликає у суду сумніви у його правильності, та не відповідає вимогам законодавства стосовно критеріїв повноти, ясності та обґрунтованості, оскільки експертом не надано однозначних відповідей на поставлені судом питання, а тому суд першої інстанції не взяв його до уваги як належний та допустимий доказ.
4.40. За таких обставин позивач, вважаючи, що у відповідача наявний обов`язок оплатити відповідні послуги з балансування за односторонніми актами позивача, у тому числі коригуючими, та наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством і умовами договору транспортування природного газу за порушення відповідних зобов`язань, звернувся до суду із цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" повинна бути задоволена з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги АТ "Укртрансгаз" до АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 487 067 664,70 грн, у тому числі: 374 727 914,00 грн - основного боргу за послуги балансування обсягів природного газу, 67 734 406,65 грн - пені, 11 573 344,77 грн - 3% річних та 33 067 999,28 грн - інфляційних втрат.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку АТ "Укртрансгаз", є те, що АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" всупереч умовам договору транспортування природного газу не оплатило заборгованість за послуги балансування.
5.5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив із того, що позивач всупереч вимогам пункту 9.4 договору транспортування природного газу коригуючі акти за лютий, квітень - червень 2016 року направляв відповідачу в червні 2017 року; коригуючі акти за липень - вересень та листопад 2016 року направляв відповідачу в липні 2017 року; коригуючі акти за грудень 2016 року направляв відповідачу в серпні 2017 року; коригуючі акти за січень - лютий 2017 року направляв відповідачу в серпні 2017 року; коригуючі акти за березень - квітень 2017 року направляв відповідачу в липні 2017 року. За висновком місцевого господарського суду, такі дії позивача вчинено з порушенням будь-яких розумних строків для оформлення наданих послуг балансування, визначених договором транспортування природного газу та Кодексом ГТС. За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що повторне здійснення балансування газу в червні - серпні 2017 року за минулі місяці 2016 - 2017 років на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачено положеннями договору транспортування природного газу та Кодексом ГТС, а тому, за висновком суду, в цьому випадку відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами. Таким чином, суд констатував, що позивач без наявних правових підстав здійснив перерахунок послуг балансування попередніх місяців, за якими позивачем вже складалися акти надання послуг балансування за відповідні періоди.
5.6. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що позивач під час розрахунку послуг балансування, посилаючись на пункт 9.1 договору транспортування природного газу, застосовав коефіцієнт, який дорівнює 1,2, оскільки, на думку позивача, розмір небалансу у відповідні періоди становив більше 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи. Водночас місцевий господарський суд, дослідивши наявні у матеріалах справи алокації, акти надання послуг балансування газу та методику їх розрахунку, встановив, що розмір небалансу відповідача з урахуванням всіх обсягів газу в розрізі кожного замовника послуг транспортування, складає менше 5% від обсягу природного газу за спірні місяці (крім серпня 2017 року - лютого 2018 року, де такий обсяг був більшим ніж 5%), який було відібрано з газотранспортної системи, у зв`язку з чим відповідно до умов 9.2 договору, за висновком суду, слід застосовувати коефіцієнт компенсації, який дорівнює 1. З урахуванням таких обставин місцевий господарський суд констатував, що позивач у відповідних актах неправильно розрахував вартість послуг балансування із застосуванням коефіцієнту компенсації, який дорівнює 1,2, і це призвело до збільшення вартості послуг.
5.7. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив із того, що відповідач як замовник послуг транспортування газу у спірні місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування. Апеляційний господарський суд зазначив, що обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи у спірні місяці склав 100 % розміру його небалансу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування позивачем застосовано саме коефіцієнт 1,2, оскільки розмір небалансу у цьому випадку перевищує 5 % від обсягу природного газу. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивач під час розрахунку вартості послуг балансування правильно застосував коефіцієнт компенсації, який дорівнює 1,2.
5.8. Апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок господарського суду першої інстанції про відсутність у позивача права здійснення коригування відповідних актів та зазначив, що в чинному законодавстві відсутні норми, які прямо забороняють позивачу здійснювати коригування небалансу. Апеляційний господарський суд виходив із того, що встановлений договором транспортування природного газу для позивача строк є виключно строком для вчинення дій щодо пред`явлення кредитором вимог до боржника здійснити оплату наданих послуг балансування, до вчинення яких відповідач не може виконати свого обов`язку, оскільки встановлений для відповідача строк здійснити оплату визначається з моменту отримання пакету документів, тобто моментом пред`явлення вимоги, яку кредитор вправі висувати в будь-який час. Наслідки пропуску позивачем таких строків передбачені частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що у таких випадках позивачем як кредитором допускається лише прострочення господарського зобов`язання щодо здійснення розрахунку небалансу та надсилання актів у певні строки, встановлені договором. При цьому визначені строки не є преклюзивними, а тому позивач, за висновком суду, не може бути позбавлений права вимоги виконання відповідачем зобов`язання за межами таких строків, у зв`язку з чим зобов`язання відповідача лише відстрочується на час прострочення кредитора.
5.9. АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ" не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося з касаційною скаргою на оскаржувану постанову. АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "МИКОЛАЇВГАЗ", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.10. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.11. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.12. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновки щодо застосування статей 526, 530, 613, 629 Цивільного кодексу України та статей Кодексу ГТС у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 904/2334/18, від 26.01.2023 у справі № 906/481/20, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18, від 09.10.2019 у справі № 922/1382/18, від 30.06.2022 у справі № 904/5916/19, від 25.08.2022 у справі № 914/2/19, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18.