ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/618/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Тиніва І. Д. (адвоката, в режимі відеоконференції),
прокуратури - Шапки І. М. (прокурора),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бурштинської міської ради Івано-Франківської області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 (колегія суддів: Желік М. Б. - головуючий, Галушко Н. А., Орищин Г. В.) і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.01.2023 (суддя Скапровська І. М.) у справі
за позовом керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бурштинської міської ради Івано-Франківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-СТАРТ"
про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Бурштинської міської ради Івано-Франківської області (далі - Бурштинська міська рада) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-СТАРТ" (далі - ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ") про стягнення 73 579,06 грн заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди земельної ділянки площею 13,6022 га (кадастровий номер 2621283201:01:001:0561) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в с. Задністрянському Галицького району Івано-Франківської області, вул. С. Бандери, 1, укладеного 18.12.2017 між Задністрянською сільською радою та ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" (далі - договір оренди), зобов`язання ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" повернути Бурштинській міській раді земельну ділянку комунальної власності площею 13,6022 га (кадастровий номер 2621283201:01:001:0561), що знаходиться в межах с. Задністрянське Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Степана Бандери,1, та стягнути судовий збір в розмірі 7 443, 00 грн.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначав, що ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" всупереч умовам договору оренди, додаткової угоди № 1 від 06.04.2018 до договору оренди та вимог Земельного, Цивільного, Податкового кодексів України не сплачує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою.
1.3. 26.10.2022 прокурор подав суду клопотання про залишення позову прокурора до ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" в частині вимог про стягнення 73 579,06 грн заборгованості з орендної плати за землю без розгляду.
1.4. 28.10.2022 судом клопотання прокурора задоволено, позов прокурора до відповідача в частині вимог про стягнення 73 579,06 грн заборгованості з орендної плати за землю залишено без розгляду.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.01.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі № 909/618/22, позов прокурора в інтересах держави в особі Бурштинської міської ради задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 13,6022 га (кадастровий номер 2621283201:01:001:0561), укладений 18.12.2017 між Задністрянською сільською радою та ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ", яка розташована за адресою: с. Задністрянське Галицького району Івано-Франківської області, вул. Степана Бандери, 1.
Зобов`язано ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" повернути Бурштинській міській раді земельну ділянку комунальної власності площею 13,6022 га (кадастровий номер 2621283201:01:001:0561), що розташована за адресою: с. Задністрянське Галицького району Івано-Франківської області, вул. Степана Бандери, 1.
Вирішено стягнути з ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 4 962 грн судового збору.
2.2. Суд першої інстанції зазначив, що факт порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у справі № 909/622/22 і не заперечується представниками відповідача і Бурштинської міської ради. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди та повернення спірної земельної ділянки підлягають задоволенню.
2.3. Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції, також зазначив, що розташування на орендованій земельній ділянці нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві власності, не є підставою для відмови у розірванні договору оренди спірної земельної ділянки, а задоволення такої позовної вимоги не позбавляє права ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" звернутися до органу місцевого самоврядування для оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що належить йому на праві власності.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Бурштинська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.01.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі № 909/618/22, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову прокурора.
3.2. Бурштинська міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права, зокрема, положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 41 Конституції України, без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 906/569/19, від 11.12.2018 у справі № 903/182/17, від 06.12.2018 у справі № 905/484/17. Крім того, Бурштинська міська рада стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 377, 651 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 134 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах. Бурштинська міська рада вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо наявності чи відсутності обов`язку органу місцевого самоврядування звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки за умови наявності на орендованій земельній ділянці нерухомого майна, власником якого є орендар земельної ділянки.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить касаційну скаргу Бурштинської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Прокурор посилається на те, що доводи скаржника про неправильне застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спростовуються висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 522/3777/17, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18, Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 754/14375/18, від 09.12.2020 у справі № 530/467/19, від 09.12.2020 у справі № 645/2496/18, від 03.12.2020 у справі № 619/2462/17, від 25.11.2020 у справі № 372/128/17. Прокурор вважає, що висновок щодо застосування статті 651 Цивільного кодексу України викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 18.12.2017 Задністрянська сільська рада та ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Задністрянської сільської ради від 10.11.2017 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться в с. Задністрянському Галицього району Івано-Франківської області для обслуговування кагатних полів.
4.2. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору оренди об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - Івано-Франківська область, Галицький район, с. Задністрянське, вул. С. Бандери, 1, загальна площа 13,6022 га, цільове призначення - підприємства іншої промисловості, кадастровий номер 2621283201:01:001:0561, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 149 384,22 грн.
4.3. Договір оренди укладено на 49 років, а після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 3.1 договору оренди).
4.4. У розділі 4 договору оренди сторони узгодили умови щодо орендної плати: орендну плату становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі; річна орендна плата встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору в порядку та у випадках, передбачених чинним законодавством України; орендна плата вноситься орендарем рівними частками в розмірі 17 873 грн протягом місяця.
4.5. Відповідно до пункту 5.1 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для обслуговування кагатних полів.
4.6. Згідно з пунктом 8.1 договору оренди орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
4.7. За змістом пункту 12.1 договору оренди за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
4.8. Згідно з пунктом 7.1 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.
4.9. 06.04.2018 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору оренди, якою були внесені зміни щодо цільового призначення земельної ділянки - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції з подальшим СЕС), а також у пункт 2.2 договору оренди щодо розміру нормативної грошової оцінки землі - 3 872 583,11 грн, та у пункт 4.4 договору оренди щодо розміру та порядку сплати орендної плати.
Відповідно до пункту 6 додаткової угоди усі інші умови договору оренди, не змінені цією угодою, залишаються в силі.
4.10. Суди зазначили, що уповноваженими особами сторін підписано акт приймання-передачі в оренду землі, який є додатком № 1 до договору оренди.
4.11. Відповідно до відомостей з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.08.2022 № 307168574 на орендованій земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - кагатне поле загальною площею 11433,3 м2, що належить ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" на праві власності на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 02.11.2017 та протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" від 02.11.2017 № 2.
4.12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що схема розміщення кагатного поля на спірній земельній ділянці наявна у копії інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна на вул. Степана Бандери, 1К, с. Задністрянському Бурштинської територіальної громади Івано-Франківської області, наданої прокурору Івано-Франківським ОБТІ з листом від 12.08.2022 № 318/01-21.
4.13. Відповідно до листа керівника Івано-Франківської міської прокуратури від 12.08.2022 № 1957/02-26 на адресу Бурштинської міської ради заборгованість ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2621283201:01:001:0561, переданої на підставі договору оренди, становить 302 459,79 грн, в тому числі за період з грудня 2021 до червня 2022 становить 73 579,06 грн.
4.14. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2020 у справі № 300/2067/20 задоволено позов Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області до ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" про стягнення в дохід місцевого бюджету заборгованості з орендної плати в сумі 58 887,99 грн.
4.15. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі № 300/8108/21 задоволено позов Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області до ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" про стягнення з відповідача у справі № 300/8108/21 в дохід місцевого бюджету заборгованості з орендної плати в сумі 205 251,94 грн.
4.16. Спір виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі Бурштинської міської ради про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди. Підставою позову є невиконання відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати за землю.
5.4. Підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки визначені Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".
5.5. Відповідно до частини 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
5.6. Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
5.7. Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
5.8. Разом із тим, за змістом статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
5.9. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 289/718/18).
5.10. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
5.11. Отже, до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються положення Цивільного кодексу України, і при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Водночас застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність і розумність (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 за позовом про розірвання договору оренди землі).
5.12. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції зазначив, що факт порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у справі № 909/622/22 і не заперечується представниками відповідача і Бурштинської міської ради. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги прокурора про розірвання договору оренди та повернення спірної земельної ділянки підлягають задоволенню.
5.13. Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції, також зазначив, що розміщення на орендованій земельній ділянці нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності, не є підставою для відмови у розірванні договору оренди спірної земельної ділянки, а задоволення такої позовної вимоги не позбавляє права ТОВ "ЕНЕРГО-СТАРТ" звернутися до органу місцевого самоврядування для оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що належить йому на праві власності.
5.14. Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, Бурштинська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, посилаючись на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.15. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права, зокрема, положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 906/569/19.
5.16 За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, передбачених цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.17. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
5.18. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку частково підтвердилися з огляду на таке.
5.19. Бурштинська міська рада зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення Суд виклав такі висновки щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру":
"…Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
…45. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
…47. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
…76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
77. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
79. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
5.20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, фізичної особи про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди і повернення земельної ділянки Суд дійшов такого висновку:
"50. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органів Держгеокадастру, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
5.21. У постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 906/569/19 за позовом першого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" про заборону ведення лісового господарства, використання лісового фонду на землях Міністерства оборони України викладено таку правову позицію: "суд дійшов висновку, що три дні не є розумним строком, у який позивачі могли самостійно звернутися до суду, тому прокурор не підтвердив підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі".