1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/8510/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - Ліпінського Є. В. (адвоката),

відповідача - Лунегова О. О. (адвоката, в режимі відеоконференції),

третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 (колегія суддів: Шаптала Є. Ю. - головуючий, Яковлєв М. Л., Тищенко А. І.), рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 (суддя Приходько І. В.) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 (суддя Приходько І. В.) у справі

за позовом Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) адвоката ОСОБА_1, 2) адвоката ОСОБА_5, 3) приватного виконавця ОСОБА_3,

про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, інформації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Адвокатське об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" (далі - АО "ЕМ ДЖИ ГРУП") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС" (далі - ТОВ "ЮРСЕРВІС") про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, інформації, поширеної на вебсайті politica.com.ua, за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_5, та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач поширив недостовірну інформацію щодо позивача, яка не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами, внаслідок чого завдано істотну шкоду немайновим інтересам позивача, оскільки порушено його бездоганну ділову репутацію.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі № 910/8510/21, позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію АО "ЕМ ДЖИ ГРУП", інформацію, поширену на вебсайті politica.com.ua, за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_6, розміщену ТОВ "ЮРСЕРВІС", що є власником вебсайту politica.com.ua.

Зобов`язано ТОВ "ЮРСЕРВІС", що є власником вебсайту politica.com.ua, спростувати недостовірну інформацію стосовно АО "ЕМ ДЖИ ГРУП", яка розміщена за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_7, шляхом публікації протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням суду законної сили тексту спростування з посиланням на таке рішення суду та розміщенням резолютивної частини рішення у цій справі на вебсайті politica.com.ua із заголовком: "Спростування недостовірної інформації відносно АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" та два роки з дня опублікування спростування не знімати статтю щодо спростування.

Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що інформація на вебсайті https://politica.com.ua була поширена безпосередньо відповідачем як власником цього вебсайту та реєстрантом відповідного доменного імені politica.com.ua. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки інформація була розміщена відповідачем у мережі "Інтернет" на медіаресурсі, що позиціонується власником як портал новин, доступ до такої інформації є відкритим для усіх користувачів мережі "Інтернет", тому така інформація отримала форму поширення невизначеному колу осіб. Суд першої інстанції зауважив, що за змістом публікації поширена відповідачем інформація безпосередньо стосується позивача - АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" (за текстом статті - Адвокатське об`єднання "MG group"). Суд першої інстанції, проаналізувавши зміст інформації, дійшов висновку, що характер інформації, яка міститься у наведених матеріалах, не дає правових підстав вважати таку інформацію оціночними судженнями або вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, оскільки подача матеріалу, викладена у формі переліку численних фактичних тверджень, якими автор у категоричній манері характеризує конкретно визначених суб`єктів із зазначенням низки відповідних дій цих суб`єктів, а також вказує на певні події, що начебто відбулися, в тому числі протиправного характеру. Враховуючи відсутність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження правдивості інформації, що була оприлюднена відповідачем на вебсайті politica.com.ua у матеріалі під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_8": ІНФОРМАЦІЯ_9!", суд першої інстанції дійшов висновку, що немає достатніх правових підстав вважати цю інформацію достовірною, а тому визнав її недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погодилася з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог АО "ЕМ ДЖИ ГРУП".

2.3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі № 910/8510/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, задоволено частково клопотання АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8510/21 в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат в загальному розмірі 122 460,00 грн, з яких: 115 500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 6 960,00 грн - витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду: за отримання довідки у розмірі 1200,00 та звіту у розмірі 5 760,00 грн.

Вирішено стягнути з ТОВ "ЮРСЕРВІС" на користь АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 82 500,00 грн та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у розмірі 6 960,00 грн. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

2.4. Суд першої інстанції, задовольняючи частково зазначене клопотання АО "ЕМ ДЖИ ГРУП", виходив із того, що перелік наданих адвокатом послуг містить найменування послуг, оплата за які не повинна відшкодовуватися за рахунок відповідача, а тому не є витратами, пов`язаними з розглядом справи, оскільки ці витрати спрямовані на врегулювання спору саме у досудовому порядку, крім того, вказані послуги не можуть вважатися вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки до розгляду справи у розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованою та співмірною є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82 500,00 грн. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що на відповідача покладаються витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, в сумі 6 960,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що, дослідивши опис наданих послуг, врахувавши рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що співмірною є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82 500,00 грн.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. ТОВ "ЮРСЕРВІС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі № 910/8510/21 в частині задоволення позовних вимог та сплати судового збору скасувати; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі № 910/8510/21 в частині стягнення витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, скасувати; постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 910/8510/21 скасувати повністю; у задоволенні позовних вимог АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" до ТОВ "ЮРСЕРВІС" про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, інформації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію відмовити у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ТОВ "ЮРСЕРВІС" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16- ц, від 05.05.2019 у справі № 554/10058/17, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, постановах Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 484/2781/19-ц, від 09.09.2020 у справі № 688/1505/18, від 11.02.2019 у справі № 725/5585/16-ц, від 21.03.2019 у справі № 568/879/27, від 30.10.2019 у справі № 711/9146/16-ц, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19, від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18. Крім того, ТОВ "ЮРСЕРВІС" посилається на те, що в цьому випадку належним відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ХОЛДИНГ ПОЛІТИКА".

3.3. 06.06.2023 до Верховного Суду надійшов відзив АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" на касаційну скаргу, надісланий електронною поштою 05.06.2023. У відзиві АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Водночас АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" зазначає, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 70 000,00 грн, докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані після ухвалення постанови у цій справі.

3.4. 13.06.2023 АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" направило до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЮРСЕРВІС" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі № 910/8510/21 на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що правовідносини у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, є неподібними до правовідносин у справі, яка розглядається.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ІНФОРМАЦІЯ_22 на вебсайті politica.com.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 було розміщено інформаційний матеріал під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_8": ІНФОРМАЦІЯ_10".

4.2. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_23 на вебсайті politica.com.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено інформаційний матеріал під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11".

4.3. Відповідно до довідки від 29.03.2021 № 108/2021-Д, виданої Дочірнім підприємством "Центр компетенції адресного простору мережі "Інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" про належність доменного імені відповідній фізичній та юридичній особі, власником вебсайту https://politica.com.ua, зокрема, станом на ІНФОРМАЦІЯ_22, є реєстрант доменного імені politica.com.ua - ІНФОРМАЦІЯ_3 (ТОВ "ЮРСЕРВІС").

4.4. Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до чинного законодавства належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі "Інтернет" є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен встановити та зазначити в позовній заяві. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адрес українського сегмента мережі "Інтернет".

Суд зазначив, що відповідач не надав жодних заперечень щодо факту володіння вебсайтом https://politica.com.ua, так само як і щодо публікації оскаржуваного позивачем інформаційного матеріалу. Тому суд установив, що власником вебсайту є ТОВ "ЮРСЕРВІС", саме цей суб`єкт є належним відповідачем у справі.

4.5. Як установили суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що інформація на ресурсі https://politica.com.ua за зазначеними посиланнями є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами. Зокрема, не відповідають дійсності та є недостовірними наступні факти і твердження, що містяться у поширених відповідачем інформаційних матеріалах:

1. "ІНФОРМАЦІЯ_8": ІНФОРМАЦІЯ_10" (за доводами позивача, назва статті, що розміщена на вебсайті з доменом politica.com.ua, щодо зазначеного твердження за найменуванням статті та її змістом не відповідає дійсності та спростовується довідкою про відсутність судимості у ОСОБА_1 та свідоцтвом про відсутність в первинних документах в сім`ї ОСОБА_2 інформації щодо хибного твердження про те, що ОСОБА_3 є близьким родичем чи хресним батьком ОСОБА_1 ).

2. "ІНФОРМАЦІЯ_12" (за доводами позивача, фактичне твердження відповідача про те, що АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" в особі керуючого партнера ОСОБА_1, а також старшого партнера ОСОБА_5 є організованим злочинним угрупуванням, не відповідає дійсності та спростовується довідкою про відсутність судимості у згаданих осіб).

3. "ІНФОРМАЦІЯ_13" (за доводами позивача, відповідач своїми твердженнями про факти вводить в оману громадськість та коло осіб, які є потенційними клієнтами з позитивною історією співпраці з Адвокатським об`єднанням, що підтверджується: 1) довідкою з Ради адвокатів міста Києва про відсутність дисциплінарних скарг на адресу адвокатів АО "ЕМ ДЖИ ГРУП"; 2) позитивними рекомендаціями низки клієнтів щодо наданих послуг АО "ЕМ ДЖИ ГРУП", системним підвищенням рівня кваліфікації адвокатів).

4. "ІНФОРМАЦІЯ_14" (за доводами позивача, на відповідача покладається обов`язок доказування недостовірної інформації про те, що " ОСОБА_3 - є кумом ОСОБА_1 " та те, що "вони діють звичайною злочинною схемою… прямо підставляють клієнта і беруть гроші… заволодівають майном клієнта і переписують це майно на своїх підставних осіб, іноді використовують підставні компанії…, взявши гроші на хабар, - все-рівно все роблять виключно у своїх інтересах". Адвокат ОСОБА_11 та адвокат ОСОБА_5 є засновниками юридичної особи позивача АО "ЕМ ДЖИ ГРУП". Докази з переліком засновників позивача підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АО "ЕМ ДЖИ ГРУП". Таким чином, позивач стверджує, що недостовірна інформація щодо зазначених осіб негативно впливає на ділову репутацію засновників юридичної особи).

5. " ІНФОРМАЦІЯ_15" (за доводами позивача, він спростовує твердження відповідача, що не підтверджується жодними доказами про зв`язок АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" з приватним судовим виконавцем ОСОБА_7, а також фраз, що порочать гідність, честь фізичної особи, а також ділову репутацію адвокатів фізичних осіб та юридичної особи АО "ЕМ ДЖИ ГРУП", наступними доказами:

- запитом до приватного виконавця ОСОБА_7. про перелік осіб та відкриті виконавчі провадження з інформацією про осіб, що розміщені на відео з вебсайту: https://politica.com.ua/;

- відповіддю на запит АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" щодо відсутності будь-якого відношення до учасників виконавчого провадження, що зображені на відео з вебсайту: https://politica.com.ua/;

- довідкою Міністерства внутрішніх справ України про відсутність будь-яких внесених даних до Реєстру досудових розслідувань щодо адвокатів АО "ЕМ ДЖИ ГРУП";

- довідкою про відсутність в штаті співробітників АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" приватного виконавця ОСОБА_7.).

6. "ІНФОРМАЦІЯ_16".

ІНФОРМАЦІЯ_17.

ІНФОРМАЦІЯ_18

"ІНФОРМАЦІЯ_19.

ІНФОРМАЦІЯ_20" (за доводами позивача, твердження відповідача про факти, що не відповідають дійсності та підлягають спростуванню, підтверджуються згаданими доказами позивача з урахуванням факту відсутності судимостей (довідками) щодо адвокатів АО "ЕМ ДЖИ ГРУП", позитивними рекомендаціями клієнтів. На відео відсутні співробітники АО "ЕМ ДЖИ ГРУП"; інші обличчя, що зображені на відео, не є адвокатами об`єднання, що підтверджується відповіддю приватного виконавця в клопотанні від 21.01.2021).

4.6. Як зауважив суд першої інстанції, позивач зазначає, що твердження відповідача щодо позивача із застосуванням таких висловів, як: "шахраї, жертви цинічних мародерів - злочинного угрупування під прикриттям Адвокатського об`єднання "MG group", у будь-якому випадку сприймаються громадськістю та діловою спільнотою негативно, адже пов`язують юридичну особу із злочинною діяльністю.

Позивач наполягав на тому, що конкретні негативні вислови щодо нього із застосуванням висловів: "шахраї", "вори в законі", "злодії в законі", "звичайні рейдери", "злочинне угрупування", "знищують життя своїх клієнтів", "добивають людей", "купують за гроші "замовників послуги", "корупція", "справжня організована злочинна група" створюють враження про дійсні протиправні дії позивача та сприймаються потенційними замовниками послуг (клієнтами) як факти вчинення позивачем шахрайських дій, що завдає шкоди іміджу та порушує недоторканність ділової репутації позивача.

4.7. Суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження власних тверджень позивач також посилався на те, що відповідно до звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту вебсторінок у мережі "Інтернет" від 19.04.2021 № 165/2021-ЗВ було встановлено, що в структурі вебсторінки № 1 містяться, зокрема, 4 відеопрогравачі, які дозволяють переглядати відеоряди зі звуковим супроводом безпосередньо на досліджуваній вебсторінці № 1 або переходити на досліджувані вебсторінки № № 2- 5 та переглядати ці відеоряди на вебсайті відеохостингу "YouTube" (https://www.youtube.com/).

4.8. Суд першої інстанції встановив, що звітом від 19.04.2021 № 165/2021-ЗВ підтверджуються не лише перегляди недостовірної інформації, але й те, що відповідач, який є автором статті, поширив недостовірну інформацію за посиланнями на 86 вебсайтів засобів масової інформації (під час відкриття зазначених сайтів відображається опублікований матеріал з недостовірною інформацією, автором якої є відповідач з доменним ім`ям: "politica.com.ua").

4.9. Спір виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, інформації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.

5.3. Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

5.4. При цьому за змістом статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

5.5. Згідно зі статтею 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

5.6. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 Цивільного кодексу України).

5.7. Статтею 277 Цивільного кодексу України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

5.8. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18).

5.9. Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі "Інтернет" чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/13849/21).

5.10. При цьому згідно зі статтею 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Суб`єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною. Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються Законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та інші.

5.11. У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, то правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі "Лінгенс проти Австрії" від 08.07.1986).

Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення ЄСПЛ у справі "Де Хаес і Гійселс проти Бельгії" від 24.02.1997).

5.12. Отже, за змістом наведених положень чинного законодавства та усталеної практики ЄСПЛ судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки, і пов`язане із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт сам по собі є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Виходячи з викладеного, при вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації шляхом спростуванням відомостей, що були поширені у тому числі за допомогою мережі "Інтернет", ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями в інформації, що викладалася у спірній публікації. У той час, як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 918/132/20).

5.13. Господарські суди попередніх інстанцій установили наступні обставини:

- ІНФОРМАЦІЯ_22 на вебсайті politica.com.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_21 було розміщено інформаційний матеріал під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_8": ІНФОРМАЦІЯ_10";

- ІНФОРМАЦІЯ_23 на вебсайті politica.com.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено інформаційний матеріал під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11";

- відповідно до довідки за вих. № 108/2021-Д від 29.03.2021 власником вебсайту https://politica.com.ua, зокрема станом на ІНФОРМАЦІЯ_22, є реєстрант доменного імені politica.com.ua;

- TOV YuRSERVIS (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС" (ідентифікаційний код: 32047046);

- інформація була поширена невизначеному колу осіб;

- за змістом публікації поширена відповідачем інформація безпосередньо стосується позивача - АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" (за текстом статті - Адвокатське об`єднання "MG group");

- характер інформації, яка міститься у наведених матеріалах, не дає правових підстав вважати таку інформацію оціночними судженнями або вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, оскільки подача матеріалу викладена у формі переліку численних фактичних тверджень, якими автор у категоричній манері характеризує конкретно визначених суб`єктів із зазначенням низки відповідних дій цих суб`єктів, а також вказує на певні події, що, начебто, відбулися, в тому числі протиправного характеру.

5.14. Враховуючи відсутність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження правдивості тієї інформації, що була оприлюднена відповідачем на вебсайті politica.com.ua у матеріалі під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_8": ІНФОРМАЦІЯ_10", а також у матеріалі під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_24", суд першої інстанції дійшов висновку, що немає достатніх правових підстав вважати цю інформацію достовірною, а тому вона є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі № 910/8510/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування немає.

Щодо підстав касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі № 910/8510/21, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.15. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції про задоволення позову ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16- ц, від 05.05.2019 у справі № 554/10058/17, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, постановах Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 484/2781/19-ц, від 07.07.2021 у справі № 587/2051/18, від 30.10.2019 у справі № 711/9146/16-ц, від 21.03.2019 у справі № 568/879/27. Крім того, ТОВ "ЮРСЕРВІС" посилається на те, що в цьому випадку належним відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ХОЛДИНГ ПОЛІТИКА".

5.16. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, передбачених цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.17. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

5.18. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.

5.19. Скаржник стверджує, що позивач не довів усіх елементів юридичного складу правопорушення, наявність яких може бути підставою для задоволення цього позову, зокрема, не довів, що поширення інформації порушує особисті немайнові права позивача, а також не довів недостовірності поширеної інформації. При цьому ТОВ "ЮРСЕРВІС" посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 484/2781/19-ц, від 30.10.2019 у справі № 711/9146/16-ц.

5.20. У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 484/2781/19-ц за позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, обґрунтованим поширенням щодо позивача недостовірної інформації з метою опорочити його честь, гідність та ділову репутацію як публічної особи, Суд зазначив:

"Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право".

Верховний Суд залишив без змін судові рішення про задоволення позову у справі № 484/2781/19-ц. При цьому Верховний Суд виходив із того, що суд першої інстанції у справі № 484/2781/19-ц установив сукупність всіх обставин, які стали підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи.

5.21. У постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 711/9146/16-ц за позовом про захист честі, гідності та ділової репутації Суд зазначив:

"При вирішенні справ про захист честі, гідності і ділової репутації суди повинні встановити, чи дійсно відбулося поширення відповідної інформації, про спростування якої просить позивач, чи є ця інформація недостовірною і такою, що порушує його немайнові права, та хто поширив відповідну інформацію і у який спосіб".

Верховний Суд, передаючи справу № 711/9146/16-ц на новий розгляд, виходив із того, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення, якими вирішили питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, зобов`язали відповідача спростувати оспорювану інформацію у спосіб, який не є ефективним, у зв`язку з незалученням до участі у справі власника вебсайту, а також не встановили при вирішенні справи, чи дійсно мало місце поширення ОСОБА_12 оспорюваної інформації у зазначений позивачем спосіб.

5.22. У справі № 910/8510/21, що розглядається, господарські суди установили, що оспорювана позивачем інформація була поширена безпосередньо відповідачем на вебсайті https://politica.com.ua, зокрема, як власником цього вебсайту та реєстрантом відповідного доменного імені politica.com.ua. При цьому, оскільки спірна інформація була розміщена відповідачем у мережі "Інтернет" на медіаресурсі, що позиціонується власником як портал новин (доступ до такої інформації є відкритим для усіх користувачів мережі "Інтернет"), суд першої інстанції зазначив, що така інформація була поширена невизначеному колу осіб. За змістом публікації суд першої інстанції установив, що поширена відповідачем інформація безпосередньо стосується позивача - АО "ЕМ ДЖИ ГРУП" (за текстом статті - Адвокатське об`єднання "MG group"). Дослідивши інформаційні матеріали, суд першої інстанції дійшов висновку, що назва статті, а також фрагмент назви статті мають характер фактичного твердження, а тому така інформація може бути визнана недостовірною у випадку, якщо вона не відповідає дійсності або викладена неправдиво. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за наведених обставин, враховуючи відсутність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження правдивості тієї інформації, що була оприлюднена відповідачем на вебсайті politica.com.ua, немає достатніх правових підстав вважати цю інформацію достовірною, а тому визнав її недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача.

Отже, висновки судів у справі № 910/8510/21, що розглядається, про наявність підстав для задоволення позовних вимог не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 484/2781/19-ц, від 30.10.2019 у справі № 711/9146/16-ц у подібних правовідносинах, тому доводи скаржника про неврахування судами цих висновків Верховного Суду є безпідставними.

5.23. Скаржник стверджує, що, вирішуючи спір по суті позовних вимог, суди достовірно не встановили на підставі доказів відповідальності саме ТОВ "ЮРСЕРВІС" за опубліковані статті як автора чи власника вебсайту. За твердженням скаржника, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 05.05.2019 у справі № 554/10058/17 викладено правовий висновок про те, що обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, є, зокрема, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову. Крім того, ТОВ "ЮРСЕРВІС" зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

5.24. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц за позовом фізичної особи про визнання дій засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" незаконними, відміну редакції статуту товариства та відшкодування моральної шкоди вирішувалося питання щодо відкриття провадження у справі за позовом фізичної особи та юрисдикційності справи № 523/9076/16-ц.


................
Перейти до повного тексту