1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/1188/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробничо-комерційна фірма "Голден" - не з`явився,

Акціонерного товариства

Комерційний банк "ПриватБанк" - Тарасенкова В. В.,

Приватного нотаріуса Дніпровського

міського нотаріального округу

Верби Віталія Миколайовича - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу (із урахуванням нової редакції касаційної скарги) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Голден"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 (у складі колегії суддів: Галушко Н. А. (головуючий), Желіка М. Б., Орищин Г. В.)

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2022 (суддя Фанда О. М) із урахуванням ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2022 про виправлення описки

у справі № 909/1188/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Голден"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича,

про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішення та запису про державну реєстрацію та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Голден" (далі - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк), Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. (далі - Приватний ноатіус), у якому просило:

- витребувати майно із чужого незаконного володіння, а саме, готельний комплекс, що складається з: Блоку А, А загальною площею 4 818,4 кв. м; Блоку Б, Б загальною площею 1 882,5 кв. м; Блоку В, В загальною площею 1 853, 6 кв. м; дизель-генератора Г загальною площею 6,0 кв. м; трансформаторної Д загальною площею 24,0 кв. м; котельні Е загальною площею 30,9 кв. м; насосної Є загальною площею 33,0 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 380712326110, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 221;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31369556 від 13.09.2016, Приватного нотаріуса про реєстрацію права приватної власності ПАТ КБ "ПриватБанк" на готельний комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 221, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 380712326110;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 16367551, щодо реєстрації за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на готельний комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 221, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 380712326110;

- визнати за ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" право власності на готельний комплекс, що складається з: Блоку А, А загальною площею 4818,4 кв. м; Блоку Б, Б загальною площею 1 882,5 кв. м; Блоку В, В загальною площею 1 853, 6 кв. м; дизель-генератора Г загальною площею 6,0 кв. м; трансформаторної Д загальною площею 24,0 кв. м; котельні Е загальною площею 30,9 кв. м; насосної Є загальною площею 33,0 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 380712326110, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 221.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на суперечливу поведінку АТ КБ "ПриватБанк", яка полягає у тому, що у позові, який розглядається Високим судом правосуддя Англії, Банк стверджує та офіційно заявляє про нікчемність кредитних договорів, укладених протягом 2013-2014 років, серед яких зазначає і кредитні договори, укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранея" (далі - ТОВ "Ранея"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп" (далі - ТОВ "Інвестгруп"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Церіс" (далі - ТОВ "Церіс"), на забезпечення виконання зобов`язань за якими було укладено 30.05.2016 договір іпотеки № 994 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка Буковелю" (далі - ТОВ "Зірка Буковелю"), і за яким в подальшому було звернуто стягнення на предмет іпотеки. Стверджуючи таким чином про нікчемність основного зобов`язання, АТ КБ "ПриватБанк" фактично висловив своє невизнання та неприйняття не лише кредитних договорів, але й договорів, які укладались на забезпечення таких кредитних договорів як похідних від основного зобов`язання, зокрема, договору іпотеки від 30.05.2016 № 994.

Позивач зазначає, що він як власник нерухомого майна, переданого в іпотеку, не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності кредитних договорів, однак, враховуючи зазначене вважає, що така позиція відповідача призводить до безпідставності звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами.

Отже, вказуючи про нікчемність кредитних договорів, АТ КБ "ПриватБанк" засвідчив відсутність волевиявлення та відсутність підстав набуття права власності на предмет іпотеки. Тому з метою захисту права власності на предмет іпотеки позивач, посилаючись на статті 215, 216 та 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та витребувати спірне майно з незаконного володіння АТ КБ "ПриватБанк", визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно.

Щодо позовних вимог до Приватного нотаріуса позивач зазначає, що на час прийняття рішення про реєстрацію за АТ КБ "ПриватБанк" права власності на спірне іпотечне майно було відсутнє волевиявлення стягувача на звернення стягнення на предмет іпотеки, тому у державного реєстратора було відсутнє право приймати таке рішення та вчиняти запис про державну реєстрацію права власності.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2022 (із урахуванням ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2022 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2022 року ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2022 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Разом із касаційною скаргою позивачем подано клопотання про передачу справи № 909/1188/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 909/1188/21 за касаційною скаргою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2022 (із урахуванням ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2022 про виправлення описки) з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.03.2023.

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" подало заяву про роз`яснення ухвали Суду від 16.02.2023 про відкриття касаційного провадження у справі № 909/1188/21, в прийнятті якої було відмовлено ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2023.

АТ КБ "ПриватБанк" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та безпідставними, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

У запереченні на заявлене позивачем клопотання АТ КБ "ПриватБанк" зазначило про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба В. М. не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.03.2023 (із урахуванням ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2023 про виправлення описки) справу № 909/1188/21 разом із касаційною скаргою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

19.04.2023 ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" подало до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/1188/21 щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2023 розгляд питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі № 909/1188/21 за заявою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання щодо прийняття (розгляду) справи № 909/1188/21 у встановленому законом порядку.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.05.2023 справу № 909/1188/21 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.06.2023.

05.06.2023 матеріали справи № 909/1188/21 скеровано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що підтверджується супровідним листом від 05.06.2023 № 140/0/254-23.

16.05.2023 ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" подало до Верховного Суду клопотання про зупинення провадження у справі № 909/1188/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 909/1191/21.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2023 зупинено розгляд питання щодо зупинення провадження у справі № 909/1188/21 за заявою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання щодо прийняття (розгляду) справи № 909/1188/21.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2023 призначено касаційну скаргу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2022 у справі № 909/1188/21 до розгляду у відкритому судовому засіданні 28.06.2023.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2023 поновлено розгляд питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі № 909/1188/21 за заявою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден"; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" в частині вимоги про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/1188/21 та виклику сторін в судове засідання; задоволено заяву ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" про ухвалення додаткового рішення в частині повернення судового збору; повернуто ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 342,00 грн, сплачений відповідно до платіжного документа від 23.03.2023.

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" та Приватний нотаріус у судове засідання 28.06.2023 своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасників справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" та Приватному нотаріусу було направлено ухвалу з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден", яке є скаржником у справі № 909/1188/21, наведеного не врахувало.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" та Приватного нотаріуса щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" та Приватного нотаріуса.

Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" про зупинення провадження у справі № 909/1188/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 909/1191/21, з огляду на те, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2023 справу № 909/1191/21 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, отже підстави для зупинення касаційного провадження у справі № 909/1188/21 відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ КБ "ПриватБанк", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ АК "ПриватБанк", зміно найменування на АТ КБ "ПриватБанк") та ТОВ "Церіс", ТОВ "Інвестгруп" та ТОВ "Ранея" укладено договори відновлювальної кредитної лінії, зокрема, кредитні договори: від 21.01.2014 № 4Ц14032И, від 10.02.2014 № 4Ц14060Д, від 01.11.2013 № 4И13700Д, від 04.11.2013 № 4И13703Д, від 18.11.2013 № 4Р13738Д, від 24.10.2014 № 4Р14331И.

30.05.2016 між Банком та ТОВ "Зірка Буковелю" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 994.

03.06.2016 між Банком та ТОВ "Зірка Буковелю" укладено договір про внесення змін № 1 до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1058.

Відповідно до пункту 7 договору іпотеки частиною предмету іпотеки є - готельний комплекс, що складається з: Блоку А, А загальною площею 4 818,4 кв. м; Блоку Б, Б загальною площею 1 882,5 кв. м; Блоку В, В загальною площею 1 853, 6 кв. м; дизель-генератора Г загальною площею 6,0 кв. м; трансформаторної Д загальною площею 24,0 кв. м; котельні Е загальною площею 30,9 кв. м; насосної Є загальною площею 33,0 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 380712326110, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, будинок 221.

08.09.2016 ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" збільшено розмір власного статутного капіталу товариства шляхом отримання додаткових внесків у вигляді належного ТОВ "Зірка Буковель" на праві власності нерухомого майна, що виступало предметом іпотеки за зазначеним договором іпотеки.

09.09.2016 між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" та ТОВ "Зірка Буковелю" складено акт прийому-передачі щодо прийняття позивачем майнового внеску до статутного капіталу у вигляді нерухомого майна - предмету іпотеки.

12.09.2016 ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" листом № 02 у відповідь на лист ПАТ КБ "ПриватБанк" від 11.09.2016 № 11092016/7 (щодо ініціювання банком процедури звернення стягнення на предмети іпотеки, в тому числі, на спірний об`єкт нерухомого майна, який передано в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами на підставі договору іпотеки від 30.05.2016 № 994) повідомило, що свої вимоги банк може задовольнити відповідно до процедури звернення стягнення, передбаченої договором іпотеки та статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку".

13.09.2016 на підставі іпотечного застереження, передбаченого договором іпотеки, ПАТ КБ "Приватбанк" вчинило дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття його у власність та 13.09.2016 зареєструвало право власності на це майно.

21.12.2016 Банк перейшов в державну власність.

У 2017 році Банк з метою захисту своїх прав звернувся до Високого Суду Англії та Уельсу з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "Тімтренд Лімітед", Компанії "Трейд Поїнт Агро Лімітед", Компанії "Колліер Лімітед", Компанії "Россіні Івестінг Корп", Компанії "Мілберт Венчес Інк" та Компанії "ЗАО Укртранзитсервіс ЛТД" про стягнення коштів (далі - "Лондонський позов", справа № BL-2017-00065).

Як зазначає позивач, у "Лондонському позові" Банк стверджує про наявність фактичних обставин, які, згідно аргументу банку, якщо будуть встановлені Високим Судом Англії та Уельсу, матимуть своїм наслідком нікчемність ряду кредитних договорів в силу закону, включаючи кредитні договори, які забезпечувались договором іпотеки. Разом з цим позивач наголошує, що у справі № BL-2017-00065 Банк заявляє про наявність фактичних обставин, які матимуть своїм наслідком нікчемність ряду кредитних договорів в силу закону, включаючи кредитні договори, які забезпечувались договором іпотеки.

Так, предметом позову ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" у справі № 909/1188/21 є вимоги про витребування з чужого незаконного володіння об`єкта нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за Банком, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за Банком та визнання за позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції, залишивши без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден", погодився з його висновком, що позивачем не доведено жодних обставин, з якими закон пов`язує нікчемність кредитних та іпотечного договорів та, застосовуючи пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України та доктрину "заборони суперечливої поведінки", врахував суперечливу поведінку позивача, який спочатку листом від 12.09.2016 № 02 дав згоду на звернення стягнення на іпотечне майно за договором іпотеки, а в подальшому через 6 років звернувся до господарського суду з позовними вимогами, спрямованими на відновлення права власності на предмет іпотеки.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції погодився, що позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності є безпідставними, при цьому зазначив, що позовні вимоги про скасування рішення, запису про державну реєстрацію права власності на це майно не є ефективним способом захисту.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування положень пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 та постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18.

Також, скаржник посилається на необхідність відступлення від висновків щодо застосування пункту 2 частини 1 статті 3 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 904/3614/20, від 30.07.2020 у справі № 357/7734/18.

Крім того, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Голден" у касаційній скарзі наголошує про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень пункту 6 частини 1 статті 3, частини 1 статті 387 ЦК України, пунктів 6, 9, 61 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Згідно з частиною 1 статті 317 та частиною 1 статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених ЦК України.

Правовий аналіз положень статті 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.


................
Перейти до повного тексту