ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 925/384/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 (колегія суддів: Козир Т. П. - головуючий, Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2022 (суддя Скиба Г. М.)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 585 033 070,89 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та рух справи
1.1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (далі - ТОВ "Черкасигаз Збут") про стягнення з відповідача на користь позивача 585 033 070,89 грн заборгованості за рамковим договором купівлі-продажу природного газу від 11.09.2020 № 1зб-ЧГЗ та індивідуальних договорів, укладених між сторонами, у тому числі: 503 877 777,51 грн основного боргу, 14 421 075,71 грн пені, 3 178 323,51 грн 3% річних, 12 307 736,55 грн інфляційних втрат, 51 248 157,61 грн штрафу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зазначених договорів.
1.3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 затверджено мирову угоду у справі № 925/384/21, укладену між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Черкасигаз Збут"; провадження у справі закрито.
2. Короткий зміст заяви ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про примусове виконання ухвали та постанови приватного виконавця
2.1. У вересні 2022 року ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подало приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Пилипчуку Віталію Григоровичу (далі - приватний виконавець Пилипчук В. Г.) заяву про примусове виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21.
2.2. Зазначена заява мотивована тим, що графік погашення заборгованості боржником не виконується належним чином, і станом на 22.09.2022 боржник має борг більше ніж за два місяці в сумі 22 934 202,18 грн, а тому згідно з пунктом 17 мирової угоди підлягає стягненню залишок заборгованості і штраф, загальний залишок заборгованості складає 508 839 940,41 грн. При цьому в заяві зазначено, що боржник має рахунок, який відкритий у банківській установі, розташованій в місті Києві, - Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України"). До цієї заяви також були додані оригінал ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21, копії платіжних доручень та документи на підтвердження повноважень представника.
2.3. Постановою приватного виконавця Пилипчука В. Г. від 22.09.2022 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
3. Короткий зміст скарги ТОВ "Черкасигаз Збут" на дії та постанову приватного виконавця та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цієї скарги
3.1. У жовтні 2022 року до Господарського суду Черкаської області надійшла скарга ТОВ "Черкасигаз Збут", в якій заявник просив:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця Пилипчука В. Г. щодо винесення постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21;
- скасувати постанову приватного виконавця Пилипчука В. Г. від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21.
3.2. Зазначена скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова приватного виконавця Пилипчука В. Г. прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 про затвердження мирової угоди не містить всіх реквізитів виконавчого документа. Крім того, заявник зазначав, що виконавчим округом приватного виконавця є м. Київ, однак місцезнаходженням боржника є м. Черкаси, а тому, на думку ТОВ "Черкасигаз Збут", приватний виконавець Пилипчук В. Г. не міг приймати ухвалу до виконання за критерієм місцезнаходження боржника - юридичної особи.
При цьому заявник звертав увагу на те, що стягувачем до заяви про примусове виконання рішення не було додано доказів місцезнаходження майна боржника в м. Києві, а зазначений стягувачем у заяві рахунок відкритий у філії Черкаського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України", яка знаходиться у м. Черкаси. Заявник також вважав, що строк повного виконання зобов`язання за мировою угодою не настав, а тому відкрити провадження з примусового стягнення можна було лише в частині невиконаного зобов`язання (2 293 4202,18 грн), а не на всю суму затвердженої мирової угоди.
ТОВ "Черкасигаз Збут" наголошувало на тому, що приватним виконавцем відкрито провадження також про стягнення штрафу з боржника без судового рішення про стягнення таких санкцій, а також розраховано винагороду виконавця з максимальної суми стягнення (більше 50 млн грн), а не від суми зазначеної стягувачем суми боргу.
3.3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2022, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 925/384/21, задоволено в повному обсязі скаргу ТОВ "Черкасигаз Збут" на дії приватного виконавця Пилипчука В. Г. від 22.09.2022.
Визнано неправомірними дії приватного виконавця Пилипчука В. Г. щодо винесення постанови від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі № 925/384/21;
Скасовано постанову приватного виконавця Пилипчука В. Г. від 22.09.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 у справі №925/384/21.
3.4. Задовольняючи скаргу ТОВ "Черкасигаз Збут" на дії та постанову приватного виконавця, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії приватного виконавця Пилипчука В. Г. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, як і сама постанова, є неправомірними та суперечать частині 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", оскільки приватний виконавець прийняв до примусового виконання ухвалу суду за відсутності належних доказів того, що місце виконання чи майно боржника або сам боржник знаходяться у межах його виконавчого округу по м. Києву, тобто з порушенням своєї територіальної юрисдикції.
4. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
4.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 925/384/21, до Верховного Суду звернувся приватний виконавець Пилипчук В. Г. з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні скарги ТОВ "Черкасигаз Збут" на дії та постанову приватного виконавця Пилипчука В. Г.
4.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, приватний виконавець Пилипчук В. Г. зазначає що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
4.3. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статті 23 Закону України "Про банки і банківську діяльність", пункт 420 Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22.12.2018 № 149, та помилково не застосували положення статей 2, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
4.4. Скаржник звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162, банк-кореспондент - банк, філія іноземного банку в Україні, що на підставі договору та в порядку, установленому Національним банком України, відкриває в іншому банку кореспондентський рахунок; відокремлений підрозділ - філія, відділення, представництво або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи-резидента. Скаржник наголошує на тому, що законодавцем всюди зазначається термін "банк", як особа, яка отримує ліцензію та здійснює надання банківських послуг. При цьому "філія" не є банком, а є відокремленим підрозділом і входить у структуру банку та здійснює свої функції виключно від його імені і це, за доводами приватного виконавця Пилипчука В. Г., також зазначено в статуті АТ "Державний ощадний банк України", який наявний у відкритому доступі на офіційному сайті банку.
4.5. Крім того, скаржник зазначає, що керівники філій діють на підставі довіреності, що видана банком. Саме банк отримує ліцензію на здійснення банківської діяльності, а не його філії. Філії банку здійснюють від його імені банківські та інші операції, передбачені положенням про філію, в межах отриманих банком банківської ліцензії. За таких обставин грошові кошти знаходяться на рахунках, відкритих у банку, який в цьому випадку знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г.
4.6. Приватний виконавець Пилипчук В. Г. також вважає, що забезпечення відокремлених підрозділів основними засобами та обіговими коштами не свідчить про наявність у відокремленого підрозділу статусу фінансової установи та не надає їй право самостійно надавати банківські послуги, оскільки такі послуги надаються відокремленим підрозділом від імені банку, на підставі положення та норм законодавства, тобто самим банком як самостійною юридичною особою.
4.7. ТОВ "Черкасигаз Збут" у відзиві на касаційну скаргу приватного виконавця Пилипчука В. Г. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ТОВ "Черкасигаз Збут" зазначає, що до заяви про відкриття виконавчого провадження було додано копії платіжних доручень про часткову сплату боргу відповідачем на користь позивача і в самому тексті заяви стягувача є відомості про те, що у боржника відкрито рахунок у банківський установі, головний офіс якої розташовується в м. Києві (АТ "Державний ощадний банк України"). Разом з тим зміст платіжних доручень, доданих стягувачем до заяви про відкриття виконавчого провадження, свідчить про те, що фактично у боржника відкрито рахунок в філії Черкаського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України", м. Черкаси, а у позивача натомість рахунок відкрито в АТ "Державний ощадний банк України", м. Київ.
4.8. ТОВ "Черкасигаз Збут" наголошує на тому, що АТ "Державний ощадний банк України" та його відокремлений підрозділ мають різне місце знаходження та код (МФО). ТОВ "Черкасигаз Збут" також зазначає, що Черкаське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" мало право відкрити поточний рахунок ТОВ "Черкасигаз Збут" з метою надання йому банківських послуг від імені АТ "Державний ощадний банк України" поза межами розташування основного офісу цього банку, зокрема, в м. Черкаси. Таким чином, на думку ТОВ "Черкасигаз Збут", саме м. Черкаси, за місцем відкриття і обслуговування банківського рахунку, і є місцем знаходження коштів боржника.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Переглянувши оскаржувані судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
5.2. Колегія суддів, переглядаючи в касаційному порядку оскаржувані судові рішення у цій справі, установила, що постановою Верховного Суду від 22.06.2023 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 925/791/21 за скаргою ТОВ "Черкасигаз Збут" на дії приватного виконавця Пилипчука В. Г. за позовом ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до ТОВ "Черкасигаз Збут" про стягнення з відповідача на користь позивача 587 346 218,56 грн за рамковим договором купівлі-продажу природного газу від 11.09.2020 № 13Б-4ГЗ та індивідуальних договорів, укладених між сторонами.
5.3. Колегія суддів враховує, що позовні вимоги у справі № 925/791/21 були обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Черкасигаз Збут" зазначених договорів. При цьому у справі № 925/791/21 також ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.01.2022 було затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Черкасигаз Збут". З огляду на неналежне виконання мирової угоди, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до приватного виконавця Пилипчука В. Г. із заявою про примусове виконання рішення. Верховний Суд у справі № 925/791/21, переглядаючи оскаржувану постанову апеляційного господарського суду та перевіряючи її на предмет правильності застосування норм права, також досліджував питання дотримання приватним виконавцем Пилипчуком В. Г. територіальної юрисдикції за місцезнаходженням банківських установ, у яких у боржника є відкриті рахунки.
5.4. За таких обставин з урахуванням критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, справа № 925/791/21 є подібною зі справою № 925/384/11, що розглядається, а тому колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, які викладені Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 у справі № 925/791/21.
5.5. Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі № 925/791/21 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
5.6. Згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 цього Закону).
5.7. Відповідно до частин 2, 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
5.8. Зміст частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання такі виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання (пункт 14.1 постанови Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15).
5.9. Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
5.10. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
5.11. За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.
5.12. Верховний Суд зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" є Законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 925/791/21, від 15.09.2020 у справі № 910/5702/19.
5.13. Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції, чинній на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження) передбачено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
5.14. У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів); реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).
5.15. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
5.16. У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
5.17. Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".
5.18. Аналіз положень пункту 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 1 статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" свідчить про те, що прийняття державним чи приватним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції, а приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому місце виконання виконавчого документа визначається за критеріями, зазначеними у частині 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", до яких законодавець відносить: місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходження боржника - юридичної особи, місцезнаходження майна боржника.