ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Мартєва С. Ю., Пількова К. М.,
04 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 299/1923/16-ц
Провадження № 14-56цс23
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у справі за заявою Фермерського господарства "Колос" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Колос", Виноградівської міської ради Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії
Відповідно до змісту частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку; про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні.
І. Обставини справи
1. У цій справі суд першої інстанції задовольнив позов рішенням, яке суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили без змін.
Відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами.
2. Суд першої інстанції ухвалою відмовив у задоволенні заяви про перегляд зазначеного судового рішення.
Суд апеляційної інстанції скасував ухвалу місцевого суду, задовольнив заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, розглянув справу по суті, відмовивши у позові з урахуванням нововиявлених обставин.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правових висновків, висловлених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 грудня 2020 року у справі № 910/1415/18 та від 24 грудня 2020 року у справі № 910/4818/16 щодо повноважності касаційного суду розглядати по суті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень судів попередніх інстанцій, поданих до судів як першої, так і апеляційної інстанції.
4. Колегія суддів вважала, що суд касаційної інстанції не має повноважень скасовувати рішення судів попередніх інстанцій і постановляти нове судове рішення з самостійним вирішеннямпо суті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду попередньої інстанції, відмовляти в її задоволенні (залишати без задоволення), оскільки це належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається.
5. Вважала, що Велика Палата Верховного Суду має відповісти на питання про те, чи має касаційний суд (суд апеляційної інстанції) повноваження розглядати заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, поданих до судів першої або апеляційної інстанції, та самостійно приймати рішення щодо задоволення таких заяв або про відмову у їх задоволенні.
6. Ухвалою від 04 липня 2023 року Велика Палата Верховного Суду повернула справу на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.
7. Порівнюючи обставини справи, що переглядається, з обставинами у справах № 910/1415/18 та № 910/4818/16, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що вони не є подібними.
Зокрема послалася на те, що у справі, яка переглядається, місцевий суд не переглянув своє рішення за нововиявленими обставинами по суті, а дійшов висновку про відсутність підстав для такого перегляду, передбачених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, та відмовив ухвалою у задоволенні заяви.
8. Зазначила, що суд апеляційної інстанції, незаважаючи на те, що рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому в пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України, по суті не переглядалося, у своїй постанові самостійно визнав нововиявленою обставиною висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/39/19, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові.
9. Послалася на те, що у господарській справі № 910/1415/18 місцевий суд задовольнив заяву позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, своє рішення у справі скасував і ухвалив нове про часткове задоволення позову.
Отже суд першої інстанції визнав наведену заявником обставину нововиявленою та на її підставі переглянув своє рішення по суті, скасував його та ухвалив нове.
Це рішення апеляційний суд переглянув та залишив без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду рішення судів попередніх інстанцій скасував і ухвалив нове про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, попереднє рішення Господарського суду міста Києва залишив в силі.
10. У господарській справі № 910/4818/16, тако наведеній як приклад неоднакового застосування норми процесуального права, за нововиявленими обставинами переглядалася постанова Київського апеляційного господарського суду.
Визнавши наведені заявником обставини нововиявленими за пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процессуального кодексу України (далі - ГПК України), тобто істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, апеляційний суд постановою від 08 вересня 2020 року заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року скасував. Рішення господарського суду міста Києва від 18 квітня 2017 року залишив без змін.
11. Постановою 24 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2020 року скасував.
У задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовив.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року у справі № 910/4818/16 залишив у силі.
12. Повертаючі справу до касаційного суду, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що фактичні обставини цієї справи є відмінними від справ, на які послалася колегія суддів. Як на приклад неоднакового застосування процесуального права.
Послалася на те, що суди при розгляді заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами керувалися різними нормами процесуального закону, по суті перегляду постановили різні рішення: у цивільній справі - ухвалу про відмову у перегляді у зв`язку з відсутністю нововиявлених обставин, у господарських справах - суди вважали, що наведені у заяви обставини є нововиявленими і переглянули свої рішення по суті, а відтак обсяг перегляду є різним.
13. Дійшла висновку, що не може вирішувати питання відступу / невідступу від висновку щодо повноважень касаційного суду розглядати заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, подані до судів як першої, так і апеляційної інстанцій.
ІІ. Зміст окремої думки
14. З ухвалою Великої Палати Верховного Судуне погоджуємося. Вважаємо, що слід було прийняти справу для провадження Великої Палати.
15. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду (частина третя статті 403 ЦПК України).
16. В пунктах 24-32, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі№ 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) міститься правовий висновок про те, що для цілей застосування приписів процесуальних законів подібність правовідносин слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.
17. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід, насамперед, визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
Отже для застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
18. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи.