ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 755/11885/22
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/2068/2023
Провадження № 51 - 789 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 січня 2023 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року засуджено:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 185 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст. 185 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 січня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року на підставі ст. 399 ч. 4, ст. 394 ч. 2 КПК України, а апеляційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами надіслано особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 20 січня 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухваленню законного рішення у справі. Посилаючись на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 24 КПК України, положення ст. 349 ч. 3, ст. 394 ч. 2 КПК України, а також правову позицію Верховного Суду у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, не погоджується із висновками апеляційного суду та вважає, що прокурор може оскаржувати вироку суду з підстави неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, не заперечуючи при цьому встановлених судом першої інстанції фактичних обставин кримінального провадження.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з вимогами ст. 412 ч. 1 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що не погоджуючись з вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8, ОСОБА_7 , перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив змінити вирок суду першої інстанції в частині кваліфікації діяння обвинувачених та постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_8 і ОСОБА_7 засудженими за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України. Прокурор вважав, що дії кожного з обвинувачених помилково кваліфіковані судом першої інстанції як закінчений злочин, в той час як вони, на думку прокурора, скоїли закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення, вчинений в умовах воєнного стану.