ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 930/1890/21
провадження № 51-1851 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженої ОСОБА_7,
потерпілого ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020090000161, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 07 липня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ст. 116 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 3 (три ) роки та покладено виконання обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок поводження, яке принижувало її честь та гідність та мало системний характер з боку потерпілого ОСОБА_9 за наступних обставин.
18 травня 2021 року, близько 12:30 год, ОСОБА_7 разом зі своєю малолітньою онукою прийшла до будинку сусідки, розташованого по АДРЕСА_2, де разом з ОСОБА_10 та її співмешканцем ОСОБА_11 стали поминати колишнього чоловіка ОСОБА_10, випивши невелику кількість алкоголю. Приблизно через 30 хвилин, до будинку ОСОБА_10 прийшов син ОСОБА_7 - ОСОБА_12 і став з`ясовувати причини перебування там матері. Випивши чарку горілку, продовжив суперечку з матір`ю, почав обзивати її нецензурною лайкою. У цей момент у ОСОБА_7, яка, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, зумовленому поводженням з боку потерпілого, що принижувало її честь і гідність та мало системний характер, раптово виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_9, реалізуючи який вона схопила кухонного ножа, що лежав на столі та нанесла один удар в ліву частину грудної клітини в область життєво-важливих органів, а саме серця та легень, спричинивши тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_9 помер на місці.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженої.
Вважає, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_7 на ст. 116 КК України, оскільки стану сильного душевного хвилювання у останньої встановлено не було. Стверджує, що за відсутності у висновку судової психіатричної експертизи щодо ОСОБА_7 висновку про перебування засудженої в стані сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту) у суду не було підстав перекваліфіковувати дії останньої. Безпідставна перекваліфікація дій ОСОБА_7, на думку прокурора, призвела до призначення їй занадто м`якого покарання те необґрунтованого застосування положень ст. 75 КК України. Прокурор вказує, що звертав увагу на всі наведені обставини в апеляційному суді, проте вони безпідставно були відхилені та, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не отримали належних відповідей в ухвалі апеляційного суду.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник засудженої ОСОБА_6 надіслав заперечення на касаційну скаргу в яких, посилаючись на безпідставність наведених прокурором доводів, просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6, засуджена ОСОБА_7, а також потерпілий ОСОБА_8 висловили доводи на обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 404 КПК України апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
За вимогами ст. 419 КПК України, в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких її визнано необґрунтованою.
Зважаючи на законодавчі приписи, а також положення ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Колегія суддів вважає, що при перегляді вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою прокурора, в якій він не погоджувався з перекваліфікацією дій засудженої на ст. 116 КК України та наполягав на необхідності їх кваліфікації саме за ч. 1 ст. 115 КК України, апеляційний суд дотримався всіх зазначених вимог.
Провівши повторне судове слідство та допитавши повторно свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, експерта ОСОБА_13, дослідивши письмові докази та висновок комісійної судової психолого-психіатричної експертизи, апеляційний суд обґрунтовано не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та проаналізувавши всі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, правильно дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_7 наявний склад злочину, передбачений саме ст. 116 КК України.
Так, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_7 на ст. 116 КК України, суд першої інстанції взяв до уваги висновок комісійної судової психолого-психіатричної експертизи за яким виявлений у ОСОБА_7 емоційний стан у вигляді вираженого емоційного напруження міг на час вчинення інкримінованого її діяння істотно вплинути на її поведінку та діяльність і став підставою для визначення судом у неї на той час стану сильного душевного хвилювання, а тому зробив висновок що дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст. 116 КК України.