ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 200/22921/15
провадження № 61-14802св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Русь",
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 27 листопада 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь" звернулися з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди та повернення безпідставно набутого майна.
В обґрунтування позову вказували, що 16 січня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір доручення, відповідно до умов якого останній зобов`язувався підшукати земельну ділянку з ставком для розведення риби та сприяти в укладенні відповідного договору оренди або договору купівлі-продажу. На виконання умов вказаного договору доручення ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 6 000 грн винагороди. У лютому 2013 року
ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про те, що підшукав земельну ділянку зі ставком, яка розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району поблизу села Грабки, та передав ОСОБА_1 номер мобільного телефону ОСОБА_3, який, за словами мешканців смт Магдалинівки, був орендарем зазначеної земельної ділянки. В порушення договору доручення ОСОБА_2 не вчинив жодних дій, направлених на сприяння ОСОБА_1 в укладенні договору оренди або купівлі-продажу земельної ділянки, тому ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 не виконав зобов`язання за договором та безпідставно отримав кошти у сумі 6 000 грн.
У березні 2013 року ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 займатися діяльністю з вирощування риби. На облаштування земельної ділянки, зарибнення, висадку плодових дерев позивачами витрачено грошові кошти
у сумі 404 854,48 грн, а саме:
- ОСОБА_1 витратив 300 000 грн на придбання коропа, товстолоба, білого амура, комбікорму, висівок, жмиха, мішків, кущів (винограду - 500 екземплярів, смородини - 400 екземплярів) дерев горіху - 1 160 екземплярів, фруктових дерев 1 225 екземплярів, печі опалювальної Буллетерм-Л, на загальну суму 128 428 грн; іншу частину грошових коштів у розмірі - 171 572 грн витрачено на оплату посадки дерев і кущів, роботи сторожів з охорони ставка та інших робіт щодо облаштування і утримання земельної ділянки;
- ТОВ "Київська Русь" придбало інше майно, матеріали та інструменти і сплатило послуги з транспортування їх до ставка, витратиши кошти на загальну суму 104 854,48 грн.
Орендарем земельної ділянки, на якій розташовано ставок, є ОСОБА_4, з якою ОСОБА_1 за винагороду у розмірі 30 000 доларів США домовився про її відмову від права оренди на вказану земельну ділянку і сприяння в оформленні документів для отримання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки. На виконання вказаних домовленостей ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 8 000 доларів США, про що остання написала розписки
від 10 квітня 2014 року та від 30 липня 2014 року. ОСОБА_4 не вчинила жодних дій, спрямованих на відмову від права оренди земельної ділянки та оформлення такого права на ОСОБА_1 . У березні 2015 року ОСОБА_4 встановила на ставку охорону та не допускає ОСОБА_1 і його працівників до ставку. На думку позивачів, ОСОБА_4 без достатньої правової підстави заволоділа майном, зокрема, рибою, яка була закуплена ОСОБА_1, запущена в ставок та вирощена за рахунок останнього; грошовими коштами в розмірі 8 000 доларів США, фруктовими деревами, виноградниками, смородиною та горіхами, закупленими і висадженими за його рахунок, та іншим майном, закупленим за рахунок ОСОБА_1 і ТОВ "Київська Русь".
Вказували, що у період з березня 2013 року до березня 2015 року ОСОБА_1 особисто займався розведенням риби та вирощуванням дерев за власні кошти. Вартість риби, яка була запущена мальком у ставок та виросла за два роки, позивач оцінює у розмірі 2 075 539,00 грн, на підтвердження чого надає звіт з незалежної оцінки, складений ТОВ "Содель" від 2 червня 2015 року. Повернення вказаного майна в натурі неможливо, оскільки риба виловлена
ОСОБА_3, тому відшкодуванню підлягають грошові кошти. Позивач вважав, що вартість безпідставно набутого майна має бути стягнена з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно.
Також ОСОБА_1 вважає, що діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він докладає зусиль задля повернення свого майна та коштів, змушений звертатися до правоохоронних органів, нести витрати на послуги, що у сукупності негативно вплинуло на його здоров`я. Розмір моральної шкоди оцінює в 50 000 грн.
За таких обставин позивачі просили:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 6 000 грн;
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_1 вартість безпідставно набутого майна: риби, яка була запущена мальком в ставок, розташований на земельній ділянці водного фонду загальною площею 28,8514 га на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, та доходи, які вказані особи одержали від реалізації риби в розмірі 2 075 539 грн;
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_1 вартість безпідставно набутого майна: 1 225 екземплярів фруктових дерев, 500 екземплярів виноградників, 400 екземплярів кущів смородини, 1 160 екземплярів дерев горіху, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду загальною площею 28,8514 га, розташованій на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та передана в оренду ОСОБА_4 у розмірі 51 118 грн;
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість виконаних робіт з облаштування вказаної земельної ділянки в розмірі 171 572 грн;
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_1 50 000 грн у відшкодування моральної шкоди;
- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно
набуті грошові кошти у розмірі 8 000 доларів США, що за курсом НБУ складає 171 920 грн;
- зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 безпідставно набуте майно - піч опалювальну "Буллетерм-Л" (18 кВт), яка знаходиться на вказаній земельній ділянці;
- зобов`язати ОСОБА_4 повернути ТОВ "Київська Русь" безпідставно набуте майно: ємність металеву, балку № 30 б/у; плівку вторинну; пересувний вагончик-битовку; тачку будівельну 90 л. 1 колесо; кутик 90х6 ст. 3 6 м. (0,185 т);
кутик 90х7 ст. 3 (0,048 т); трубу 219х7 (0,19 т); лист 10 мм 1500х6000
ст. 3 Т.В. (0,35т); лист 30 мм 2000х6600 ст. 3 (0,5 т); швелер 24 П ст. 3 пс 12 м(0,725 т); брус 40х40 (0,384 куб.м); кутик 90х6 ст. 3 ндл (1,93 т); лист 8мм 1500х6300 ст. 3 (1,194 т); швелер 24 ст.3 пс міра (2,3 т); лист а/ц 01-101 (354шт.); кущорізи GRUNTEK BS-52X; рейку 25х50х2 (1,249 куб.м ); насосну станцію Hydrofresh SAER М99/24Н; тачку садово-будівельну двоколісну, об`єм вода/пісок 110/200 л. вантажопідйомність 320 кг; репаратор 3/4 (51-105Н) 5 шт; шланг для поливу ECONOMIC 3/4" 30 м. 10-021 5 шт; мангал-піч професійний, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 грудня
2019 року, ухваленим у складі судді Женеску Е.В., позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_1 вартість безпідставно набутого майна:
-риби, запущеної мальком у ставок, розташований на земельній ділянці водного фонду загальною площею 28,8514 га (кадастровий номер 1222385300:01:003:0328) на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, та доходи, які вказані особи одержали від реалізації риби, у розмірі 2 075 539 грн;
- дерев (горіх - 120 екземплярів, яблуні різних сортів 320 екземплярів та
груші 5 екземплярів), які знаходяться на вказаній земельній ділянці,
у розмірі 27 810 грн.
Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 107 450 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 в іншій частині та у задоволенні позову ТОВ "Київська Русь".
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи та поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 підтверджено факт придбання ОСОБА_1 малька риби (коропа, товстолоба, білого амуру) та зариблення ним ставка, розташованого на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 1222385300:01:003:0328 загальною площею 28,8514 га на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Також суд вважав доведеними обставини щодо придбання ОСОБА_1 кущів та дерев на загальну суму 27 810 грн та висадження їх на вказаній земельній ділянці. Суд вважав, що обставини щодо придбання малька риби підтверджуються розпискою ОСОБА_3 про отримання грошей від ОСОБА_1 .
Оскаржуваною постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 грудня
2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Стягнено з ОСОБА_1 і ТОВ "Київська Русь" на користь ОСОБА_4 по 2 740,50 грн судового збору з кожного.
Апеляційний суд зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів, якими підтверджуються обставини щодо домовленості ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про здійснення спільної діяльності з вирощування риби в ставку, що перебуває в оренді останньої. Також апеляційний суд вказав про недоведення позивачем того, що ОСОБА_4 як орендар земель водного фонду та водного об`єкта (ставку) надала ОСОБА_1 дозвіл або згоду на вирощування риби.
Суд апеляційної інстанції врахував, що у товаро-транспортних накладних № 116 та № 117 від 19 квітня 2013 року вказано про пункт розвантаження товару
(риби) - село Магдалинівка Дніпропетровської області, а орендований ОСОБА_4 ставок знаходиться на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Тобто вказані товаро-транспортні накладні не свідчать про доставку риби до орендованого
ОСОБА_4 ставка.
Щодо вимоги про відшкодування вартості дерев та кущів, які, за посиланнями ОСОБА_1, висаджені ним на орендованій ОСОБА_4 земельній ділянці, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач висадив у прибережній захисній смузі водного об`єкта дерева та зайнявся садівництвом самоправно (за відсутності дозволу орендаря земельної ділянки) та з порушенням
вимог статті 89 Водного кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року і залишити в силі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 6 грудня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції
статті 370 ЦПК України, оскільки цей суд не врахував, що представник
ОСОБА_8 брав участь у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 грудня
2019 року, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 є аналогічними доводам апеляційної скарги ОСОБА_3, яка була розглянута апеляційним судом.
Вказує про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 412/10775/2012 (провадження № 61-42174св18) щодо визначених статтями 367 та 370 ЦПК України меж апеляційного перегляду справи.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції безпідставно поновив
ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та в порушення статті 354 ЦПК України не вказав на поважні причин пропуску такого строку. Суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18), в якому зазначено, що саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими і національні суди зобов`язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків.
Заявник вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про відсутність згоди ОСОБА_4 на використання та зариблення ставка і висадження дерев, оскільки її підпис міститься на розписці ОСОБА_3
від 9 квітня 2014 року, в якій зазначено, що останній запропонував ОСОБА_1 проводити спільну діяльність щодо розведення риби. Також суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв до уваги показання свідків.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах
Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц
(провадження № 61-14230сво18 та від 23 січня 2019 року
у справі № 412/10775/2012 (провадження № 61-42174св18) (пункт 1
частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 7 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 січня 2013 року ОСОБА_1 (довіритель) та ОСОБА_2 (повірений) у письмовій формі уклали договір доручення, відповідно до пункту 1.1 якого повірений зобов`язався від імені та за рахунок довірителя підшукати земельну ділянку зі ставком у Дніпропетровській області для ведення господарської діяльності з розведення риби та сприяти довірителю в укладенні відповідного договору оренди або договору купівлі-продажу. Пунктом 2.1.1 договору визначено зобов`язання повіреного виконати доручення згідно з вказівками довірителя в строк до 1 липня 2013 року. Розмір винагороди повіреному складає 6 000 грн; довіритель виплачує винагороду повіреному протягом п`яти банківських днів з моменту укладення договору (пункти 4.2 та 4.3 договору).
Зі змісту розписки від 9 квітня 2014 року суди встановили, що ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_3 про здійснення сумісної діяльності з вирощування риби в ставку, розташованому на земельній ділянці водного фонду загальною площею 28,8514 га (кадастровий номер 1222385300:01:003:0328) на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, за умови внесення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі, еквівалентному 30 000 доларів США. У вказаній розписці
ОСОБА_3 зазначив, що він є суборендарем вказаної земельної ділянки та підтвердив внесення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 300 000 грн. Крім того, за змістом вказаної розписки, основним орендарем земельної ділянки є ОСОБА_4, з якою узгоджено визначені розпискою питання; розписка містить особистий підпис ОСОБА_4
ОСОБА_4 на підставі договору оренди земельної ділянки водного фонду (водного об`єкту) від 29 жовтня 2002 року є орендарем земельної ділянки водного фонду загальною площею 28,8514 га з кадастровим номером 1222385300:01:003:0328, розташованої на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Суди попередніх інстанції встановили, що розпискою від 10 квітня 2014 року ОСОБА_4 підтверджувала отримання нею грошових коштів
у розмірі 2 000 доларів США від ОСОБА_1 "для оформлення документів ставка (реєстрація договору оренди ставка в реєстраційний службі)".
Зі змісту розписки від 30 липня 2014 року суди встановили, що ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_1 (через ОСОБА_9 ) грошові кошти у розмірі
3 000 доларів США "в рахунок часткової оплати ставка".
Суди встановили, що ОСОБА_1 придбав річник коропа (1 350 кг), річник товстолоба (1 450 кг), річник білого амуру (100 кг), комбікорм (2 660 кг), висівки, жмих та мішки.
З пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 здійснив зариблення мальком риби (коропа, товстолоба, білого амуру) ставка земельної ділянки водного фонду загальною площею 28,8514 га з кадастровий номером 1222385300:01:003:0328, розташованого на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Зі звіту про вартість майна від 27 травня 2015 року, складеного ТОВ "Содель", суди встановили, що вартість риби на час проведення дослідження (2 роки після зариблення) оцінюється в 2 075 539 грн.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.