1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 175/3819/19

провадження № 61-7093св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Друга кам`янська державна нотаріальна контора,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Друга кам`янська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності, скасування запису про право власності.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі договору дарування від 16 жовтня 2002 року йому належить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,183 га, розташована на вул. Білоруській центральна садиба Колективного сільськогосподарського підприємства "Дзержинець" Дніпропетровської районної ради. 17 жовтня 2002 року Дніпропетровською районною радою народних депутатів йому видано державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 045425, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1127.

На суміжній земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташований житловий будинок, що належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на (1/2 частку житлового будинку), виданого 16 грудня 2015 року державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Посипанко А. А., та договору дарування 1/2 частки житлового будинку, посвідченого 16 лютого 2016 року державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Бурдік С. С.

Позивач вказує, що територіально житловий будинок за вказаною адресою розташований у с. Степове Дніпропетровського району Дніпропетровської області і до 18 червня 2016 року на межі його власної земельної ділянки і земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок відповідача, стояла цілісна огорожа.

На підставі заяви ОСОБА_3 Степовою сільською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області без проведення належної перевірки прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,179 га на АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_3, внаслідок чого до складу земельної ділянки відповідача увійшла значна частина його власної земельної ділянки № НОМЕР_1, розташованої на вул. Білоруській центральна садиба Колективного сільськогосподарського підприємства "Дзержинець" Дніпровської районної ради, а саме земельна ділянка площею 0,073 га розміром 45,5 м х 16,0 м.

Наданій ОСОБА_3 земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 1221487200:04:057:0015 і 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є. здійснено державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо приватизації частини суміжної земельної ділянки АДРЕСА_2 центральна садиба Колективного сільськогосподарського підприємства "Дзержинець" Дніпровської районної ради, яка належить йому на праві приватної власності, та незаконне рішення Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області порушили його права власника земельної ділянки, унеможливили присвоєння кадастрового номеру і подальшу реєстрацію права власності, оскільки частина земельної ділянки незаконно вибула з його володіння і їй протиправно наданий кадастровий номер як земельної ділянки відповідача за іншою адресою.

Зазначені обставини змусили звернутись до суду і рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року, його позов до ОСОБА_3, треті особи, особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Степова сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінкова Ю. Є., Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, про усунення порушення прав власності задоволено.

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га (кадастровий номер 1221487200:04:057:0015), розташовану на АДРЕСА_1, проведену 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. С., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214, а також скасовано запис про право власності № 14915385 на вказану земельну ділянку.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до нього про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, виданого 17 жовтня 2002 року Дніпропетровською районною радою народних депутатів, відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року - без змін.

Отримавши належним чином завірену копію постанови Верховного Суду від 22 квітня 2019 року, він звернувся до Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області із заявою про скасування на підставі рішення суду, що набрало законної сили, державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га (кадастровий номер 1221487200:04:057:0015), розташовану на АДРЕСА_1, проведеної 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.Є., та скасування запису про право власності № 14915385 на ім`я ОСОБА_3 .

З відповіді Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 27 серпня 2019 року він дізнався, що 8 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С. посвідчений договір дарування, за умовами якого ОСОБА_3 подарував земельну ділянку площею 0,179 га (кадастровий номер 1221487200:04:057:0015), розташовану на АДРЕСА_1, своїй матері - ОСОБА_2 . Того ж дня державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку; номер запису про право власності 31462993.

Крім того, 8 травня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір дарування житлового будинку на АДРЕСА_1, який розташований на спірній земельній ділянці.

Договір дарування житлового будинку, укладений відповідачами, позивач не оспорює.

Разом з цим, договір дарування земельної ділянки від 8 травня 2019 року є недійсним з тих підстав, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га, розташовану на АДРЕСА_1, а також скасовано запис про право власності № 14915385.

З урахуванням зазначеного ОСОБА_3 під час укладення оспорюваного договору дарування земельної ділянки не був її власником та не мав права розпорядження цією нерухомістю.

Даруючи земельну ділянку на АДРЕСА_1 своїй матері, ОСОБА_3 розпорядився як частиною цієї земельної ділянки, що після скасування приватизації належала Степовій сільській раді Дніпропетровської області, так і частиною земельної ділянки АДРЕСА_2 центральна садиба Колективного сільськогосподарського підприємства "Дзержинець" Дніпровської районної ради площею 0,073 га розміром 45,5 м. х 16,0 м, що на праві власності належить позивачу.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,179 га (кадастровий номер 1221487200:04:057:0015), розташованої на АДРЕСА_1, укладений 8 травня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С. та зареєстрований за № 1-741; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку, проведену 8 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214 та скасувати запис про право власності № 31462993 на спірну земельну ділянку, проведені державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року, ухваленим у складі судді Новік Л. М., позов задоволено.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1, укладений 8 травня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений держаним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С. за реєстровим №1-741;

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,179 га (кадастровий номер 1221487200:04:057:0015), розташовану на АДРЕСА_1, проведену 8 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214, та скасовано запис про право власності № 31462993 на вказану земельну ділянку. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі належних і допустимих доказів на підтвердження законних підстав для реєстрації права власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 не надали.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 на час відчуження майна ОСОБА_2 не був законним власником спірної земельної ділянки, виходячи з положень статті 317 ЦК України, а, відтак, не мав права розпоряджатись та відчужувати земельну ділянку за наявності рішення суду, яким скасовано державну реєстрацію його право власності на спірну земельну ділянку; за відсутності законного права власності на спірну земельну ділянку подальша її державна реєстрація також є незаконною і підлягає скасуванню.

Встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2022 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особа, яка не є стороною оспорюваного договору, має право на його оскарження лише у разі, якщо такий договір стосується прав та інтересів цієї особи.

Апеляційний суд вказував, що, звертаючись з відповідним позовом, ОСОБА_1 не навів обґрунтованих підстав оскарження договору дарування земельної ділянки від 8 травня 2019 року, які б свідчили про порушення прав та інтересів позивача в момент вчинення договору як не сторони цього правочину.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року стягнено зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Суд апеляційної інстанції не врахував такий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2018 року у справі № 439/212/14-ц (провадження № 14-75цс18).

Крім того, на думку заявника, апеляційний суд не врахував висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 750/2728/16-ц (провадження № 61-8888св18) та у постанові від 4 липня 2019 року у справі № 462/4611/13-ц (провадження № 61-6130св18), в яких зазначено, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Дніпровського апеляційного суду матеріали цивільної справи № 175/3819/19.

Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до змісту ухвали Верховного Суду від 24 серпня 2022 року підставами відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц (провадження № 14-75цс18), у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 750/2728/16-ц (провадження № 61-8888св18), від 4 липня 2018 року у справі № 462/4611/13-ц (провадження № 61-6130св18), від 12 березня 2018 року у справі № 910/22319/16, від 22 квітня 2019 року у справі № 175/3747/16-ц (провадження № 61-22949св18), від 13 травня 2020 року у справі № 372/3541/16-ц (провадження № 61-39280св18), у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору дарування від 16 жовтня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Гула В. Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 2772, ОСОБА_1 належить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,183 га, розташована на вул. Білоруській центральна садиба Колективного сільськогосподарського підприємства "Дзержинець" Дніпровської районної ради.

17 жовтня 2002 року Дніпропетровською районною радою народних депутатів Шпачинському В. А видано державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 045425, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1127.

Нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 3-1261, виданого 16 грудня 2015 року державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Посипанко А. А., та договору дарування, посвідченого 16 лютого 2016 року державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бурдік С. С. Вказаний житловий будинок розташований у АДРЕСА_3 .

Також судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_1, виходить на АДРЕСА_1 та межує із земельною ділянкою ОСОБА_3, що знаходиться на АДРЕСА_1 . До 18 червня 2016 року на межі зазначених земельних ділянок стояла цілісна огорожа.

На підставі заяви ОСОБА_3 Степовою сільською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,179 га на АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_3, внаслідок чого до складу земельної ділянки відповідача увійшла значна частина належної позивачу земельної ділянки № НОМЕР_1, розташованої на вул. Білоруській центральна садиба Колективного сільськогосподарського підприємства "Дзержинець" Дніпровської районної ради, а саме земельна ділянка площею 0,073 га розміром 45,5 м х 16,0 м.

Наданій ОСОБА_3 земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 1221487200:04:057:0015 і 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є. здійснено державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Степова сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зінкова Юлія Євгенівна, Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, про усунення порушення права власності на землю задоволено.

Усунено порушення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку шляхом визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га (кадастровий номер 1221487200:04:057:0015), розташовану на АДРЕСА_1, проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є., та скасовано запис про право власності №14915385 на зазначену земельну ділянку, проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю. Є.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Дніпровської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю відмовлено.

Постановою Верховного суду від 22 квітня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року залишено без змін.


................
Перейти до повного тексту