Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 215/3683/21
провадження № 61-2764св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: начальник Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області Шульга Анатолій Вікторович, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року в складі судді Камбул М. О. тапостанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги А. В. про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 248 500,00 грн, завданої бездіяльністю, відповідно до рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 160/12016/19.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 рокупровадження у цій справі закрито.
Ухвала щодо закриття провадження у справі мотивована тим, що існує судове рішення, що набрало законної сили між тими ж самими учасниками справи, з цим самих підстав та предмету позову.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд зазначив, що постановлена ухвала з дотриманням пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
14 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, почсилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що:
- суд першої інстанції розглянув справу з ціною позову, що перевищує 250 прожиткових мінімумів доходів громадян для непрацездатних осіб у порядку спрощеного позовного провадження; необґрунтовано відхилив клопотання позивача від 18 серпня 2021 року щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, безпідставно замінив у справі відповідача та притягнув в якості відповідача орган Державного казначейства України; що призвело до тотожності позовів, не надав визначеності управлінській функції відповідача, не повідомив позивача про час та місце розгляду справи, постановив оскаржене судове рішення про права, свободи, інтереси, обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;
- суди попередніх інстанцій допустили надмірний формалізм, чим позбавили позивача права на захист порушених прав та інтересів
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року поновлено строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги з таких підстав.
Суди встановили, що предметом позовних вимог у цій справі є стягнення моральної шкоди, підставою позову є визнання протиправною бездіяльності начальника Тернівського відділення поліції ГУ НПД Дніпропетровської області Шульги А. В., яка виразилась у відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 квітня 2019 року за вх. № С-27, що встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року.
Разом з тим, 18 лютого 2021 року ухвалено рішення Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 215/6042/20, яке набрало законної сили 25 березня 2021 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області Шульги А. В., Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю, відповідно до рішення від 03 лютого 2020 року Дніпровського окружного адміністративного суду у справі № 160/12016/19.
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2021 року у справі № 215/5279/20, яке набрало законної сили 28 травня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області Шульги А. В., Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю, відповідно до рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі №160/12016/19, відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області Шульги А. В. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області, яка виразилась у відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 квітня 19 року вх. № С-27. Зобов`язано начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульгу А. В. розглянути заяву (запит) ОСОБА_1 від 19 квітня 2019 року за вх. № С-27, та надати відповідь у відповідності до норм встановлених законом. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: "згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що: "необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір".