Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 146/167/22
провадження № 61-5449 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Томашпільський центр первинної медико-санітарної допомоги",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області у складі судді Штифурко Л. А. від 28 липня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М .М. від 14 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Томашпільського районного суду Вінницької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Томашпільський центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі - КНП "Томашпільський ЦПМСД"), в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ "Томашпільський ЦПМСД"
від 31 січня 2022 року № 04-2-5 КНП про відсторонення його від роботи;
- стягнути з КНП "Томашпільський ЦПМСД" на його користь середній заробіток за час відсторонення від роботи з відрахуванням із вказаної суми обов`язкових платежів на користь держави з розрахунку 360,06 грн середньоденного заробітку з 01 лютого 2022 року по день допуску до роботи;
- стягнути з КНП "Томашпільський ЦПМСД" на його користь моральну шкоду
в розмірі 5 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 01 серпня 2017 року він був прийнятий на роботу на посаду водія в "Томашпільський селищний центр первинної медико-санітарної допомоги", який 22 травня 2018 року реорганізовано в КНП "Томашпільський ЦПМСД".
31 січня 2022 року директором центру згідно з наказом № 04-2-5 його відсторонено від роботи з 01 лютому 2022 року терміном - до надання документа, що засвідчує щеплення проти COVID-19 або висновку лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти COVID-19 без збереження заробітної плати.
Позивач вважав, що вказаний наказ є незаконним, таким, що виданий з порушенням діючого законодавства, оскільки у відповідача були відсутні підстави для його відсторонення на підставі статті 46 КЗпП України, він не порушував законодавства про працю, яке б стало підставою для його відсторонення від роботи.
Зазначав, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Отже, і обмеження цих прав та свобод також повинні встановлюватися виключно законами України. При цьому, його права були обмежені не Законом, а підзаконним актом, яким є постанова Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), що є прямим порушенням Конституції України. На його думку, наразі вакцинація проти COVID-19 є експериментальною та може проводитися виключно на підставі добровільної згоди піддослідних.
У зв`язку із незаконним відсторонення від роботи він втратив нормальні життєві зв`язки, вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, тому вказана обставина відповідно до статті 237-1 КЗпП України, на його думку, покладає обов`язок на відповідача відшкодувати завдану йому моральну шкоду.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області у складі судді Скаковської І. В. від 10 лютого 2022 року самовідвід головуючого-судді Скаковської І. В. у цій справі задоволено, На підставі пункту 2 частини першої, частини четвертої статті 31 ЦПК України справу передано до Тульчинського районного суду Вінницької області.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 липня
2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду
від 14 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Судові рішення мотивовано тим, що позивач не надав відповідачу документів, які підтверджували би здійснення ним профілактичного щеплення проти
COVID-19 або медичного висновку про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я, а відтак, позивач сам відмовився від обов`язкової вакцинації. З огляду на те, що позивач відмовився від обов`язкової вакцинації, директор КНП "Томашпільський ЦПМСД", видавши оскаржуваний наказ від 31 січня 2022 року № 04-2-5, застосував відсторонення позивача від роботи і це було прямо передбачено законодавством та відповідало вимогам пункту 41-6 постанови КМУ
від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Судом зазначено, що оскільки норми чинного законодавства України не містять норм щодо примусової вакцинації, тому діюче законодавство у разі відмови чи ухилення від обов`язкової вакцинації дозволяє відсторонювати таких працівників без виплати заробітної плати.
Суд апеляційної інстанції також врахував, що ОСОБА_1 є працівником КНП "Томашпільський ЦПМСД" з 2017 року та обіймає посаду водія.
З подорожніх листів встановлено, що ОСОБА_1 при виконанні своїх посадових обов`язків перебуває в прямому соціальному контакті з іншими людьми: технічними працівниками, медиками, пацієнтами, тобто умови праці, в яких перебуває працівник, передбачають взаємодію з необмеженою кількістю людей, тому враховуючи характер виконуваної роботи, дистанційна форма роботи позивачу не може бути встановлена, вжиття такого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, як відсторонення від роботи, є виправданим.
Суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14 грудня 2022 року
у справі № 130/3548/21, провадження № 14-82 цс 22.
Апеляційний суд переглядав рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 липня
2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосуваннясудами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги про скасування наказу про відсторонення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.
Судові рішення в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди заявником не оскаржуються, а тому в силу статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 24 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 липня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
У наданий судом строк ОСОБА_1 надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2023 року клопотання
ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено й звільнено його від сплати судового збору за подання та розгляд касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 146/167/22 із Тульчинського районного суду Вінницької області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
29 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів не відповідають вимогам закону, фактичним обставинам справи, прийняті без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82 цс 22) та у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 130/3510/21 (провадження № 61-5573 св 22).
Вказує, що висновок суду про те, що суспільні інтереси превалюють над особистими правами, є безпідставними, оскільки між сторонами має місце конфліктна ситуація з приводу його громадянської позиції. Накази директора "Томашпільського ЦПМСД" носять протиправний характер.
Судами надано неправильну оцінку наданим відповідачем доказам, оскільки він після скасування наказу про вакцинацію не був поновлений на роботі та був звільнений, проте суди зазначили, що його було поновлено на роботі 01 березня 2022 року, що не відповідає дійсності. При цьому, зазначає, що на даний час в районному суді розглядається справа про його незаконне звільнення та поновлення на роботі й одночасно розслідується кримінальне провадження про переслідування його Томашпільким селищним головою ОСОБА_11, його першим заступником ОСОБА_12 та підлеглими їм посадовцями КНП "Томашпільського ЦПМСД" ОСОБА_2 за статтею 364 КК України.
Крім того, вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги обставини про те, що при прийнятті рішення про відсторонення його від роботи відповідач не отримав письмового підтвердження від лікаря про його відмову від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи акту, складеного у присутності свідків, у разі відмови дати таке підтвердження, як це передбачено частиною шостою статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". При цьому, акт про його відмову від щеплення було сфальсифіковано - оформлено без його участі заднім числом та ознайомлено при відстороненні. Наказ про його відсторонення від роботи видано відповідачем на підставі лише факту відсутності у нього вакцинації від СОVID-19, який сам по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови або ухилення від щеплення чи ненадання документа про наявність протипоказань щодо проведення такого щеплення.
При цьому, зазначає, що Дорожньою картою з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2", і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021 - 2022 роках встановлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.
Суди не застосували норми Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та статтю 46 КЗпП України, які підлягали застосуванню,
а також неправильно розтлумачили наказ МОЗ від 30 листопада 2021 року "Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", а саме доданий Перелік № 2153 працівників.
Надаючи правову оцінку оспореному наказу відповідача, суди дійшли помилкового висновку про правомірність і законність відсторонення його від роботи, оскільки дії роботодавця в цьому випадку, щонайменше, були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника
КНП "Томашпільський ЦПМСД" на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, які ухвалені з дотриманням норм чинного законодавства та з дослідженням усіх доказів у справі, наданням їм оцінки, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП "Томашпільський ЦПМСД" судові витрати по наданню правової допомоги, понесені у зв`язку з розглядом касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 серпня 2017 року ОСОБА_1 прийнято на посаду водія в "Томашпільський селищний центр первинної медико-санітарної допомоги", який в результаті реорганізації перетворено в КНП "Томашпільський ЦПМСД", що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 7).
Згідно з наказу директора КНП "Томашпільський ЦПМСД" від 10 грудня
2021 року № 125 "Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVІD-19 працівників Центру", до 30 січня 2022 року усім працівникам підприємства наказано надати до відділу кадрів копію документа, що підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVІD-19 або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19. Працівники, які не нададуть один з вищезазначених документів, з 31 січня 2022 року будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати на підставі
статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ. Даний наказ винесено на виконання Наказу МОЗ України від 30 листопада 2022 року № 2664 "Про затвердження змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", з метою забезпечення епідемічного благополуччя громади та попередження інфекцій (а. с. 59).
Відповідно до копії Акту № 1 про відмову від підписання наказу "Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVІD-19 працівників Центру"
від 10 грудня 2021 року встановлено, що водія ОСОБА_1 було повідомлено разом із іншими працівниками, що Наказом від 30 листопада
2021 року № 2664 МОЗ додало до Переліку № 2153 працівників: органів місцевого самоврядування закладів охорони здоров`я державної та комунальної форми власності комунальних підприємств, установ та організацій. Наказ № 2664 офіційно опублікувала газета "Офіційний вісник України" від 31 грудня 2021 року № 100, тож він почав діяти 31 січня 2022 року. Працівники, які відмовляються або ухиляються від вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та не мають протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVІD-19 підлягають відстороненню.
Від підписання наказу ОСОБА_1 відмовився. Даний акт складено ОСОБА_3 - юристконсультом закладу, в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а. с. 62).
Згідно із Актом № 2 "Про відмову отримати повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVІD-19" від 13 січня 2022 року, секретарем було ознайомлено ОСОБА_1 із змістом наказу від 10 грудня 2021 року
№ 125 та повідомленням про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVІD-19. ОСОБА_1 від одержання та підписання повідомлення відмовився, не надавши пояснень. Даний акт складено ОСОБА_3 - юристконсультом закладу, в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а. с. 63).
Відповідно до копій повідомлення № 1 від 13 січня 2022 року та повідомлення № 2 від 31 січня 2022 року "Про обов`язкове профілактичне щеплення проти
COVІD-19", директором КНП "Томашпільський ЦПМСД" ОСОБА_1 повідомлено, що з 31 січня 2022 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладу.
На підставі наказу МОЗ України від 30 листопада 2021 року № 2664 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 просять до 30 січня
2022 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня
2011 року № 595. Повідомлено про те, що в разі ненадання одного із зазначених документів, 31 січня 2022 року він підлягатиме відстороненню від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ (а. с. 64, 65).
Згідно із копії Акту № 3 про відмову отримати повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVІD-19" від 31 січня 2022 року інспектором з кадрів ОСОБА_1 було надано можливість повторно ознайомитись із повідомленнями про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVІD-19. ОСОБА_1 від одержання та підписання повідомлення відмовився, не надавши пояснень. Даний акт складено ОСОБА_3 - юристконсультом закладу, в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а. с. 66).
Відповідно до копії Акту № 1 від 31 січня 2022 року про відмову ОСОБА_1 надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19", інспектор з кадрів ОСОБА_8, у присутності юрисконсульта Лесі Немировської, завідувачки Томашпільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Алли Білецької, секретаря Ради трудового колективу Валентини Поповської, запропонувала водієві ОСОБА_1 надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVІD-19 або висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 за формою № 028/1-о на підставі листа-повідомлення від 31 січня 2022 року № 1. ОСОБА_1 відмовився. Також його проінформували про правові наслідки відмови або ухилення від обов`язкового проведення профілактичного щеплення проти COVID-19 та відсторонення від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ з 09 грудня 2021 року (а. с. 61).
Згідно із наказу № 04-2-5 по КНП "Томашпільський ЦПМСД" від 31 січня
2022 року ОСОБА_1, водія Томашпільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, відсторонено від роботи в зв`язку з відмовою від проведення щеплення та не наданням медичного висновку про наявність протипоказів до вакцинації від COVID-19 з 01 лютого 2022 року терміном до надання документа, що засвідчує щеплення проти COVID-19 або висновку лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти COVID-19 без збереження заробітної плати. ОСОБА_1 в даному наказі зазначив, що з наказом не згоден, його підпис в даному наказі відсутній (а. с. 67).
Відповідно до копії Акту № 4 від 31 січня 2022 року про відмову
від підписання наказу по КНП "Томашпільський ЦПМСД" "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 від 31 січня 2022 року № 04-2-5" встановлено, що ОСОБА_1 відмовився підписати вказаний наказ, на тексті наказу проставивши напис "З наказом незгоден". Даний акт складено
ОСОБА_3 - юристконсультом закладу, в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а. с. 68).
Наказом директора "Томашпільський ЦПМСД" від 28 лютого 2022 року
№ 04-2-8 КНП "Про відновлення на роботі ОСОБА_1", визнано таким, що втратив чинність з 01 березня 2022 року наказ по КНП "Томашпільський ЦПМСД" від 31 січня 2022 № 04-2-5 "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1", відновлено на роботі водія, ОСОБА_1, з 01 березня 2022 року (а. с. 69).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на таке: 1) судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;2) судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.