Постанова
Іменем України
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 754/13157/19
провадження № 61-16107св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року у складі судді Панченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Олійника В. І.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працював на посаді начальника району теплозбуту "Центр" структурного підрозділу "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" (далі - РТ "Центр" СП "Енергозбут"). Відповідно до наказів від 10 квітня 2019 року "Про порушення вимог нормативно-розпорядчих документів", від 21 червня 2019 року "Про невиконання посадових обов`язків" позивачу оголошені догани, які у подальшому стали підставою для видачі наказу про припинення трудового договору 06 серпня 2019 року.
Вказані накази є незаконними та протиправними.
Наказ від 10 квітня 2019 року є незаконним, оскільки факт порушення трудових обов`язків не доведений. Положення про РТ "Центр" СП "Енергозбут" підписано працівниками та безпосередньо позивачем вже після виявлених порушень, зокрема, з цим Положенням позивача та інших працівників ознайомлено з 02 квітня по 03 квітня 2019 року, в той час як акт службової перевірки, який став підставою для винесення оспорюваного наказу, складений 20 березня 2019 року. Відповідачем невірно встановлено коло відповідальних осіб, оскільки в наказі від 10 квітня 2019 року у ряді порушень визнано винним позивача, але відповідно до вказаного Положення, відповідальними за порушення є інші особи. При винесенні наказу про оголошення догани відповідачем не дотримано вимог трудового законодавства, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення обов`язків, які не передбачені для нього, не встановлено відповідачем також і склад порушення, всі обставини та вину позивача. Наказ від 10 квітня 2019 року визнано незаконним та скасовано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, у справі № 754/10183/19.
Наказ від 21 червня 2019 року є незаконним, оскільки в локальних актах підприємства жодним чином не закріплені обов`язки позивача щодо донарахування споживачам згідно з показанням лічильників гарячої води. На момент складання службової записки керівника департаменту з технічного аудиту та енергобалансів Дьоміної І. М. від 21 листопада 2018 року, яка стала однією з підстав притягання до відповідальності позивача, ні обов`язків позивача, ні підпорядкованих йому осіб не закріплено. Донарахування споживачам згідно з показанням лічильників гарячої води здійснюється виключно на підставі рішення комісії з перерахунків за теплову енергію та комунальні послуги юридичним споживачам, яка створюється на підставі наказу директора КП "Київтеплоенерго".
В його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки відповідачем не доведено порушення або неналежне виконання покладених на позивача трудових обов`язків, не встановлено його вину та не встановлено причинного наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) та порушення або неналежне виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Наказ про припинення трудового договору 06 серпня 2019 року є незаконним, оскільки розпорядження СП "Енергозбут" від 29 січня 2019 року, яким затверджено Тимчасовий порядок прийняття вузла обліку теплової енергії, надійшло до РТ "Центр" лише 04 березня 2019 року, що підтверджується копією аркуша ознайомлення РТ "Центр" з цим розпорядженням. Він з дотриманням усіх встановлених строків виконав покладені на нього трудові обов`язки, а тому звільнення є безпідставним.
У зв`язку з незаконністю наказів від 10 квітня 2019 року та від 21 червня 2019 року відсутня ознака систематичності порушення трудових обов`язків, а тому його звільнення є незаконним.
Позивач просив:
визнати незаконним та скасувати зазначений наказ від 21 червня 2019 року;
визнати його звільнення, здійснене на підставі вказаного наказу від 06 серпня 2019 року, незаконним;
поновити його на посаді начальника РТ "Центр" СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго";
стягнути з КП "Київтеплоенерго" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 серпня 2019 року по день поновлення на роботі за рішенням суду, виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 1 811,95 грн, та судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора КП "Київтеплоенерго" СП "Енергозбут" від 21 червня 2019 року № 3-Д/ЕЗ "Про невиконання посадових обов`язків".
Визнано звільнення ОСОБА_1, здійснене на підставі наказу директора СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" № 276 К/Е3 про припинення трудового договору від 06 серпня 2019 року, незаконним.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника РТ "Центр" СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго".
Стягнено з КП "Київтеплоенерго" середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 635 994,45 грн без урахуванням податків і обов`язкових платежів.
Стягнено з КП "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 768,40 грн на користь позивача й у розмірі 768,40 грн - на користь держави.
Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі позивача.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняті роботодавцем із порушенням передбаченого законом порядку, що відсутній факт порушення позивачем своїх трудових обов`язків, про які зазначається в листі від 24 липня 2019 року № 7/ДБ-25, а також, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження систематичності невиконання позивачем своїх посадових обов`язків.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції з огляду на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, у справі № 754/10183/19 за позовом ОСОБА_1 до КП "Київтеплоенерго" визнано незаконним та скасовано наказ директора СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" від 10 квітня 2019 року, який був однією з підстав звільнення позивача з роботи. Цим судовим рішенням встановлено, що з Положенням про РТ "Центр", в якому закріплені права та обов`язки позивача, він ознайомився у період з 02 квітня 2019 року по 03 квітня 2019 року.
Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за те, що він не провів донарахування споживачу ТОВ "Музі-Арі" за безоплатне користування ним послуг ГВП. На момент складання службової записки керівника департаменту з технічного аудиту та енергобалансів Дьоміної І. М. від 21 листопада 2018 року, що стало однією з підстав притягання до відповідальності позивача, його обов`язків та обов`язків підпорядкованих йому осіб закріплено не було. Відповідно до наказу від 18 серпня 2018 року № 137 "Про затвердження складу комісії з проведення перерахунків за теплову енергію та комунальні послуги юридичним споживачам" позивач є лише одним із членів комісії, яка своїм колегіальним рішенням має право прийняти рішення про донарахування споживачу за надання послуг з постачання гарячої води. Однак, не встановлено, що позивач є виконавцем рішення комісії з перерахунків за теплову енергію та комунальні послуги споживачам. Позивач не мав повноважень самостійно проводити донарахування за послуги з постачання гарячої води споживачу ТОВ "Музі-Арі". Тому наказ від 21 червня 2019 року є незаконним та підлягає скасуванню.
Ще однією підставою для звільнення позивача відповідно до наказу від 06 серпня 2019 року № 246- К/ЕЗ про припинення трудового договору став лист директора дирекції безпеки Фурси Д.А. від 24 липня 2019 року № 7/ДБ-25. На момент надходження листів від ДУ "Інститут педіатрії акушерства та гінекології ім. академіка О. М. Лук`янової НАМН України" від 21 січня 2019 року № 01-4/44 та № 01-4/43, про які вказано в листі директора дирекції безпеки Фурси Д. А. від 24 липня 2019 року, за позивачем не було закріплено посадових обов`язків, оскільки позивач ознайомився з положенням РТ "Центр" тільки в період з 02 квітня по 03 квітня 2019 року. З Розпорядженням СП "Енергозбут" № 8 від 29 січня 2019 року, яким затверджено "Тимчасовий порядок прийняття вузла обліку теплової енергії", в якому визначено порядок та строки прийняття ВОТЕ на комерційний облік, позивач та підпорядкований йому персонал ознайомились 04 березня 2019 року, що підтверджується копією аркуша ознайомлення РТ "Центр" з цим розпорядженням. Після ознайомлення із розпорядженням позивач направив інженерів до ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук`янової НАМИ України", які 15 березня 2019 року склали акти про зауваження, виявлені у заявника, та не прийняли в експлуатацію вузли обліку. Тому позивач на момент надходження листів від ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук`янової НАМИ України" не був належним чином ознайомлений зі своїми правами та посадовими обов`язками, а також з розпорядженням СП "Енергозбут" від 29 січня 2019 року, та з дотриманням 14-денного строку виконав покладені на нього розпорядженням СП "Енергозбут" від 29 січня 2019 року трудові обов`язки, в зв`язку з чим відсутнє порушення позивачем своїх трудових обов`язків.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняті роботодавцем із порушенням передбаченого законом порядку, оскільки відсутній факт порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, про які зазначається в листі від 24 липня 2019 року № 7/ДБ-25, а також що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження систематичності невиконання позивачем своїх посадових обов`язків.
Доводи апеляційної скарги про те, що на ОСОБА_1 як на керівника структурного підрозділу покладено обов`язок розроблення положень та посадових інструкцій підрозділу та той факт, що в матеріалах справи наявне положення, яке підписано позивачем як його розробником 28 грудня 2018 року, не є підставою вважати, що ОСОБА_1 ознайомлений із положенням, скільки відповідно до статті 29 КЗпП України саме на власника або уповноваженого ним органу покладено обов`язок до початку роботи працівника за трудовим договором роз`яснити працівникові його права і обов`язки.
Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом першої інстанції здійснено вірно, виходячи із середньомісячної заробітної плати 37 145,57 грн та середньоденної заробітної плати 1 811,95 грн. Доводи скаржника про те, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає зменшенню, враховуючи, що розгляд справи тривав понад рік у зв`язку з тим, що заявлене клопотання позивача про зупинення провадження у справі призвело до затягування розгляду справи, апеляційний суд відхилив, оскільки та обставина, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до КП "Київтеплоенерго" про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, не свідчить про вину позивача та той факт, що його дії призвели до затягування розгляду справи. Відповідачем вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Обставина, що позивач з квітня 2020 року був працевлаштований, не є підставою для зменшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд відхилив.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2021 року КП "Київтеплоенерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 761/36220/17 передбачено, що у трудовому праві превалює підхід, за яким вимушений прогул визначають як час, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором. У постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 311/3752/18 зазначено, що з аналізу положень статті 235 КЗпП України випливає, що відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням працівника встановлені задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштуватися. Однак позивач протягом періоду вимушеного прогулу працював та отримував заробітну плату. Компенсації за місяці, за які позивач отримував заробітну плату, підлягає тільки різниця між заробітною платою, яку позивач отримував би, працюючи у відповідача, та фактично отриманою ним виплатою у іншого роботодавця. Тому КП "Київтеплоенерого" не погоджується із визначеним судом розміром середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки суди неправильного застосували приписи статті 235 КЗпП України. Позивачем дані про його роботу в ТОВ "Група компаній "Сінерджи" з квітня 2020 в суді не повідомлялись.
Судами не враховано висновок в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 234/15372/17 про те, що оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. При частковій вині працівника оплата вимушеного прогулу за період понад один рік може бути відповідно зменшена. Висновок суду про наявність вини працівника (не з`являвся на виклик суду, вчиняв інші дії по зволіканню розгляду справи) або її відсутність, про межі зменшення розміру виплати має бути мотивованим. Розгляд справи тривав понад один рік у зв`язку із зупиненням провадження у справі за клопотанням позивача. 04 листопада 2019 року розгляд справи зупинено до вирішення іншої судової справи за участі тих самих осіб, позивач завідомо мав на меті затягнути розгляд справи та отримати більший розмір середнього заробітку. Незважаючи на те, що відповідач заперечував проти зупинення розгляду справи, звертаючи увагу суду на те, що у рамках цієї справи про поновлення на роботі мало розглядатися питання законності притягнення позивача до дисціплінарної відповідальності наказами від 10 квітня 2019 року та від 21 червня 2019 року, суд зупинив розгляд справи. Провадження у справі поновлено ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року, тобто справа за клопотанням позивача не розглядалася протягом 9 місяців. Тому є підстави для зменшення розміру середнього заробітку. За таких обставин стягненню може підлягати лише сума, розрахована за період з 07 серпня 2019 року по 07 серпня 2020 року у розмірі 427 236,40 грн.
Висновки судів щодо незаконності наказу від 21 червня 2019 року є неправильними. До повноважень РТ "Центр" входить внесення відповідних даних до програмного комплексу підприємства. В своїх поясненнях позивач підтверджує отримання зазначеної службової записки та не заперечує той факт, що ним не було внесені відповідні коригування до програмного комплексу підприємства та проставлено дані про її виконання без належного опрацювання, тобто фактично позивачем визнається факт порушення. Згідно з пунктом 15 Випуску 62 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 16 березня 2001 року № 19, посада начальника передбачає керування підлеглими працівниками району. Пунктом 5.1 Положення встановлено, що загальне керівництво роботою РТ "Центр" здійснює начальник, який керується цим Положенням. Начальник РТ "Центр" організовує роботу персоналу РТ "Центр", розподіляє виконання завдань між працівниками РТ "Центр", встановлює терміни на виконання робіт, контролює своєчасність і якість виконання завдань, реалізує права та обов`язки, покладені на РТ "Центр", несе відповідальність за результати його діяльність. Тому ОСОБА_1 як начальник РТ "Центр" не виконав покладені на нього посадові обов`язки керівника підрозділу, внаслідок чого йому наказом від 21 червня 2019 року оголошено догану.
Положення пункту 3 Тимчасового порядку кореспондується з вимогою частини четвертої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", якою передбачено, що вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників). Всупереч зазначеному вихід працівників РТ "Центр" до споживача відбувся тільки 15 березня 2019 року, тобто з порушенням встановленого строку. У випадку, якщо позивач не знав, яким чином його підрозділом має бути опрацьовано отриманий на виконання лист, він мав звернутись за відповідними роз`ясненнями до свого керівника. Проте жодних дій ним вчинено не було, а сам документ опрацьовано з пропуском встановленого строку.
Невиконання позивачем покладених на нього обов`язків підтверджується листом від 24 липня 2019 року. Враховуючи, що зазначені факти виявлені 24 липня 2019 року, то кінцевий строк для накладення дисциплінарного стягнення є 24 серпня 2019 року. Тому підприємством дотримано встановлені законодавством строки для застосування дисциплінарного стягнення.
Систематичність порушення позивачем трудової дисципліни підтверджується наказами від 21 червня 2019 року та від 10 квітня 2019 року.
В матеріалах справи міститься Положення про РТ "Центр", що підписано позивачем, як його розробником 28 грудня 2018 року. Оскільки від моменту підписання керівником положення і до ознайомлення з його змістом підлеглого персоналу воно проходить процедуру погодження, у зв`язку з чим персонал може бути ознайомлений з його змістом пізніше, тому на момент притягнення позивача до відповідальності, він вже був ознайомлений зі своїми посадовими обов`язками. Обов`язок з розроблення положень та посадових інструкцій підрозділу відповідно до наказу від 25 червня 2018 року № 103 "Про порядок розроблення положень про структурні підрозділи та посадових (робочих) інструкцій персоналу" покладено на керівників структурних підрозділів, у тому числі на позивача, як керівника РТ "Центр". Вказане додатково підтверджує невідповідальне ставлення позивача до своїх посадових обов`язків, внаслідок неналежного виконання яких весь підпорядкований йому підрозділ працював та отримував заробітну плату за відсутності закріпленого функціоналу.
Позивачем не надано доказів, що підтверджують порушення права позивача відповідачем. При цьому до доказів, наданих відповідачем, суди поставились упереджено та не надали належної оцінки. Вказане свідчить про недотримання принципу рівності сторін та порушення порядку оцінки доказів.
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бєляй В. О. подав до суду відзив, у якому просив оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення; закрити касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Київтеплоенерго" в частині оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України; стягнути з КП "Київтеплоенерго" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Зазначає, що доводи відповідача щодо неврахування судом висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах у справах № 761/36220/17, № 311/3752/18, №234/15372/17 є надуманими, оскільки встановлені судами фактичні обставини справи, які сформували зміст спірних правовідносин, а також предмет, підстави позову не є подібними.
Підстави для скасування судових рішень з підстав не дослідження, на думку скаржника, усіх зібраних у справі доказів, неповного з`ясування обставин відсутні, оскільки таке скасування можливе лише за наявності висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, який у цій справі відсутній; суди попередніх інстанцій дослідили та надали належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та заперечення; доводи в цій частині зводяться до незгоди відповідача з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, намагань надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Посилання відповідача щодо не дослідження судами Положення про РТ "Центр", а також що позивач ознайомився з ним 28 грудня 2018 року є необґрунтованим, оскільки факт того, що позивач ознайомився з даним положенням у період з 02 квітня по 03 квітня 2019 року є преюдиційним фактом і не потребує доказування, оскільки вже встановлений у справі №754/10183/19 і немає необхідності встановлювати його знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.
Щодо роботи позивача у ТОВ "Група компаній "Сінерджи" з квітня 2020 року відповідач посилається на пункт 32 постанови Пленуму Верховного № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів". Такі посилання є необґрунтованими, оскільки вказані положення, які визначають, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, зроблені з урахуванням вимог частини третьої статті 117 КЗпП України, якубуло виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 20 грудня 2005 року № 3248-ІV. Водночас, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/808/16 провадження № 11-134ас18 від 20 червня 2018 року зроблено висновок, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Аналогічні висновки викладені в таких постановах Верховного Суду: від 16 вересня 2020 року у справі № 308/5864/18 провадження № 61-452св20; від 29 липня 2020 року у справі № 334/10717/14-ц провадження № 61-9843св18; від 21 лютого 2020 року у справі № 607/5609/17. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що обставина, що позивач з квітня 2020 року був працевлаштований, не є підставою для зменшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В суді касаційної інстанції позивачем понесені витрати на правничу допомогу. Сторони погодили, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги щодо супроводження справи в суді касаційної інстанції визначається з розрахунку 2 000,00 грн за 1 годину роботи адвоката Об`єднання. За надання правової допомоги в суді касаційної інстанції клієнт сплачує Об`єднанню гонорар у розмірі 8 000,00 грн, який розраховується таким чином: 2.1 Підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу - 4 години роботи адвоката Об`єднання. Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн до відзиву на касаційну скаргу додаються такі докази: копія додатку № 2 від 07 грудня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 16 квітня 2021 року; копія рахунку на оплату № 111 від 08 грудня 2021 року; копія акту-приймання передачі за додатком № 2 до договору про надання правової допомоги від 16 квітня 2021 року; копія квитанції № 231320005 від 13 грудня 2021 року.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року заяву судді-доповідача Верховного Суду Русинчука М. М. про самовідвід задоволено, відведено суддю-доповідача Верховного Суду Русинчука М. М. від розгляду цієї справи.
28 жовтня 2021 року провадження за касаційною скаргою КП "Київтеплоенерго" у справі передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні клопотання КП "Київтеплоенерго" про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року відмовлено.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 761/36220/17, від 23 січня 2020 року у справі № 311/3752/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 234/15372/17).
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом КП "Київтеплоенерго" від 05 липня 2018 року № 509-К позивача призначено з 09 липня 2018 року на посаду начальника РТ "Центр" СП "Енергозбут".
Наказом директора СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" Лопатіна К. від 10 квітня 2019 року № 1-Д/ЕЗ "Про порушення вимог нормативно-розпорядчих документів" позивачу оголошено догану. Підставами видачі наказу є службова записка Ватаха М. М., акт службової перевірки від 20 березня 2019 року, пояснення ОСОБА_1 .
Наказом директора СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" Лопатіна К. від 21 червня 2019 року № 3-Д/ЕЗ "Про невиконання посадових обов`язків" позивачу оголошено догану. Підставами видачі наказу є службова записка директора департаменту безпеки виробничих підрозділів дирекції безпеки Осадчого А. П., пояснення ОСОБА_1 .
Наказом директора СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" Лопатіна К. від 06 серпня 2019 року № 246- К/ЕЗ про припинення трудового договору позивача звільнено з посади начальника РТ "Центр" СП "Енергозбут" у зв`язку зі систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку за пунктом 3 статті 40 КЗпП України. Підставами для вказаного наказу стали: наказ від 10 квітня 2019 року № 1-Д/ЕЗ "Про порушення вимог нормативно-розпорядчих документів", лист директора дирекції безпеки Фурси Д. А. від 24 липня 2019 року № 7/ДБ-25, наказ від 21 червня 2019 року № 3-Д/ЕЗ "Про невиконання посадових обов`язків", лист ППО КП "Київтеплоенерго" від 06 серпня 2019 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року у справі № 754/10183/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, за позовом ОСОБА_1 до КП "Київтеплоенерго" визнано незаконним та скасовано наказ директора СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" від 10 квітня 2019 року № 1-Д/ЕЗ "Про порушення вимог нормативно-розпорядчих документів". У вказаній справі встановлено: "Як вбачається з Акту службової перевірки від 20.03.2019 року, комісія рекомендувала, у тому числі, доручити начальнику РТ "Центр" ОСОБА_1 розробити та погодити відповідним чином положення про РТ, що регламентуватиме дії працівників РТ при виконання посадових обов`язків, в тому числі під час роботи з споживачами, при знятті показань використання тепла та гарячої води, повірки лічильників ЦО та ГВП, їх пломбування тощо; на основі положення про РТ розробити посадові та робочі інструкції персоналу району тепло збуту. На момент проведення службової перевірки, та на час встановлених відповідачем порушень з боку позивача, Положення про РТ та посадові інструкції працівників РТ "Центр" були відсутні. Положення про район тепло збуту та аркуш ознайомлення з положенням свідчать про те, що працівники РТ "Центр", в тому числі ОСОБА_1 були ознайомлені з даним документом у період з 02.04. по 03.04.2019 року".