Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 756/9405/21
провадження № 61-4085 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Мегедь Лілія Ніазівна,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Департамент комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мегедь Лілії Ніазівни, на рішення Оболонського районного суду м. Києва у складі судді Диби О. В. від 05 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.
від 16 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката
Мегедь Л. Н. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Департамент комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації, в якому просив суд:
- скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
від 17 жовтня 2007 року, на нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) - ресторан загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташовані
по АДРЕСА_1 ;
- скасувати у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності 7842-П в книзі: 134п-116, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію від 13 жовтня 2010 року на нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає
4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташовані
по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31753145), зареєстровані на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 у розмірі 4/600 частки, ОСОБА_4 в розмірі 4/300 частки, ОСОБА_1 в розмірі 4/600 частки та ОСОБА_3 у розмірі 4/300 частки, на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 жовтня
2007 року;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину спільної часткової власності, яка становить 4/300 частини нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35), загальною площею 269,70 кв. м,
що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину спільної часткової власності, яка становить 4/600 частини нежилих приміщень з №1 по №20 (групи приміщень №35), загальною площею 269,70 кв. м,
що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину спільної часткової власності, яка становить 4/300 частини нежилих приміщень з № 1
по № 20 (групи приміщень №35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташованого
по АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину спільної часткової власності, яка становить 4/600 частини нежилих приміщень з № 1
по № 20 (групи приміщень №35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташованого
по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що 09 липня 2004 року між МП "Агат Холдінг" та ним, ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, ОСОБА_4 й ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, за умовами якого право власності у вказаному нежитловому приміщенні у відповідних частках набули: ОСОБА_2 - 1/6 частки, ОСОБА_3 - 1/6 частки, він, ОСОБА_1 - 1/3 частки та ОСОБА_4 - 1/3 частки.
Вказував, що у лютому 2005 року співвласниками було прийнято рішення здійснити перепланування-добудову нежитлового приміщення, після чого вони звернулися до уповноважених органів за видачою їм свідоцтва про право власності.
17 жовтня 2007 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) - ресторан, загальною
площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частин від нежилого будинку
площею 6749,20 кв. м, розташованих за адресою АДРЕСА_1, та належать співвласникам в наступних частках: ОСОБА_2 - 1/6 частки, ОСОБА_3 - 1/3 частки, він, ОСОБА_1 - 1/6 частки та ОСОБА_4 - 1/3 частки.
Позивач зазначав, що у вказаному свідоцтві про право власності внаслідок технічної помилки було помилково зазначено частку ОСОБА_3 у розмірі 1/3, а його, ОСОБА_1, частку у розмірі 1/6, замість навпаки, у зв`язку з чим у нього виникають труднощі з реалізацією майнових прав. Добровільно змінити частки відповідачі відмовляються.
Ураховуючи викладене,ОСОБА_1 в особі адвоката Мегедь Л. Н. просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Судові рішення судів мотивовані тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, а суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову. При цьому, обставини, на які посилався позивач, належними та допустимими доказами не доведені, так як позивач не довів, що реконструкція приміщення здійснювалася й на його кошти, а доведеним є те, що саме відповідач ОСОБА_2 вчиняв такі дії зі згоди всіх співвласників, але за власні кошти, тому його частка у праві власності збільшилася до 4/600 частки.
Суд першої інстанції зазначив, що підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, про що заявлено відповідачами, немає, оскільки суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову по суті (необґрунтований позов).
Суд апеляційної інстанції також вказав, що оспорюване свідоцтво було видано на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва
від 17 жовтня 2007 року № 1301-В. Дії вказаного органу позивачем не оспорювалися і не оскаржувалися. При цьому суд зазначив, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто свідоцтво про право власності не породжує виникнення у власника відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Таким чином, для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу, на підставі якого було видано вказане свідоцтво. Апеляційний суд також погодився з висновком районного суду, що саме ОСОБА_2 здійснював перепланування (реконструкцію) приміщення ресторану.
Суди послалися на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мегедь Л. Н., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосуваннясудами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 29 березня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мегедь Л. Н., залишено без руху. Запропоновано заявникові надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та надати суду докази на підтвердження вартості спірного майна.
У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Мегедь Л. Н., надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме докази сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 756/9405/21 із
Оболонського районного суду м. Києва. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мегедь Л. Н., мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи, висновки судів не відповідають наданим доказам й встановленим обставинам, порушено норми матеріального та процесуального права, щодо позивача порушено статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Заявник зазначає, що суди зазначили про те, що реконструкцію приміщення здійснював ОСОБА_2, тому його частка у майні збільшена, проте не звернули уваги на те, що ОСОБА_2 судовим рішенням з цих підстав уже відмовлено у позові про скасування свідоцтва.
Вказує, що посилання суду на правові позиції Верховного Суду є помилковими, так як вони не є тотожними за фактичними обставинами і правовим регулюванням даній справі.
Зазначає, що єдиним способом відновлення права позивача є звернення з позовом про скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, тобто позивачем обрано правильний спосіб захисту своїх прав, оскільки для належного способу захисту своїх прав позивачу необхідно зареєструвати своє право на 1/3 частину приміщення в реєстрі речових прав на нерухоме майно, що буде підтвердженням належності позивачу 1/3 частини приміщення. При цьому посилається на численну судову практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові від 20 травня 2021 року № 361/953/16-ц, в якій зазначено, що визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, яка його отримала, щодо нерухомого майна, а отже, доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.
Також вказує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі№ 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63),
від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження
№ 12-140гс19, пункт 98).
Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 липня 2004 року між МП ТОВ "Агат Холдінг" (продавець) та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (покупці) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісковою H. A., зареєстрований в реєстрі за № 2122, відповідно до умов якого продавець продав, а покупці купили належне на праві приватної власності продавцю нежиле приміщення (в літ. А), загальною площею 166,100 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1,
у наступних частках: ОСОБА_2 - 1/6 частка, ОСОБА_3 - 1/6 частка, ОСОБА_1 - 1/3 частка та ОСОБА_4 - 1/3 частка.
25 липня 2005 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за покупцями зареєстровано право приватної власності на належні їм частки
відповідно до умов договору, що підтверджується відповідними реєстраційними посвідченнями № 011213, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № 011216
(а. с. 23, 25, 27, 29, т. 1).
Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації
від 18 лютого 2005 року № 137 МП ТОВ "Агат Холдінг" надано дозвіл
провести роботи по переплануванню нежитлового приміщення
по АДРЕСА_1, згідно наданого проєкту (а. с. 32, т.1).
Згідно з довідки Головного управління економіки та інвестицій від 27 квітня 2006 року № 049-08/3281 ОСОБА_2 виконано умови щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста у зв`язку з переплануванням нежитлового приміщення по
АДРЕСА_1 з подальшим використанням під ресторан і згідно з договором
від 13 квітня 2006 року № 347 Головним управлінням економіки та інвестицій отримано кошти в сумі 107 000,94 грн.
Актом про прийняття в експлуатацію після перепланування нежитлового приміщення АДРЕСА_2 від 25 квітня 2006 року, затвердженим розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 травня 2006 року № 520, пред`явлене до прийняття нежитлове приміщення МП ТОВ "Агат Холдінг", загальною площею 269,7 кв. м прийнято в експлуатацію (а. с. 34-35, т. 1).
11 червня 2007 року ОСОБА_2 на підставі повноважень, наданих довіреностями від ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 09 липня 2004 року, подав до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації заяву про оформлення права приватної власності на нежиле приміщення АДРЕСА_2 (а. с. 21, т .1).
04 жовтня 2007 року власниками подано спільну заяву до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації про видання одного свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 20, т. 1).
На підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації від 17 жовтня 2007 року №1301-В вирішено оформити право власності на об`єкт нерухомого майна та видати свідоцтво про право власності. Того ж дня Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видане свідоцтво про право власності, згідно з яким нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень
№ 35) - ресторан, загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини від нежилого будинку, площею 6749,20 кв. м, які розташовані в
АДРЕСА_1, дійсно належать на праві приватної власності в наступних частках: ОСОБА_2 - 1/6 частка, ОСОБА_3 - 1/3 частка, ОСОБА_1 - 1/6 частка та ОСОБА_4 - 1/3 частка (а. с. 10, 11, т. 1).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25 лютого 2020 року № 201815155, вбачається, що нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини від нежилого будинку
площею 6749,20 кв. м, розташовані в АДРЕСА_1 (нежилий будинок, літера А), дійсно належать на праві приватної власності в наступних частках: ОСОБА_2 - 4/600 частки, ОСОБА_4 -
4/300 частки, ОСОБА_1 - 4/600 частки, ОСОБА_3 - 4/300 частки (а. с. 39-41, т. 1).
Згідно з висновку за результатами проведеної судової комплексної
будівельно - технічної та оціночно-будівельної експертизи від 12 листопада 2020 року № 31/33-20, проведеної для залучення в якості доказу в іншій цивільної справи № 756/11966/20, вбачається, що ОСОБА_2 здійснював перепланування (реконструкцію) спірного приміщення внаслідок чого, розмір його частки збільшився (а. с. 161-201, т. 1).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 16 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності на нежитлове приміщення відмовлено (справа № 756/11966/20) (а. с. 55-59, т. 1).
У грудні 2021 року представник ОСОБА_3 - адвокат
Чмель І. М., у запереченні на позовну заяву, просив суд застосувати строк позовної давності (а. с. 155-159, т. 1).