Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 521/19246/20
провадження № 61-3555св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада,відповідач - ОСОБА_1,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 01 лютого 2022 року у складі судді Маркарової С. В.
та постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Князюка О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У листопаді 2020 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради), про приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення об`єкта самочинної прибудови.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2015 року є власником квартири
АДРЕСА_1, площею 44,9 кв. м.
У червні 2020 року УДАБК Одеської міської ради зареєструвало повідомлення № ОД 101210126182 про початок виконання будівельних робіт, а саме "реконструкції квартири № 63 під офіс-магазин з урахуванням консолі".
09 вересня 2020 року Відділ самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог земельного законодавства Департаменту комунальної власності Одеської міської ради встановив, що на земельній ділянці за вказаною адресою наявна прибудова до спірної квартири за рахунок земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Одеси. Проте, ця земельна ділянка у встановленому законом порядку для такого будівництва не відводилась.
Одеська міська рада також вказувала, що вид будівництва, визначений в повідомленні про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 без зміни геометричних розмірів фундаментів, не відповідає фактично проведеним роботам, оскільки відповідачкою фактично здійснено прибудову до зазначеної квартири, що розташована на першому поверсі будинку.
26 січня 2021 року УДАБК Одеської міської ради зареєструвало декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 101210126182 "Реконструкція квартири АДРЕСА_4".
Проте, як на момент реєстрації декларації, так і на даний час земельна ділянка використовується відповідачкою за відсутності документів, оформлення яких є необхідним для землекористування, що унеможливлює користування, володіння та розпорядження територіальною громадою міста Одеси земельною ділянкою, яка знаходиться під відповідним об`єктом.
Посилаючись на вищевказане, Одеська міська рада, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція квартири АДРЕСА_4", зареєстровану УДАБК Одеської міської ради 26 січня 2021 року № ОД 101210126182; зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за вказаною адресою шляхом знесення прибудови.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2020 року, залишеної без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, заяву Одеської міської ради про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 6127251101.
Малиновський районний суд міста Одеси своїм рішенням від 01 лютого 2022 року позов Одеської міської ради задовольнив.
Скасував реєстрацію УДАБК Одеської міської ради декларації
про готовність об`єкта до експлуатації від 26 січня 2021 року
№ ОД 101210126182 "Реконструкція квартири АДРЕСА_4".
Зобов`язав ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5, шляхом знесення прибудови (нежитлового приміщення) до квартири № 63, розташованої на першому поверсі цього будинку (площа 40 кв. м).
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Одеська міська рада не передавала у власність чи користування відповідачці земельну ділянку для забудови та не вирішувала питання щодо її відведення для будівництва прибудови до першого поверху за адресою: АДРЕСА_5 . Отже, будівництво проведено на земельній ділянці, яка не була відведена в установленому законодавством порядку для цієї мети. Разом з тим, декларація оформлена замовником реконструкції із порушеннями, а саме: внесення відповідачкою як замовником будівництва недостовірних відомостей до декларації, у зв`язку з чим її реєстрація підлягає скасуванню в судовому порядку. Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від 14 лютого 2023 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 01 лютого
2022 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, закрити касаційне провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пунктів 5, 6 частини першої, пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України та мотивована тим, що суди попередніх інстанцій розглянули справу без участі ОСОБА_1 та не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі
№ 161/6125/17 (адміністративне провадження № К/9901/3157/17),
від 16 травня 2019 року у справі № 302/1143/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45603/18), від 21 жовтня 2019 року у справі
№ 804/4871/18 (провадження № К/9901/12562/19), від 17 грудня 2019 року
у справі № 808/1914/18 (адміністративне провадження № К/9901/17657/19), від 24 грудня 2019 року у справі № 810/3214/18 (адміністративне провадження № К/9901/3201/19), від 12 січня 2023 року у справі
№ 606/2459/21 (провадження № 61-11247св22), про те, що розгляд справи без її участі є несумісним з гарантіями справедливого судового розгляду.
Заявник зазначає, що 14 лютого 2023 року у призначений апеляційним судом час вона прибула до Одеського апеляційного суду і бажала особисто взяти участь в судовому засіданні, однак судова охорона не допустила її до приміщення, в якому мала розглядатися справа, посилаючись на розпорядження голови Одеського апеляційного суду, відповідно до якого всі цивільні справи розглядаються цим судом без участі сторін.
Також вказує, що спір у цій справі виник за участю ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання, однак суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 (провадження
№ 14-42цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19), а також у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/8542/16-ц (провадження № 61-12959св20), від 17 березня 2021 року у справі № 263/15489/16-ц (провадження № 61?11007св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 266/1/17 (провадження № 61-7201св20), від 02 червня 2021 року у справі № 520/1677/18 (провадження № 61-7044св20), про те, що спір, який виник за участю суб`єкта господарювання підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Тобто оскаржувані судові рішення ухвалені судами з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції. З наведених підстав 30 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рога С. І. звертався до суду першої інстанції із заявою про закриття апеляційного провадження у справі, однак під час розгляду справи зазначена заява взагалі не була розглянута.
У квітні 2023 року Одеська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси
від 01 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 14 лютого 2023 року.
Верховний Суд своєю ухвалою від 27 березня 2023 року відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував з Малиновського районного суду міста Одеси матеріали цивільної справи № 521/19246/20.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд своєю ухвалою від 14 червня 2023 року справу призначив до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2015 року є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку та її площа складає 44,9 кв. м.
20 вересня 2018 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради своїм наказом № 01-07/308 видало містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 197 "Реконструкція квартири № 63 під офіс-магазин з улаштуванням консолі" та зазначило, що містобудівні умови та обмеження щодо висоти будівлі, максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, максимально допустимої щільності населення в межах житлової забудови, мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд - не змінюються.
У червні 2020 року УДАБК Одеської міської ради зареєструвало повідомлення № ОД 061201750316 про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію квартири АДРЕСА_4 .
Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради надав ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва № 197 та дозвіл № 2145, за якими реконструкція можлива без зміни зовнішніх геометричних розмірів, їхніх фундаментів у плані, висота будівлі, відсоток забудови земельної ділянки, допустима щільність населення в межах житлової забудови - незмінні.
09 вересня 2020 року Відділ самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог земельного законодавства Департаменту комунальної власності Одеської міської ради встановив, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5, наявна прибудова до квартири, за орієнтовним розміром 40 кв. м, за рахунок земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Одеси (акт від 09 вересня 2020 року).
11 вересня 2020 року УДАБК Одеської міської ради провело комісійне обстеження, за результатами якого також встановило, що за адресою: АДРЕСА_5, виконуються будівельні роботи з реконструкції квартири на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку шляхом улаштування прибудови, а саме - виконані роботи з улаштування стрічкового фундаменту та кладки газобетонних стін у рівні першого поверху.
26 січня 2021 року УДАБК Одеської міської ради зареєструвало декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 101210126182 "Реконструкція квартири АДРЕСА_4" .
У графі Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою зазначено: "відсутній документ на земельну ділянку", підстава відсутності: "реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані". У декларації відображено, що загальна площа вищенаведеної квартири після реконструкції склала 85,5 кв. м. У графі Відомості про об`єкт зазначено: "Реконструкція квартири № 63 під офіс-магазин з улаштуванням консолі". Дата початку будівництва: 23 червня 2020 року, дата завершення будівництва: 11 січня 2021 року, строк введення об`єкта в експлуатацію: 16 січня 2021 року.
Проектувальником у декларації визначено Виробничо-комерційну фірму "Термодім-Юг" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
(далі - ВКФ "Термодім-Юг" у вигляді ТОВ).
У наданому відповідачкою проекті реконструкції квартири № 63 під офіс?магазин міститься схема розташування металевих стійок та вузлів кріплення металевої конструкції консолі. Зі схем слідує, що улаштування консолі являє собою вбудову кріплень металевих конструкцій (стійок) до зовнішніх стін квартири відповідачки, на яких має розміщуватися конструкція консольної вітрини, що являє собою навісну споруду.
Отже, відповідачка отримала дозвіл на реконструкцію квартири під офіс-магазин з улаштуванням консолі, яка являє собою навісну конструкцію, що тримається на вбудованих до стіни металевих опорах, що не передбачає кладку фундаменту та є спорудою не капітального будівництва, оскільки тримається на навісних опорах.
Водночас, проводячи реконструкцію квартири, відповідачка здійснила капітальне будівництво на земельній ділянці шляхом прибудови з улаштуванням фундаменту та газобетонними стінами до квартири № 63 у рівні першого поверху.
Зворотного відповідачкою не доведено. Дозвільних документів на здійснення відповідної забудови, а також доказів відведення позивачем земельної ділянки відповідачці для вказаного будівництва останньою не надано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 1, абзацом 1 пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої, пункту 3 частини третьої
статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша
статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частинами першою-п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.