iplex360.Демо.Судові рішення

Постанова

Іменем України

29 червня 2023 року

м. Київ

справа № 733/1500/21

провадження № 61-10982св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Ічнянська міська рада Чернігівської області, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року в складі колегії суддів Мамонової О. Є., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Ічнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина. До складу спадщини входить право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкодавець на день смерті (відкриття спадщини) у цьому будинку (за даною адресою) проживав один.

Позивач вказував, що має право на спадщину за правом представлення, оскільки його батько ОСОБА_4, який є братом померлого ОСОБА_3, помер раніше останнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач раніше не звертався із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки на час відкриття спадщини був живий син спадкодавця - ОСОБА_5 і позивач був переконаний, що останній як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину. Після того, як ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, з`ясувалося, що спадщину після смерті батька він не прийняв, так як до нотаріальної контори з відповідною заявою не звернувся. Зазначені обставини у сукупності стали причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини. Також, зазначав, що на спірну спадщину претендує онука ОСОБА_3 - ОСОБА_2, яка є дочкою ОСОБА_5, у зв`язку із чим позивач зазначив її у позові відповідачем.

Позивач просив суд визначити йому додатковий строк (два місяці з дня набрання рішенням законної сили) для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася у зв`язку із смертю ОСОБА_3 (померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у два місяці, який починається з дня набрання рішенням законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними; спадщина ніким прийнята не була, а спадкова справа не заводилась; не доведено, що ОСОБА_2, будучи неповнолітньою, набула спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 червня

2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Розподілено судові витрати.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 яка є онукою спадкодавця ОСОБА_3, належить до спадкоємців п`ятої черги за законом і прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини була неповнолітньою. Зазначене також підтверджується матеріалами спадкової справи № 65/2022, яка була заведена за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті свого діда ОСОБА_3 . 27 вересня 2022 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1.9093 га, надану для ведення особистого селянського господарства та розташовану на території Ічнянської міської ради. Натомість позивач, який є племінником спадкодавця, до нотаріальної контори у встановлений законом строк після смерті дядька не звернувся, заяву нотаріусу про прийняття спадщини не подав.

Зазначені у позовній заяві ОСОБА_1 обставини щодо причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, зокрема необізнаність про неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги за законом, не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій,. Та обставина, що позивач не звернувся до нотаріальної контори вчасно вважаючи, що ОСОБА_5 (батько відповідача ОСОБА_2 ) прийняв спадщину як спадкоємець першої черги за законом після батька, не є поважною причиною пропуску строку та підставою для визначення додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Разом із цим, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до Ічнянської міської ради Чернігівської області як до неналежного відповідача. У спірних правовідносинах в якості відповідача залучається територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування лише у разі відсутності інших спадкоємців, які прийняли спірну спадщину. Натомість у цій справі є спадкоємець, який прийняв спадщину, а саме, ОСОБА_2, яка і є належним відповідачем у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

01 листопада 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року. У касаційній скарзі позивач просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року та залишити в силі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2022 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 06 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року та витребував справу з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року позивач вказує застосування в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 140/2183/13-ц,

від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17.

Підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Позиції інших учасників

Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходив до суду.

Фактичні обставини, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивача ОСОБА_3, щопідтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли право власності на: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 1,9093 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Ічнянської міської ради, що належала спадкодавцю на підставі Державного акта на праві власності на земельну ділянку серія ЧН № 163134 від 27 червня 2003 року.

За повідомленнями Ічнянської районної державної нотаріальної контори від 06 січня 2022 року № 3/01-16 і Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 08 лютого 2022 року № 752/01-17, наданими на запит суду першої інстанції, спадкова справа щодо майна ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не заводилась.

На день смерті ОСОБА_3 проживав у будинку АДРЕСА_1 один.

За заявою ОСОБА_2 від 21 червня 2022 року у Ічнянській районній державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 65/2022 щодо майна ОСОБА_3 .

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є онукою ОСОБА_3 (дочкою його сина - ОСОБА_5 ), на час смерті спадкодавця (діда) була неповнолітньою (17 років).

ОСОБА_2 як онука ОСОБА_3, належить до спадкоємців п`ятої черги за законом (інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення), на час відкриття спадщини була неповнолітньою, а тому вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 (діда),

У матеріалах даної спадкової справи міститься копія заповіту від 17 грудня 1990 року за яким ОСОБА_3 заповів все належне йому майно своєму сину - ОСОБА_5 .

27 вересня 2022 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1.9093 га, надану для ведення особистого селянського господарства та розташовану на території Ічнянської міської ради.

Позивач ОСОБА_1, який є племінником спадкодавця ОСОБА_3, до нотаріальної контори у встановлений законом строк після смерті дядька не звернувся, заяву нотаріусу про прийняття спадщини не подав.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Як видно із касаційної скарги, постанова суду апеляційної інстанції, визначена у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржується на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 Кодексу).

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (стаття 1263 ЦК України).

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 Кодексу).

Відповідно до статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За частиною четвертою статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За заявою ОСОБА_2 від 21 червня 2022 року у Ічнянській районній державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 65/2022 щодо майна ОСОБА_3

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 указував, що він має право на спадщину як спадкоємець за законом другої черги за правом представлення, оскільки, його батько ОСОБА_4 помер раніше за свого брата ОСОБА_3 (спадкодавця); позивач в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька не подавав, оскільки вважав, що спадщину прийняв син ОСОБА_3 - ОСОБА_5 (батько ОСОБА_2 ), як спадкоємець першої черги за законом, проте після смерті ОСОБА_5 25 травня 2015 року з`ясувалось, що спадщину останній не прийняв.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

................

Перейти до повного тексту