ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
справа № 580/3240/19
адміністративне провадження № К/9901/17110/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №580/3240/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року (головуючий суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Аліменка В.О., суддів - Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14 серпня 2017 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14 серпня 2017 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у період з 14 серпня 2017 року по 15 жовтня 2019 року в сумі 827963 грн 37 коп.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки у 2017 році, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
3. Указує, що в день звільнення та по день звернення до суду із цим позовом повний розрахунок з позивачем Військова частина НОМЕР_1 не провела та самостійно відмовляється проводити.
4. Переконує, що разом зі стягненням грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій є підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14 серпня 2017 року;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14 серпня 2017 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Так, суди попередніх інстанцій установили, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2017 рік.
7. Суди вважали, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
8. При ухваленні рішення у даній справі, яка є типовою, судами, відповідно до частини третьої статті 291 КАС України, були ураховані правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 16 травня 2019 року, прийнятому за результатами розгляду зразкової справи №Пз/9901/4/19.
9. З огляду на викладене прийняли рішення про задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2017 рік.
10. Водночас, відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд першої інстанції зазначив, що стаття 117 КЗпП України не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати. Вважав, що за наявності спірних правовідносин, які стосуються розміру належних звільненому працівникові сум, стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку в розумінні частини першої статті 117 КЗпП України є безпідставним.
11. Суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що непоширення норм КЗпП України на військовослужбовців стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.
12. Указав, що положення статей 116, 117 КЗпП України, входять до Глави VII Кодексу - Оплата праці. Таким чином вважав, що приписи статей 116, 117 КЗпП України, поширюються та встановлюють обов`язок для роботодавця виплатити компенсацію у разі допущення з їх вини затримки у здійсненні виплат, що пов`язані саме з оплатою праці.
13. Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з природи компенсації за невикористані календарні дні відпустки, вважала, що така виплата є грошовим вираженням еквіваленту певної речі (права), яка не була отримана (використана) особою, яка проходила службу, що, у свою чергу, жодним чином не пов`язано з оплатою праці (не є заробітною платою та її складовими/додатковими елементами). Зазначила, що така компенсація має іншу природу походження та призначення у порівнянні з Главою VII - Оплата праці КЗпП України, а тому, визначена приписами статей 116-117 Кодексу, відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, до даних правовідносин не застосовується. Дійшла висновку про те, що роботодавець, виплативши кошти за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, повністю виконав завдання даної компенсації, замінивши натуральне вираження речі (права) його грошовим виразом.
Короткий зміст касаційної скарги
14. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у липні 2020 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у цій частині та прийняти нове про задоволення позовних вимог. У решті судові рішення просить залишити без змін.
15. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах у справах №821/1083/17, №810/451/17.
17. Указує, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є: невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки; вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум; відсутність спору про розмір таких сум. При дотримання наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
18. Звертає увагу на те, що відсутній спір про розмір таких сум, оскільки підставою звернення позивача до суду було невизнання відповідачем права на компенсацію додаткової відпустки при звільненні та недотримання вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
19. Отже, зазначає, що неправильним застосуванням норм матеріального права є незастосування закону, який підлягав застосуванню, зокрема, статті 117 КЗпП України.
Позиція інших учасників справи
20. 14 вересня 2020 року до касаційного суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 на касаційну скаргу позивача.
21. Так, відповідач погодився із висновками судів попередніх інстанцій та додатково указав, що КЗпП України не регулює питання проходження військової служби. Зокрема, стаття 3 КЗпП України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
22. Звертає увагу на те, що Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України №1153/2008 не врегульовано порядок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
23. 13 липня 2020 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
24. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2020 року для розгляду справи №580/3240/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Яковенка М.М., суддів - Дашутіна І.В., Шишова О.О.
25. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі №580/3240/19 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2020 року для розгляду справи №580/3240/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Жука А.В., суддів -Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
27. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року закінчено підготовчі дії у цій справі; справу №580/3240/19 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
28. ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та 22 лютого 2016 року отримав посвідчення учасника бойових дій.
29. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14 серпня 2017 року №205 (а.с.16), ОСОБА_1, звільненого у запас відповідно до підпункту "ж" пункту 8 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 14 серпня 2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
30. Станом на день виключення позивача зі списків особового складу йому не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік.
31. Вважаючи вищезазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
32. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Верховний Суд зауважує, що у частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14 серпня 2017 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі №580/3240/19 не оскаржуються, а тому Верховний Суд не перевіряє застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у цій частині.
34. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 27 липня 2020 року слідує, що провадження у цій справі відкрито з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
35. Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, тобто у частині незгоди скаржника із відмовою у задоволенні вимоги про стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, на підставі установлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
36. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
37. Статтею 47 КЗпП України (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено правило, за яким власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
38. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
39. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
40. Положеннями статті 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
41. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
42. Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.
43. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні цієї позовної вимоги указав, що стаття 117 КЗпП України не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати.