ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
справа № 240/23550/21
адміністративне провадження № К/990/17237/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 (суддя - Гурін Д. М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 (колегія суддів у складі: Смілянця Е. С., Полотнянка Ю. П., Драчук Т. О.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування листопада 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 80 804,46 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 17.04.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 до 17.04.2020 включно в сумі 114 107,87 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1, зокрема йому за період з 01.12.2015 до 17.04.2020 не була виплачена індексація грошового забезпечення. Не погодившись із такою бездіяльністю, позивач оскаржив її до суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі № 240/9819/20 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення. Відповідач на виконання вказаного рішення виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 5021,31 грн із застосуванням базового місяця листопад 2015 року, замість базового місяця - січень 2008 року. Позивач вважає протиправними такі дії відповідача.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України з 17.04.2006 до 17.04.2020 у Військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
Позивач звернувся 24.04.2020 до командира Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, однак отримав відмову із посиланням на те, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення не було.
Позивач, не погодившись із такими діями військової частини, оскаржив їх до суду та просив визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 17.04.2020 включно; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.04.2020, включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 17.04.2020 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі № 240/9819/20 позов задоволено частково, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Отже, позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 17.04.2020. На виконання вказаного рішення суду, Військова частина НОМЕР_1 виплатила на користь позивача індексацію грошового забезпечення в сумі 5021,31 грн із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, врахувавши виплачені суми. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців, та яка набрала чинності з 01.01.2008. Зазначена постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: 01.03.2018. Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018, суд встановив незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визначення базового місяця для проведення індексації - січень 2008 року підлягають задоволенню. Проте суд першої інстанції зазначив, що оскільки нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача, відтак не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в частині виплати грошової суми у розмірі 80 804,46 грн, яку визначив сам позивач. На думку суду, сума індексації за вказаний період підлягає визначенню не судом, а військовою частиною за наслідками виконання рішення суду.
Одночасно з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.04.2020. Цей висновок суд мотивував тим, що починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року, тому підстав для нарахування та виплати індексації за період з 01.03.2018 до 17.04.2020 у фіксованому розмірі 4463,15 грн немає.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у зобов`язанні відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 17.04.2020 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 просив залишити без змін.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду першої інстанції виходив з того, що Постановою № 704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу. Суд вважав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року. При цьому, суд зазначив, що відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% було перевищено, отже у позивача виникло право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року. Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для застосування щомісячної фіксованої індексації суд вважав безпідставними, оскільки такі ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Як зазначив суд, Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації".
Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі положень Порядку № 1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації. При цьому, суд зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки повноваження щодо обрахунку індексації покладається на відповідача, тому позовні вимоги в частині визначення судом конкретної суми індексації не підлягають задоволенню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми Порядку № 1078 без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21 щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної суми індексації грошового забезпечення належної до виплати та відсутності у даному питанні дискреційних повноважень відповідача.
У цьому контексті скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій проігноровано норми абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та позбавлено позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.04.2020, право на яку визначено Урядом. Також зазначає, що судами при вирішенні спору не досліджено обставини наведені у даній нормі права та не встановлено фактичні обставини справ, а саме: розмір грошового доходу позивача в лютому 2018 року; розмір грошового доходу позивача в березні 2018 року; грошовий дохід позивача збільшився чи зменшився в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року; розмір індексації грошового забезпечення в березні 2018 року при застосуванні базового місяця січень 2008 року (розмір індексації у місяці підвищення посадових окладів за умови, якщо б підвищення посадових окладів не відбулось); чи перевищив розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року суму індексації яка припадала на цей місяць, внаслідок чого позбавлено позивача права на отримання індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по дату звільнення.
Також скаржник зазначає, що в період з 01.03.2018 позивач не оскаржував розрахунок величини приросту індексу споживчих цін. Так звана "поточна" індексація грошового забезпечення у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн внаслідок перевищення порогу в 103%, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем. Позивачем же в період з 01.03.2018 оскаржується сума індексації, яка виплачується у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, які судом не досліджено. Тобто, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції досліджуючи період з 01.03.2018 фактично невірно визначив характер спірних правовідносин та ігнорує позовну заяву позивача, в якій було чітко зазначено, що визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним, а відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%. Такі обставини не є спірними між сторонами.
Водночас скаржник наголошує на тому, що застосування позивачем терміну "фіксована індексація" замість "індексація-різниця", який при цьому уже застосовувався Урядом у цьому ж законодавчому акті та був замінений на поняття "сума індексації" (слова 16, 17 абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078) не призупиняє право позивача на отримання виплати.
Позиція інших учасників справи
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Рух касаційної скарги
11.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 240/23550/21.
Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав законну силу 01.01.2016.
Тож з 01.01.2016 за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 02.04.2021) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013.
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15.03.2018 дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15.03.2018 до 01.02.2021 діяв у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013.