ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 540/1185/21
адміністративне провадження № К/9901/42070/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №540/1185/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лекс" до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 (головуючий суддя Стас Л.В., судді: Шеметенко Л.П., Турецька І.О.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Лекс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 11.03.2021 №00015120722 на основну суму 726252,00грн та за штрафними санкціями 181563,00грн, №00015130722 на суму 221836,00грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду 20.05.2021 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду 20.05.2021 та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі №540/1185/21 за касаційною скаргою податкового органу.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Агро Лекс", код ЄДРПОУ 38121927, зареєстроване 02.04.2012 №14971020000002536 за адресою: 75144, Херсонська область, Олешківський район, с. Виноградове, вул. Ларіонова, 12. Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.04.2012 року за №39471144. Є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №9 з Реєстру платників податку на додану вартість.
З 19.01.2020 по 26.01.2021 ГУ ДПС на підставі направлення від 16.01.2020 №8/21-22-07-02, відповідно до п.п.20.1.4 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 14.01.2021 №12-ж1 посадовою особою контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агро Лекс" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 21.12.2020 №9339500305 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах - липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року.
02.02.2021 за результатами перевірки складено Акт № 374/21-22-07-02/38121927 (далі - акт перевірки), яким встановлені порушення:
пп.44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за перевіряє мий період на загальну суму 221836 грн. за листопад 2020 року.
пп.44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період на загальну суму 726252 грн. за жовтень 2020 року.
На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення рішення від 11.03.2021:
№00015120722, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями на суму 726252грн. та за штрафними санкціями - 181563грн.;
№00015130722, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 221836грн.
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся з позовом до суду про їх скасування. Позов обґрунтований тим, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агро Лекс" з питань дотримання вимог законодавства, за результатами якої складені спірні ППР. Позивач вважає їх незаконними, оскільки перевіркою не вірно надана оцінка обставинам господарської діяльності ТОВ "Агро Лекс". Зокрема, помилковими, на думку позивача є доводи контролюючого органу про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Рибоводна ферма-Ювент", оскільки надані при перевірці документи, складені за результатом проведених операцій містять необхідну для цілей оподаткування інформацію, а податкові накладні з приводу спірних операцій зареєстровані відповідачем.
У свою чергу, відповідач, посилаючись на недоліки в оформленні первинної документації та наявність доказів що спростовують транспортування придбаного товару, стверджує про нереальність задокументованих операцій зі згаданим контрагентом.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, виходив з того, що контролюючим органом наведено аргументи та надано докази, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків в свою чергу наведені доводи не спростував.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 11.03.2021 №00015120722, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 726252 грн. - основного зобов`язання, та 181563 грн. - штрафних санкцій.
Судове рішення в частині задоволення позову мотивовано тим, що відповідачем не надано належних доказів щодо фіктивності суб`єкта господарювання, фіктивності правочинів, визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, визнання недійсними операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону. Апеляційний суд вважав, що судом першої інстанції не встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та не надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених позивачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган оскаржив його у касаційному порядку. Відповідач у касаційній скарзі вказує доводи та мотиви, викладені судом першої інстанції у судовому рішенні. В обґрунтування податковий орган посилається на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд застосував норми права, зокрема, п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, п.198.3, 198.6 статті 198, п.201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Також, відповідач вказує, що під час розгляду справи не встановлено обставин, не надано у повному обсязі оцінку первинним документам та доказам. Не вжито заходів щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи для повного і об`єктивного розгляду справи. Крім того, у касаційній скарзі відповідач зазначає, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві, посилаючись на висновки Верховного Суду в подібних спорах, Товариство зазначає про законність рішення суду апеляційної інстанції, вважає, що касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності судового рішення, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00015120722 стало невизнання останнім реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Рибоводна ферма - Ювент" з поставки органічного добрива "Organic mineral VST".