ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
справа №803/7/16
адміністративне провадження № К/9901/35400/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Томах О. О.,
представника відповідача - Крутоузова Д. Ю., позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився,
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ВОГ Рітейл" до Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 (суддя Димарчук Т. М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 (головуючий суддя Гулид Р. М., судді: Кузьмич С. М., Улицький В. З.),
У С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року ТОВ"ВОГ Рітейл" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 23.10.2015 №0002123903, №0002133903, №0002143903, №0002153903, №0002163903, №0002173903 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 61ʼ 636ʼ 750 грн, встановлених абзацом 3 частини першої статті 1 Указу Президента України ʼʼПро застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкиʼʼ від 12.06.1995 №436/95 (Указ №436/95) за несвоєчасне оприбуткування готівки.
Зазначені податкові повідомлення - рішення контролюючий орган прийняв за результатами ряду фактичних перевірок господарських одиниць товариства (АЗС з магазином), що розташовані за різними адресами, на підставі актів від 05.10.2015 із висновками про порушення платником норми пункту 2.6 Положення, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, (Положення №637) за несвоєчасне оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО).
Суть зауважень контролюючого органу про недотримання товариством касової дисципліни полягала в тому, що впродовж дня оператори АЗС проводили операції з переміщення готівки (інкасації до банку), однак перед такими операціями Z-звіт не друкували і до книги обліку розрахункових операцій (КОРО) інформацію не вносили. Переміщення готівки з господарської одиниці (АЗС) до банку відображалося у КОРО з оформленням Z-звітів лише наприкінці дня, у проміжок часу з 23:00 год. по 24:00 год., що, на переконання контролюючого органу, свідчить про несвоєчасне оприбуткування готівки у КОРО.
На думку позивача, висновки фактичних перевірок, оформлені відповідними актами, на підставі яких були прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, є безпідставними, оскільки операції з інкасації готівки до баку, що проводилася впродовж дня на господарських одиницях, були відображені у Z-звіті та у КОРО із заповненням її рядків ʼʼслужбове внесенняʼʼ та ʼʼслужбова видачаʼʼ у кінці зміни, тому твердження контролюючого органу про несвоєчасне оприбуткування готівки є безпідставним, а зазначені податкові повідомлення-рішення є незаконними.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 12.02.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень про притягнення товариства до відповідальності за порушення пункту 2.6 Положення №637 та застосування штрафів на підставі абзацу третього частини першої статті 1 Указу №436/95, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на господарських об`єктах (АЗС) операції з переміщення готівки до банку були відображені у кінці зміни як у Z-звітах, так і у КОРО, з використанням операції ʼʼслужбова видачаʼʼ, що була проведена протягом дня. Суди висновували про те, що визначальним для правильного оприбуткування готівки є друк Z-звіту та здійснення облікового запису зазначених готівкових коштів у КОРО в будь-який момент протягом дня, в якому одержані готівкові кошти, але не пізніше 24 години. У даному випадку суб`єктом господарювання були дотримані правила проведення таких операцій. Той факт, що операція ʼʼслужбова видачаʼʼ проводилася товариством у першій половині доби, а фіскальні звіти друкувалися в кінці доби, не свідчить про неналежне оприбуткування готівки підприємством.
Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Відповідач наполягає, що у даному випадку операції з переміщення готівки без попереднього виконання Z-звіту слід кваліфікувати як неповне оприбуткування готівки.
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 06.06.2017 (суддя Юрченко В. П.) відкрив касаційне провадження №К/800/18053/17 у цій справі за скаргою відповідача.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача надав пояснення щодо позиції контролюючого органу стосовно спірних правовідносин у справі та підтримав свої вимоги щодо суті спору.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вже було зазначено, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, товариство було притягнуто до відповідальності за порушення пункту 2.6 Положення №637 із застосуванням штрафу на підставі абзацу третього статті 1 Указу №436/95.
Об`єктивну сторону правопорушення, за яке до товариства застосовані штрафні (фінансові) санкції і яке кваліфіковано як порушення пункту 2.6 Положення №637 складає друк товариством Z-звітів на РРО та відображення у КОРО інформації про інкасацію, що була проведена протягом дня, у кінці зміни, а не перед або під час видачі готівки з місця проведення розрахунків.
Положеннями абзацу третього статті 1 Указу №436/95 (який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20.06.2019 №418/2019) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
06.07.1995 Верховною Радою України прийнятий Закон України ʼʼПро застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугʼʼ (Закон №265/95-ВР), у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.