ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
справа № 560/514/22
адміністративне провадження № К/990/33141/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2023 року
м. Київ
справа № 560/514/22
адміністративне провадження № К/990/33141/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №560/514/22
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Граб Л.С., судді: Сторчак В. Ю. Смілянець Е.С.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову №300583 від 2 листопада 2021 року про стягнення адміністративно-господарського штрафу у розмірі: 34 000 грн. 00 коп.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що транспортний засіб, габаритно-ваговий контроль якого проведено відповідачем дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_1, однак під час здійснення відповідного перевезення позивач не виступав автомобільним перевізником, оскільки передав належний йому транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору позики, у користування ТОВ "Поділля-Техпостач".
2.1. З-поміж вказаного, позивач обґрунтовує свою позицію тим, що на момент здійснення габаритно-вагового контролю, 15 вересня 2021 року, головний спеціаліст Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, С.В. Панчук був ознайомлений з товарно-транспортною накладною ХМБ №031765 від 15 вересня 2021 року, в якій було зазначено, що саме ТОВ "Поділля-Техпостач" є автомобільним перевізником за вказаною товарно-транспортною накладною.
2.2. Також представник позивача указував на те, що водієм під час здійснення габаритно-вагового контролю, 15 вересня 2021 року, був ОСОБА_2, який є працівником ТОВ "Поділля-Техпостач", що підтверджується довідкою №47 від 20 грудня 2021 року, наказом №8 від 10 серпня 2021 року та повідомленням про прийняття працівника на роботу від 10 серпня 2021 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 червня 2022 року позов задоволено:
3.1. визнано протиправною та скасовано постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №300583 від 2 листопада 2021 року;
3.2. стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі: 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
4. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в межах спірних правовідносин не виступав автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки, як встановлено судом, транспортний засіб, який належить позивачу, у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий у користуванні іншій особі, а відтак позивач не є належною відповідальною особою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 червня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
6. Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивач в межах спірних правовідносин не виступав автомобільним перевізником, а відтак не є належною відповідальною особою.
6.1. Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що будь-яких документів на підтвердження того, що транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 дійсно був переданий ОСОБА_1 у встановленому порядку в користування іншій фізичній чи юридичній особі та перебував у володінні (користуванні) цих осіб на законних підставах (договори оренди/позики, акти здачі-приймання транспортного засобу, тимчасовий реєстраційний талон тощо), на час проведення рейдової перевірки водієм ОСОБА_2 посадовій особі відповідача не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги і відзиву
7. Скаржник просить Верховний Суд скасувати постанову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 червня 2022 року залишити без змін.
8. В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
9. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 9 серпня 2019 року у справі №806/1450/16 (щодо визначення статусу автомобільного перевізника у разі передачі транспортного засобу у користування іншій особі).
10. Позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, допустив грубе порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Стверджує, що під час здійснення відповідного перевезення позивач не мав статусу автомобільного перевізника у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" , оскільки транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користування юридичній особі, а отже, на переконання скаржника, останній не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Скаржник вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
11. Державна служба України з безпеки на транспорті у відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувану постанову.
Позиція відповідача полягає в тому, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб, реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами статей 39, 49 Закону України "Про автомобільний транспорт", є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб. Тобто, як стверджує відповідач, нормами чинного законодавства визначено, що власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний зробити перереєстрацію такого транспортного засобу, водій здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір оренди та тимчасовий реєстраційний талон).
12. Позивач у відповіді на відзив наполягає на позиції, викладеній у касаційній скарзі.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. 15 вересня 2021 року посадовою особою Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки XF 105.460, 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_1, за результатами якої було виявлено вантажне перевезення із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
14. В подальшому, з урахуванням наведених обставин Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №300583 від 2 листопада 2021 року, якою до ОСОБА_3 на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано штрафні санкції у розмірі: 34000,00 грн.
15. Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, ОСОБА_3 звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Рух касаційної скарги
16. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
17. Ухвалою Верховного Суду від 3 липня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Релевантні джерела права
18. Відповідно до частини десятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі також - Закон № 2344-III) на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; .
19. За текстом статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
20. Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
21. За текстом частини першої статті 34 закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; .
22. Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
23. До комплексу допоміжних операцій, пов`язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.
Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
24. Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
25. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).
26. За частиною другою статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; .
27. За текстом частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
28. За пунктом 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
29. Згідно з пунктами 3.1-3.5. пункту 3 Правил перевезення вантажів договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.
30. За підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Відповідно до частини першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
33. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
34. Спірним у цій справі є питання правомірності стягнення саме з власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника перевізником.
35. У рамках касаційного перегляду спірні правовідносини обмежені питаннями правильності визначення саме власника транспортного засобу автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" та накладення на нього адміністративно-господарських санкцій.
37. Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону N 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.
38. В розумінні вимог статті 1 Закону N 2344-III - автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
39. Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
40. Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
41. Відповідно до статті 34 Закону №2344, автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
42. За правилами статті 48 Закону №2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
43. Одночасно, суд касаційної інстанції звертає увагу, що перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.