ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
справа №280/12351/21
адміністративне провадження № К/990/19024/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/12351/21
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Панченко О. М., Іванова С. М., Чередниченка В. Є.) від 24 квітня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 13 грудня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2021 року №0838066-2406-0828, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" за 2020 рік у сумі 216,94 грн.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року позов задоволено.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року витребувано справу із суду першої інстанції.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року.
6. На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якої останній зазначав про те, що пропуск зазначеного строку пов`язаний із введенням воєнного стану в Україні.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
8. Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
9. Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
10. Ухвалою Верховного Суду зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
11. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
13. Апеляційний суд зауважив, що копію оскаржуваного рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року відповідач отримав 14 квітня 2022 року, однак з апеляційною скаргою звернувся лише 23 січня 2023 року.
14. Крім того, апеляційний суд зазначив, що дійсно 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про ведення воєнного стану" №64/2022 введено воєнний стан на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновленню скаржнику процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
16. Скаржник зазначає про те, що апеляційну скаргу у цій справі Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було подано 26 квітня 2022 року.
17. Крім того, скаржник зазначає, що 01 липня 2022 року ним було сплачено судовий збір у справі № 280/12351/21, що підтверджується платіжним дорученням від 30 червня 2022 року № 270.
17.1 Так, 08 липня 2022 року відповідачем було направлено до Третього апеляційного адміністративного суду листа від 07 липня 2022 року № 18612/6/08-01-05-07 про долучення до матеріалів справи докази сплати судового збору - платіжне доручення від 30 червня 2022 року № 270.
18. Також поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник обґрунтовує введенням воєнного стану в Україні, що унеможливило виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із наступного.
20. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
21. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
22. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
23. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
24. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
25. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
26. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
27. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
28. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.