1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Київ

справа № 320/5800/19

адміністративне провадження № К/9901/22855/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Васильківтепломережа" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 (головуючий суддя: Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 (головуючий суддя: Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 320/5800/19 за позовом Комунального підприємства "Васильківтепломережа" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним і скасування припису,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У жовтні 2019 року Комунальне підприємство "Васильківтепломережа" (далі - КП "Васильківтепломережа" або позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Київській області або відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати припис "Про припинення порушень прав споживачів" №20 від 27.09.2019.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2020, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 задоволено заяви суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. про самовідвід, а справу передано на повторний автоматизований розподіл для визначення нового складу суду.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про зупинення оскаржуваних судових рішень.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до статті 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) на підставі звернення громади Васильківського військового містечка №11, посадовими особами відповідача 14.08.2019 було проведено позапланову перевірку КП "Васильківтепломережа", за результатами якої складено акт №10-05.3/000115.

Перевіркою встановлено, що в опалювальний період 2018-2019 років КП "Васильківтепломережа" виявлено невідповідність в кількісних показниках теплової енергії, що постачалась за адресою: АДРЕСА_1, та була зафіксована комерційним вузлом обліку теплової енергії "Тепловодолічильник Х12" заводський №16138 (далі - лічильник), виробництва НПП "Вимірювальні технології". У зв`язку із виявленою невідповідністю, працівниками позивача за участі представників НПП "Вимірювальні технології" було проведено автоматичне зчитування архівних даних лічильника, що визначено паспортом пристрою.

За результатами архівних даних лічильника під час перевірки відповідачем встановлено, що в окремі години та дні пристрій не обраховував Гкал. Водночас зазначеним пристроєм зафіксована температура теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводі.

З роздруківок погодинного архіву слідує, що втручання в роботу лічильника відбувалось у вихідні дні та з 18:00 до 07:00 в робочі дні тижня, одночасно із здійсненням теплопостачання.

У зв`язку із необхідністю встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, відповідачем було видано припис від 20.08.2019 № 10, яким зобов`язано позивача вжити заходів щодо проведення експертизи та позапланової перевірки лічильника Х12 зав. №16138, який був встановлений у житловому будинку в/ АДРЕСА_1 .

На виконання вимог зазначеного припису, позивачем було відправлено на повірку та діагностику тепловодолічильник Х12 зав.№16138 на завод виготовлювача таких лічильників - ТОВ "Випромінювальні технології".

В акті від 11.09.2019 №04-1/110919, за результатами проведеної діагностики зазначеного лічильника, зафіксовано періоди (листопад 2018 року - лютий 2019 року), в яких прилад зафіксував відсутність витрат теплоносія.

Також, зі слів позивача, була здійснена повірка засобу вимірювальної техніки у ДП "Укрметртестстандарт" та видане відповідне свідоцтво від 17.09.2019.

Листом від 24.09.2019 № 810 позивач повідомив відповідача про часткове виконання припису №10 від 20.08.2019.

Водночас суди обох інстанцій констатували, що в частині встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, вимоги припису позивачем не виконані.

27.09.2019 відповідач керуючись пунктом 1 частити першої статті 26 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII), частиною дев`ятою статті 7 Закону № 877-V, Положенням про порядок припинення (заборони) господарюючими суб`єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затвердженим постановою Верховної Ради України від 25.01.1995 № 26/95 ВР (далі - Положення № 26/95 ВР), виніс припис №20 "Про припинення порушень прав споживачів", яким, з метою припинення порушень прав споживачів, від позивача вимагалося вжити заходів щодо здійснення мешканцям будинку АДРЕСА_2 перерахунку вартості за отримані послуги з постачання теплової енергії в опалювальний період жовтень 2018 - квітень 2019 року, згідно із фактичними показниками будинкового засобу обліку теплової енергії в порядку визначеному законодавством та надати вичерпну інформацію про виконання припису.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що оскаржуваний припис винесений із процедурними порушеннями, зокрема, без проведення попередньої перевірки, що оформлюється відповідним актом. Також позивач наполягає на ігноруванні відповідачем висновків, що містяться в акті діагностики № 04-1/110919, наданому заводом-виготовлювачем, копія якого направлялася відповідач разом із свідоцтвом про повірку на виконання вимог припису № 10.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що за результатами проведеної 14.08.2019 перевірки було встановлено порушення підприємством законодавства у сфері захисту прав споживачів у зв`язку із чим позивачу було винесено припис, яким вимагалося вжити заходів щодо проведення експертизи та позапланової перевірки лічильника Х12 зав. №16138, який був встановлений у житловому будинку в/м - 11 буд.№10. Зважаючи на те, що позивачем не було виконано припис в частині встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, посадовими особами відповідача цілком обґрунтовано винесено оскаржуваний припис.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на вимогу відповідача вжити підприємством заходи щодо проведення експертизи та позапланової перевірки лічильника Х12 зав. №16138, який був встановлений у житловому будинку в/м - 11 буд.№ 10, позивачем не було у повному обсязі виконано вимоги припису №10, зокрема не проведено відповідної експертизи, яка б свідчила про встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії.

Суди попередніх інстанцій констатували, що саме висновки експертизи мали надати можливість встановити причини збоїв роботи лічильників та відповідно встановили б наявність або відсутність підстав для перерахунку кількості спожитої теплової енергії, які зробив позивач.

Саме у зв`язку із тим, що позивачем не було спростовано у встановленому порядку факт несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, а також у зв`язку із невиконанням вимог припису №10 у повному обсязі, суди обох інстанцій дійшли висновку про правомірність винесення оскаржуваного припису.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник посилається на процедурні порушення при прийнятті оскаржуваного припису, зокрема на відсутність перевірки, якою зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів. Також скаржник наполягає на виконанні ним вимог припису № 10 в повному обсязі. Одночасно скаржник зазначив, що при нарахуванні оплати за теплопостачання мешканцям житловому будинку в/ АДРЕСА_1 підприємство нарахувало оплату згідно проведеного зчитування архівних даних лічильників, що передбачено паспортом лічильника.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення. Наполягає на законності та обґрунтованості винесення оскаржуваного припису. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано детального розрахунку нарахування заборгованості по кожному споживачу, як і не вказано різницю між фактичними показами лічильника, зафіксованими щомісячними актами фіксування показників поставленої теплової енергії жителям будинку, і архівними даними, які були використані під час нарахування боргу. Позивач зазначає, що ним були зроблені нарахування згідно методики, проте самих розрахунків не надано. Водночас пояснень яким чином проводились нарахування підприємством не надано.

У відповідь на поданий відповідачем відзив, скаржник наполягає на обґрунтованості своєї позиції.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно із вимогами частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення №667, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Підпунктом 4 пункту 3 Положення № 667 передбачено, що одним із основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.

Оскаржуваний припис обґрунтовано положеннями пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1023-XII, частиною 9 статті 7 Закону № 877-V, Положенням № 26/95 ВР.

У статті 1 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV "Про теплопостачання" (далі - Закон №2633-IV) визначено, що теплопостачальна організація - це суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно із статтею 1 Закону № 2633-IV прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії.

Відповідно до статті 6 цього Закону, державна політика у сфері теплопостачання базується у тому числі (…) на принципі забезпечення комерційного обліку постачання теплової енергії.

За приписами статті 25 Закону № 2633-IV теплопостачальні організації зобов`язані у тому числі (…) здійснювати технічний облік матеріальних та енергетичних ресурсів, а також комерційний облік теплової енергії.


................
Перейти до повного тексту