ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 320/10519/21
адміністративне провадження № К/990/3911/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника позивача Брик Л.В., Шелест Ю.В.,
представника відповідача Сливки А.В.,
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 (суддя - Шевчук Н.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022 (головуючий суддя - Беспалов О.О., судді: Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) у справі №320/10519/21.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЦЕНТР" (далі - ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) від 29.06.2021 №00138810701, №00138820701.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Київській області посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №260/1053/19, від 10.11.2020 у справі №640/25738/19, від 31.01.2020 у справі №520/10953/186, від 19.09.2018 у справі №822/1771/17, від 27.03.2018 у справі №826/1588/13-а, від 14.05.2019 у справі №825/3990/14.
Також зазначає, судами першої та апеляційної інстанцій застосовано принцип "добросовісності платника" без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №816/1422/17, від 18.06.2019 у справі №2а-1399/11/2670, від 05.03.2020 у справі №826/9368/15, від 24.04.2019 у справі №826/22352/15, від 05.03.2020 у справі №826/9368/15.
В обґрунтування своїх доводів ГУ ДПС у Київській області зазначає, що суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги лише на підставі наявності первинних документів без дослідження сутності господарських операцій з ТОВ "Глінберк" та можливості їх виконання з огляду на відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, обрив ланцюгу постачання та недоліки транспортної документації. Щодо взаємовідносин ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР" та СТОВ "Рось", СТОВ "Щербащенське", СТОВ "Ісайки Агро" та ТОВ "Білзерно" зазначає, що надані документи не підтверджують перехід права на користування землею одночасно із прийманням-передачею незавершеного будівництва.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Зокрема, вказує, що висновки відповідача щодо безтоварності операцій з ТОВ "Глінберк" ґрунтується виключно на інформації, отриманої від податкових органів щодо перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а не на аналізі господарських операцій ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР" та ТОВ "Глінберк", які мали місце.
На спростування доводів відповідача щодо не підтвердження факту переходу у користування або у власність до ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР" від СТОВ "Рось", СТОВ "Щербащенське", СТОВ "Ісайки Агро" та ТОВ "Білзерно" земельних ділянок (полів), на яких відбувалось вирощування сільськогосподарських культур та ненадання обґрунтування вартості складових витрат незавершеного будівництва, позивачем додано до матеріалів справи всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують перехід права користування земельними ділянками, надано розшифровки до актів приймання-передачі незавершеного виробництва, які визначають складові незавершеного будівництва на дату їх придбання, а тому висновки відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами та базуються лише на припущеннях.
Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТАС АГРО ЦЕНТР".
За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.05.2021 №7054/10-36-07-01/36432055, в якому відображено висновок про порушення податкового законодавства:
пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся на загальну суму 794377,00 грн за травень 2017 року та завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 3621094 грн за грудень 2020 року.
В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган в акті перевірки посилається на відсутність у ТОВ "Глінберк" в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед позивачем щодо надання послуг з перевезення та недоліки представленої транспортної документації. Щодо переходу від СТОВ "Рось", СТОВ "Щербащенське", СТОВ "Ісайки Агро" та ТОВ "Білзерно" земельних ділянок, позивачем не надано обґрунтування вартості незавершеного виробництва, інформацію щодо зібраного урожаю на земельних ділянках, на яких обліковувалось незавершене виробництво, інформацію щодо стану та складу незавершеного виробництва по кожній культурі на дату складання актів приймання-передачі.
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.06.2021:
№00134810701, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 3621094,00 грн;
№00134820701, згідно з яким позивачу збільшено податок на додану вартість на загальну суму 873814,70 грн, з яких 794377,00 грн сума податку на додану вартість та 79437,70 грн штрафні (фінансові) санкції .
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
В свою чергу, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового обліку настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.