1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Київ

справа № 380/905/21

адміністративне провадження № К/990/28464/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді: Обрізко І.М., Онишкевича Т.В.) у справі №380/905/21.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" (далі - ТОВ "НВП "ІМВО") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області) від 30.04.2020 №0004520503 та № 0004510503.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "НВП "ІМВО" звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування підстав оскарження ТОВ "НВП "ІМВО" посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №2а-8068/12/1370, від 14.02.2022 у справі №420/6279/19, від 18.09.2019 у справі №620/3607/18, від 10.03.2020 у справі №640/1073/19, від 07.02.2020 у справі №560/2607/20, від 10.04.2020 у справі №815/4453/14, від 14.06.2022 у справі №826/8337/17.

В обґрунтування своїх доводів ТОВ "НВП "ІМВО", зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення у даній справі, не надав оцінку всім твердженням позивача, яким він обґрунтував помилковість висновків, зафіксованих в акті перевірки, а також не було здійснено оцінку всім доказам у справі, тоді як висновки суду фактично зводяться до виявлених у ході контрольного заходу порушень щодо організації господарської діяльності контрагентів.

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Львівський області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НВП "ІМВО" податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2019.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.03.2020 № 611/05.3/19177304, в якому відображено висновок про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 848 097,36 грн та завищення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за три квартали 2019 року у сумі 1 217 990 грн.

Такі висновки обґрунтовані тим, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Складтехкомплект" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 фактично не здійснювались, оскільки у ТОВ "Складтехкомплект" відсутні матеріально-технічні та технологічні можливості з виконання робіт для позивача з урахуванням часу, оперативності проведення робіт, відсутності трудових ресурсів (основне місце праці працівників - ТОВ "НВП "ІМВО") та відсутня технічна база для надання послуг (приміщення, оргтехніка тощо). В свою чергу, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не має найманих працівників, не залучав до виконання робіт для позивача третіх осіб, а підписання актів виконаних робіт в деяких випадках відбувалось в один день при значних віддаленнях об`єктів. Наслідком діяльності ТОВ "Складтехкомплект" і фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є виключно формування витрат на адресу контрагентів, в тому числі і позивача, тому первинні документи, які ними видані, не є підставою для бухгалтерського обліку.

На підставі названого акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області 30.04.2020 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0004520503, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2019 року в розмірі 1 217 990 грн;

№ 0004510503, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 060 121,70 грн, з якої 848 097,36 грн за податковими зобов`язаннями і 212 024,34 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підпункту 14.1.231 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що підтверджують/спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - властивостей придбаних товарів, умов перевезення, зберігання тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи з урахуванням специфіки предмету та умов укладених правочинів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 01.10.2012 між ФОП ОСОБА_1 "Виконавцем" та ТОВ "НВП ІМВО" "Замовником" було укладено договір №01МО1012, за яким позивач доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконання власними силами і засобами та на власний ризик робіт зі складання та встановлення на об`єкті кінцевого Замовника стелажів металевих збірно-розбірних виробництва Замовника в обсягах та на умовах визначених договором. Конкретний об`єкт кінцевого Замовника, на якому виконуються роботи Виконавцем Визначаються в письмовому замовленні.

Відповідно до п.2.1. даного договору роботи виконуються ФОП ОСОБА_1 своїми силами і засобами за адресою і в терміни вказані Замовником та погодженими Сторонами у відповідному письмовому замовлені у відповідності до інструкції по встановленню і обслуговуванню стелажу, яка є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження факту виконання робіт позивачем надано замовлення та акти виконаних робіт, платіжні доручення.

Між ТОВ "НВП ІМВО", як виробником, та ТзОВ "Складтехкомплект", як дилером, укладено дилерський договір від 02.01.2014 №02-01/14-д, предметом якого передбачено ділове співробітництво з просування, маркетингу та продажу дилером стелажних систем виробника безпосереднім (кінцевим) споживачам на території України за погодженими умовами. Поставки продукції для забезпечення потреб безпосередніх споживачів здійснюється виробником за окремими договорами поставки.


................
Перейти до повного тексту