ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/450/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області - не з`явився,
Міністерства юстиції України - не з`явився,
Міністерства оборони України - Притика А.С.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО БАЖАНЬ" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО БАЖАНЬ"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (у складі колегії суддів: Козир Т.П. (головуючий), Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 (суддя Балац С.В.)
у справі № 916/450/22
за позовом Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області
до Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТО БАЖАНЬ",
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення скасованого запису,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2022 року Чорноморська селищна рада Одеського району Одеської області (далі - Чорноморська селищна рада) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 04.02.2022 № 371/5, прийнятий на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 17.01.2022;
- поновити скасований запис, зроблений на підставі рішення від 19.15.2021 № 58215394, прийнятого державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеської області Івановим І.В.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначений наказ Міністерства юстиції України від 04.02.2022 № 371/5 прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, порушує права та законні інтереси позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСТО БАЖАНЬ" (далі - ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ").
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, у травні 2023 року ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 916/450/22 за касаційною скаргою ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ" з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.06.2023.
Міністерство оборони України та Міністерство юстиції України у відзивах на касаційну скаргу зазначають про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просять залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Водночас Міністерство оборони України у відзиві також просить закрити касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК.
Чорноморська селищна рада, ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ", Міністерство юстиції України в судове засідання своїх представників не направили.
ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ" подало клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що представник товариства - директор Кушніренко І.О. не має можливості прибути в судове засідання через хворобу; іншого представника товариство не має.
Міністерства юстиції України подало клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване обставинами особливого режиму роботи в умовах воєнного стану та неможливості забезпечення явки свого представника в судове засідання.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
За змістом статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.
Разом із тим необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Проте представники ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ" та Міністерства юстиції України не надали будь-яких доказів і належних обґрунтувань на підтвердження неможливості з об`єктивних причин взяти участь у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, з огляду на обізнаність сторін про дату, час і місце судового засідання, про що також свідчить зміст клопотань, відсутність клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Міністерства оборони України, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що у грудні 2021 року Міністерство оборони України звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою від 16.12.2021 №407/1844 на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором, у якій просило провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області; скасувати рішення про державну реєстрацію від 19.05.2021 № 58215394, прийняте державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І.В., про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755900:03:001:0245 за Чорноморською селищною радою (номер запису про право власності: 42017454) та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:03:001:0245 за ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ" (номер запису про інше речове право: 42017598); закрити розділ державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2362041251227 як такий, що його було відкрито на підставі помилкових відомостей.
Цю скаргу Міністерство оборони України обґрунтувало тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122755900:03:001:0245 площею 16,4 га була незаконно сформована в межах земельної ділянки площею 4 382,56 га, яка була передана Чабанській квартирно-експлуатаційній частині у безстрокове та безоплатне користування відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б №031728 від 1983 року, а Міністерство оборони України не вчиняло жодних дій з припинення права постійного користування цією земельною ділянкою.
За наслідками розгляду зазначеної скарги Міністерство юстиції України прийняло наказ від 04.02.2022 № 371/5 "Про задоволення скарги", відповідно до якого скаргу Міністерства оборони України від 16.12.2021 № 407/1844 задоволено в повному обсязі та скасовано рішення від 19.05.2021 № 58215394, прийняте державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І.В.
Підставою для прийняття зазначеного наказу став висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.01.2022, в якому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122755900:03:001:0245 зареєстрована в Державному земельному кадастрі помилково у зв`язку з тим, що сформована за рахунок земель оборони України.
Чорноморська селищна рада звернулася до суду з позовом, предметом якого є вимога, заявлена до Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 04.02.2022 № 371/5 та поновлення скасованого запису, зробленого на підставі рішення від 19.15.2021 № 58215394, прийнятого державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеської області Івановим І.В, обґрунтована обставинами добровільної відмови Міністерства оборони України в особі Департаменту капітального будівництва та управління фондами від спірної земельної ділянки шляхом передачі до земель запасу у комунальну власність листом від 18.10.2004 № 227/4766; розміщення на цій земельній ділянці майнового комплексу - 19 будівель військового містечка № 3 (майнового комплексу Котовської виправної колонії № 134), право власності на який зареєстровано за ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ"; наявності рішення від 23.04.2021 № 142-VIII "Про затвердження проекту землеустрою та складання договору оренди земельної ділянки загальною площею 16,4 га, яка надається в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "МІСТО БАЖАНЬ" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови" та договору оренди цієї землі, укладеного між радою і товариством. Також позивач послався на порушення Міністерством юстиції України порядку розгляду скарги Міністерства оборони України щодо своєчасного повідомлення позивача про дату та час розгляду такої скарги.
Апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено, і мотивував таке рішення відсутністю правових підстав для визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 04.02.2022 № 371/5 та поновлення відповідного запису.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "МІСТО БАЖАНЬ" послалося, зокрема, на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано положення статей 22, 24, абз. 3 частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та не враховано, що державна реєстрація проводиться на підставі поданих документів без надання оцінки обставинам, які передували підготовці матеріалів, що подаються для реєстрації; пункту 2 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, стосовно того, що колегія Міністерства юстиції України при розгляді скарги Міністерства оборони України вдалася до вирішення спору про право, що не відноситься до її компетенції; при цьому судами не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм матеріального права при вирішенні спору у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 15.12.2021 у справі № 910/15946/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21. Також скаржник послався на те, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не застосовано норми права, які підлягали застосуванню, а саме: частини 2 статті 77, пункту "а" частини 1 статті 141, статті 142 Земельного кодексу України (у редакції на 11.01.2005), пунктів 44, 45 Положення "Про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженим Наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483. Крім того, скаржник зазначив, що судами порушено норми процесуального права, оскільки суд першої інстанції в порушення частини 1 статті 14 ГПК вийшов за межі позовних вимог і дослідив та вважав належним доказом лист Державної служби з геодезії, картографі та кадастру від 07.12.2021(яка не долучалася до участі у справі), а підстави позову щодо повноважень Міністерства юстиції України не дослідив.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.