ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 925/810/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Дудченко В.В., Пахомової О.А.,
Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" - Слєпуха О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 (у складі колегії суддів: Іоннікова І.А. (головуючий), Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.)
у справі № 925/810/20
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз"
про стягнення 7 667 333, 53 грн заборгованості та нарахувань за послуги балансування обсягів газу,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2020 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" (далі - ПрАТ "Уманьгаз") про стягнення 5 866 314,92 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 554 984,15 грн 3 % річних та 1 246 034,46 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000743 позивач як оператор газотранспортної системи здійснив процедуру алокації та виявив у відповідача негативні місячні небаланси природного газу в січні 2018 року, в лютому 2018 року, в квітні 2018 року та в червні 2018 року.
Оскільки відповідачем не було вжито заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за ці періоди в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за наведені періоди на суму 19 265 374,67 грн, про що було складено односторонні акти, які разом з рахунками на оплату були надіслані відповідачу.
ПрАТ "Уманьгаз" надані послуги оплатило частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 5 866 314,92 грн, на яку позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Уманьгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 5 866 314,92 грн заборгованості за балансування обсягів природного газу, 1 246 034,46 грн інфляційних втрат, 554 984,15 грн 3 % річних та 115 010,00 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 у частині стягнення 5 866 314,92 грн основної заборгованості за балансування обсягів природного газу, 1 237 263,73 грн інфляційних втрат та 552 028,78 грн 3 % річних скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 викладено в новій редакції.
Постановою Верховного Суду від 22.04.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 частково скасовано та викладено резолютивну частину рішення в редакції, відповідно до якої стягнуто з ПрАТ "Уманьгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 2 655 416,47 грн основного боргу, 90 599,83 грн 3 % річних, 462 041,86 грн інфляційних втрат, 48 120,87 грн судового збору за подачу позову. Стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ПрАТ "Уманьгаз" 72 181, 30 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у квітні 2023 року ПрАТ "Уманьгаз" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 925/810/20 за касаційною скаргою ПрАТ "Уманьгаз" з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.06.2023.
АТ "Укртрансгаз" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору; просить закрити касаційне провадження у справі № 925/810/20 на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 17.12.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" (нині - АТ "Укртрансгаз"; оператор) та ПАТ "Уманьгаз" (нині - ПрАТ "Уманьгаз"; замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000743.
За умовами договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2); сторони погодили послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування) (пункт 2.3); замовник зобов`язався, зокрема своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг (пункт 4.1).
У пунктах 9.1, 9.2 договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: Вбалансування = БЦГх К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (пункт 9.3 договору).
Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (пункт 9.4 договору).
Згідно з пунктом 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього договору.
У пункті 13.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
На виконання умов договору позивач як оператор ГТС здійснив процедуру алокації та виявив у відповідача негативні місячні небаланси природного газу за січень 2018 року в обсязі 668,769 тис. куб. м, за лютий 2018 року в обсязі 639,879 тис. куб. м, за квітень 2018 року в обсязі 187,037 тис. куб. м, за червень 2018 року в обсязі 69,865 тис. куб. м.
Зазначений місячний небаланс відповідач не врегулював у строк до 12-го числа наступного місяця, тому позивач здійснив таке врегулювання шляхом надання відповідачу природного газу в рамках послуги балансування для покриття неврегульованих обсягів природного газу, вартість яких у січні, лютому, квітні та червні 2018 року склала 19 265 374,67 грн.
Відповідно до пункту 11.4 договору та п. 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС позивач склав односторонні акти про надання таких послуг: № 01-18-1512000743-БАЛАНС від 31.01.2018, № 02-18-1512000743-БАЛАНС від 28.02.2018, № 04-18-1512000743-БАЛАНС від 30.04.2018, № 06-18-1512000743-БАЛАНС від 30.06.2018.
Зазначені акти позивач надіслав відповідачу разом із рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу супровідними листами № ВИХ-18-356 від 14.02.2018, № ВИХ-18-669 від 14.03.2018, № ВИХ-18-1228 від 14.05.2018, № ВИХ-18-1832 від 13.07.2018.
Відповідач сплатив лише частину вартості наданих послуг, що і стало причиною виникнення спору у справі, що розглядається.
Суд першої інстанції позов задовольнив і мотивував таке рішення тим, що відповідач порушив умови договору в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг балансування обсягів природного газу у січні, лютому, квітні та червні 2018 року; доказів на спростування доводів позивача та власного розрахунку суду не надав, тому суд вважав доведеними вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних у порядку частини 2 статті 625 ЦК.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи в стягненні частини основної заборгованості, дійшов висновку про те, що для визначення вартості послуг балансування у цьому випадку необхідно застосувати коефіцієнт компенсації " 1,0", оскільки обсяг небалансу відповідача становив у зазначених періодах менше 5 % загального обсягу природного газу, що надійшов у газорозподільну мережу. Також суд встановив, що за послуги балансування обсягів природного газу, надані позивачем у 2018 році, відповідач сплатив 13 399 059,75 грн. Урахувавши, що розрахунок за договором на суму 13 281 661,12 грн здійснено в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 256 та з дотриманням встановлених цим нормативно-правовим актом строків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат на зазначену суму.
Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у постанові від 22.04.2021 зазначив, що судом апеляційної інстанції не наведено правових підстав відмови в позові в частині податку на додану вартість як складової частини заявленого боргу, тому висновки цього суду щодо сум, що підлягають стягненню з відповідача, у тому числі й 3 % річних та інфляційних втрат є передчасними, оскільки їх зроблено з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
За результатами нового розгляду справи суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок суми заборгованості, наданий позивачем на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 22.04.2021, дійшов висновку про доведення позивачем вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 655 416,47 грн основного боргу, 90 599,83 грн 3 % річних та 462 041,86 грн інфляційних втрат.
У поданій касаційній скарзі ПрАТ "Уманьгаз" послалося, зокрема, на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору допущено порушення норм процесуального права: частини 5 статті 310, частини 1 статті 316, статті 13, частини 4 статті 75, статті 282 ГПК та було враховано лише доводи позивача, без урахування заперечень відповідача та поданих ним розрахунків; судом безпідставно не враховано обставин наявності у відповідача переплати за договором від 17.12.2015 № 1512000743 за період, що передував спірному, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 925/352/18; скаржник послався на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 75 ГПК "у контексті стягнення оператором газотранспортної системи заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу (негативні місячні небаланси) на підставі договору транспортування природного газу"; судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини 4 статті 75 ГПК у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17, від 28.01.2020 у справі № 917/1335/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Судами попередніх інстанцій установлено, що правовідносини між сторонами у справі, що розглядається виникли на підставі договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000743.
Правовідносини з транспортування природного газу, у тому числі діяльність позивача як оператора газотранспортної системи, врегульовані, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС.
Так, за змістом пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
Відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення (пункт 1). При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів) (пункт 2). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (пункт 3). Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи (пункт 4).
Оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи (пункти 1, 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).
Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів, зокрема, при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу (підпункт 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).
У цій справі судами попередніх інстанцій установлено факт наявності та розмір обсягів негативних місячних небалансів у ПрАТ "Уманьгаз" у січні, лютому, квітні та червні 2018 року, що сторонами не заперечується, як і факт надання позивачем відповідачу послуг з балансування природного газу.
Виходячи зі змісту пункту 9.2 укладеного між сторонами договору та положень Кодексу ГТС, для визначення коефіцієнту компенсації (за визначеною в розділі ІХ договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з урахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.08.2019 у справі № 925/352/18, від 28.10.2020 у справі № 917/1641/19, від 22.04.2021 у справі № 925/810/20, що розглядається).
У постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 925/810/20, що розглядається, зазначено, що апеляційний господарський суд обґрунтовано здійснив розрахунок коефіцієнту компенсації, в якому врахував відсоток небалансу до загального обсягу надходження природного газу у газорозподільну мережу відповідача з газотранспортної системи позивача, а саме: у січні 2018 року - 171 150,376 тис. куб. м з обсягом небалансу 668,796 тис. куб. м, що становить 3,9 % загального обсягу; у лютому 2018 року - 15 705,419 тис. куб. м з обсягом небалансу 639,879 тис. куб. м, що становить 4,07 % загального обсягу; у квітні 2018 року - 3 836,832 тис. куб. м з обсягом небалансу 187,037 тис. куб. м, що становить 4,87 % загального обсягу; у червні 2018 року - 1 455,239 тис. куб. м з обсягом небалансу 69,865 тис. куб. м, що становить 4,8 % загального обсягу, та дійшов правильного висновку, що для визначення вартості послуг балансування у даному випадку необхідно застосувати коефіцієнт компенсації "1,0", оскільки обсяг небалансу відповідача становив у зазначених періодах менше 5 % загального обсягу природного газу, що надійшов у газорозподільну мережу.
У частині 2 статті 625 ЦК визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на характер спірних правовідносин та їх правове регулювання, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що для застосування наслідків порушення грошових зобов`язань, встановлених частиною 2 статті 625 ЦК, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (у відповідній редакції), тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, яка сплачена відповідно до цього порядку та з дотриманням встановлених цим нормативно-правовим актом строків.