ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5934/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Автоентерпрайз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 (головуючий Шаптала Є. Ю., судді Яковлєв М. Л., Чорногуз М. Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 (суддя Борисенко І. І.)
у справі № 910/5934/22
за позовом Приватного підприємства "Автоентерпрайз"
до Товариства з обмежено відповідальністю "Іоніті"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1,
про визнання договору недійсним,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2022 року Приватне підприємство "Автоентерпрайз" (далі - ПП "Автоентерпрайз", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" (далі - ТОВ "Іоніті", Відповідач) про визнання недійсним Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 (далі - Договір від 16.12.2019), укладений між сторонами.
2. Позов обґрунтовано тим, що на укладення спірного договору від імені та в інтересах ПП "Автоентерпрайз" останнє не уповноважувало ОСОБА_1., у тому числі на підставі довіреності від 05.07.2019, яка не видавалась на укладення такого договору; спірний договір укладено представником у своїх особистих інтересах, всупереч волі та бажанням довірителя, на заздалегідь невигідних умовах для Позивача; схвалення такого правочину не відбулося. Правовими підставами недійсності правочину Позивач зазначає положення статей 15, 202, 203, 215, 232 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.
4. Судові рішення мотивовано тим, що Позивач не довів наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача
5. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Автоентерпрайз" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, оскільки:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права, зокрема, положення статті 237, частин першої, третьої статті 238, статей 237 - 239, 241, 244, 245, частини першої статті 232 Цивільного кодексу України, без врахування висновків щодо застосування цих норм права в подібних відносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 910/28080/14, постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15-ц, та постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 911/731/18, від 22.02.2022 у справі № 18/257, від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 10.02.2021 у справі № 6/1-10, від 24.05.2022 у справі № 910/19998/20, від 31.07.2019 у справі № 910/2030/18, від 14.08.2018 у справі № 910/15151/17, від 06.07.2022 у справі № 909/276/21, від 17.03.2021 у справі № 360/1742/18, від 01.12.2021 у справі № 908/3467/19, від 31.05.2022 у справі № 638/20248/19, від 29.08.2018 у справі № 522/15095/15-ц, від 21.02.2020 у справі № 182/3593/17, від 20.07.2022 у справі № 910/21039/20, від 19.01.2022 у справі № 911/841/20, від 18.09.2018 у справі № 826/16572/14, від 24 02.2021 у справі № 757/33392/16;
- суди обох інстанцій не дослідили і не оцінили зібрані у справі докази, а в порушення вимог частини четвертої статті 75 ГПК України визнали преюдиціальними фактами обставини, яким надано юридичну оцінку на підставі іншого обсягу доказів при розгляді інших справ; при цьому не надано належної правової оцінки доводам та запереченням сторін у цій справі, які повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами (про що зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 17.02.2022 у справі № 9901/88/21 та постановах Верховного Суду 02.02.2022 у справі № 909/671/20, від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, від 07.06.2022 у справі № 910/5814/17, від15.02.2022 у справі № 922/2250/20, від 31.05.2022 у справі № 922/2249/20);
- суди встановили обставини на підставі недопустимих доказів, які оформлені та подані з порушенням вимог процесуального закону, зокрема, частини другої статті 87, частини третьої статті 88 ГПК України;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, частини шостої статті 91 ГПК України та частини другої статті 16 Цивільного кодексу України щодо юридичної сили дублікату господарського договору, не посвідченого нотаріально, зокрема, чи може вважатись оригіналом договору його дублікат, якщо договір не посвідчений нотаріально, і одна із сторін цього договору заперечує наявність оригіналу такого договору; на яку зі сторін має покладатися обов`язок доведення існування договору та відповідність змісту дублікату договору його оригіналу; чи підлягає визнанню недійсним дублікат договору, якщо оригінал договору відсутній, і одна із сторін заперечує факт існування договору..
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
7. ТОВ "Іоніті" у відзиві на касаційну скаргу заперечило доводи скарги, вказало на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, тому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
8. ПП "Автоентерпрайз" 31.05.2023 направило через електронний суд до Верховного Суду відповідь на відзив, у якому навело доводи на спростування доводів Відповідача, з якими не згодний Позивач, та просило врахувати зазначені доводи при ухваленні рішення за результатами розгляду справи у суді касаційної інстанції.
9. Відповідно до частини першої статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
10. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. (частини п`ятої статті 161 ГПК України).
11. За змістом положень статті 166 ГПК України позивач має право подати відповідь на відзив, з викладенням своїх пояснень, міркувань, заперечень та мотиви їхнього визнання або відхилення; відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.
12. За змістом статей 290 - 295, 298 ГПК України заявами по суті справи на стадії касаційного провадженні є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц, від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17).
13. За наведених обставин та враховуючи, що у касаційному провадженні заявами по суті справи є касаційна скарга і відзив на касаційну скаргу, а подання відповіді на відзив при перегляді справи у касаційному провадженні не передбачено, і суд касаційної інстанції у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 161, частиною четвертою статті 166 ГПК України не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді касаційної інстанції, у тому числі і необхідності подання відповіді на відзив, у зв`язку із чим таку відповідь на відзив слід залишити без розгляду.
Фактичні обставини справи встановлені судами
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.12.2019 між ТОВ "Іоніті" (Замовник) та ПП "Автоентерпрайз" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг з розміщення обладнання (далі - Договір), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з розміщення зарядних пристроїв постійного та/або змінного струму для заряджання електромобілів, за адресами та на умовах, визначених в окремих актах приймання-передачі до цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги; місце розміщення обладнання визначається сторонами в акті приймання-передачі.
15. Обладнання Замовника належить йому на праві власності або користування. Замовник має право здійснювати управління обладнанням (пункт 1.3 Договору).
16. Відповідно до пунктів 2.1.6, 2.1.7, 2.11 Договору на Виконавця покладене зобов`язання, зокрема, забезпечити підключення обладнання до електричної мережі та його безперебійне електричне живлення, у будь-яких без виключень випадках отримувати письмовий дозвіл Замовника на відключення обладнання від електричної мережі.
17. За надані за Договором послуги Замовник щомісячно виплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 30,00 грн (в т.ч. ПДВ 5,00 грн). Винагорода виконавцю та компенсація вартості витрат фактично використаної електричної енергії, спожитої внаслідок роботи обладнання здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, виключно після виставлення Виконавцем відповідних рахунків (пункти 3.1, 3.2 Договору).
18. Згідно з пунктами 6.1, 6.2 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 включно, з подальшою його пролонгацією.
19. На виконання укладеного сторонами Договору, ТОВ "Іоніті" та ПП "Автоентерпрайз" підписано акт приймання-передачі від 16.12.2019, відповідно до якого Замовник розмістив, а Виконавець надав місце для розміщення наступного обладнання за адресою: м. Київ, вул. Міська, 9, а саме:
- зарядний пристрій змінного струму для зарядження електромобілів (AC): "МТА (міжнародна школа тенісу)";
- зарядний пристрій постійного струму для зарядження електромобілів (DC): "МТА (міжнародна школа тенісу)".
20. ПП "Автоентерпрайз" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним вказаного Договору від 16.12.2019, посилаючись на те, що не уповноважував ОСОБА_1 на укладення спірного договору від імені та в своїх інтересах, у тому числі на підставі довіреності від 05.07.2019, яка ним не видавалась, та не вчиняв жодних дій зі схвалення такого Договору; умови цього Договору суперечать господарській діяльності, яку здійснює ПП "Автоентерпрайз"; контрагент за цим Договором - ТОВ "Іоніті" створено самим ОСОБА_1, який надавав юридичні послуги ПП "Автоентерпрайз" як адвокат та мав доступ до відомостей про господарську діяльність підприємства; за даними ЄДРЮОФОПГФ ОСОБА_1 є власником і кінцевим бенефіціаром ТОВ "Іоніті", при цьому директором цього товариства є ОСОБА_2, який раніше перебував у договірних відносинах з ПП "Автоентерпрайз" та надавав монтажні послуги для обладнання зарядних станцій електромобілів; умови оспорюваного Договору та зазначені обставини свідчать про наявність злочинної домовленості ОСОБА_1 та директора ТОВ "Іоніті" ОСОБА_2 при підписанні спірного Договору, оскільки дійсна мета цього Договору не відповідає його змісту та загальним засадам цивільних та господарських правовідносин, що відповідно до положень статей 203, 215, 232, 238 - 241 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним.
21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що оспорюваний Договір від 16.12.2019 від імені ПП "Автоентерпрайз" підписаний представником ОСОБА_1., який діяв на підставі наказу № 17/07 від 05.07.2019 та довіреності від 05.07.2019.
22. Зі змісту копії довіреності від 05.07.2019, виданої ПП "Автоентерпрайз" в особі директора ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1, вбачається, що останній уповноважений бути представником ПП "Автоентерпрайз" в усіх без винятку установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкування, в тому числі перед фізичними та юридичними особами з питань, що пов`язані з укладанням та підписанням договорів оренди для розміщення зарядних пристроїв для електромобілів від імені та в інтересах Підприємства, додаткових угод та додатків до таких договорів від імені та в інтересах Підприємства, виключно за умови погодження таких договорів із директором Підприємства у письмовій формі та/або шляхом повідомлення на електронну пошту. Для цього ОСОБА_1 надано право від імені ПП "Автоентерпрайз" укладати договори (угоди, контракти) розміщення обладнання, додаткові угоди та додатки до них, розписуватись від імені Підприємства в таких договорах (угодах, контрактах), а також виконувати всі інші дії, необхідні для виконання цієї довіреності. Довіреність видана терміном до 31.12.2019.
23. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором ПП "Автоентерпрайз" на день укладення спірного Договору від 16.12.2019 був ОСОБА_3, у якого як керівника підприємства відсутні будь-які обмеження щодо представництва юридичної особи, у тому числі і щодо видачі довіреностей іншим особам на представництво інтересів підприємства.
24. Відповідно до наказу № 17/07 від 05.07.2019, виданого директором ПП "Автоентерпрайз" ОСОБА_3., останнім видано розпорядження щодо:
- використання з 05.07.2019 в господарській діяльності ПП "Автоентерпрайз" додаткової круглої печатки для укладання договорів, додаткових угод та додатків до договорів згідно відбитку, зазначеному у цьому наказі;
- видати уповноваженому представнику ПП "Автоентерпрайз" ОСОБА_1 довіреність на право використовувати печатку та укладати договори, додаткові угоди та додатки до договорів.
25. За таких обставин, суди дійшли висновку, що представник ОСОБА_1 мав право укладати Договір від 16.12.2019 від імені ПП "Автоентерпрайз" на підставі довіреності, виданої 05.07.2019 директором ПП "Автоентерпрайз" ОСОБА_3 .
26. При цьому судами також враховано, що оспорюваний правочин не є єдиним, що був укладений ОСОБА_1 в інтересах ПП "Автоентерпрайз" на підставі довіреності від 05.07.2019; довіреність від 05.07.2019, видана директором ОСОБА_3, є окремим правочином, який діяв з 05.07.2019 по 31.12.2019, і станом на день прийняття рішення не визнавалась недійсною.
27. До того ж, ПП "Автоентерпрайз" вчинено дії щодо прийняття договору до виконання, зокрема, про фактичне виконання договору свідчить акт приймання-передачі від 16.12.2019, згідно з яким ПП "Автоентерпрайз" надало місце для розміщення обладнання TOB "Іоніті", що свідчить про схвалення правочину. Судами також взято до уваги твердження Відповідача про те, що:
- зазначене в Договорі обладнання належить ТОВ "Іоніті" на праві користування, що підтверджується видатковими накладними № РН0000062 від 28.09.2018, №ЛН-000058 від 28.09.2018 про придбання цього обладнання ТОВ "Олександр Перемежко та Партнери";
- Договором оренди пристроїв для зарядження електромобілів №25-06/2018-01 від 25.06.2018 та актом приймання-передачі майна від 16.12.2019 до нього, згідно з яким ТОВ "Олександр Перемежко та Партнери" передало, а TOB "Іоніті" прийняло обладнання в користування;
- наказами TOB "Іоніті" №М341081, №М949670 від 16.12.2019 про постановку на облік обладнання, орендованого у ТОВ "Олександр Перемежко та Партнери".
28. У подальшому зазначене обладнання функціонувало в білінговій системі AUTOENTERPRISE, адміністрованій групою компаній Автоентерпрайз, в межах якої здійснювався облік спожитої обладнаннями електроенергії та грошових коштів, що надходили від споживачів. При цьому актами обстеження обладнання за адресою: м. Київ, вул. Міська, 9 (від 21.08.2020, від 05.01.2021), складеними представниками ТОВ "Іоніті", зафіксовано неможливість використання обладнання (зарядних пристроїв для заряджання електромобілів) у зв`язку з його відключенням, а також не усунення ТОВ "Автоентерпрайз" порушень Договору після відключення. Такі обставини стали підставою для звернення ТОВ "Іоніті" до суду з рядом позовів про стягнення з ПП "Автоентерпрайз" штрафних санкцій за порушення умов відповідних договорів. ПП "Автоентерпрайз" зверталось до суду з зустрічними вимогами про визнання таких договорі недійсними.
29. За наслідком розгляду відповідних позовних вимог, судом відмовлено у задоволенні позовів ПП "Автоентерпрайз" до ТОВ "Іоніті" про визнання договору недійсним, при цьому задоволено позови ТОВ "Іоніті" про стягнення штрафу, зокрема, (у справа № 910/12774/21, № 910/15859/20, № 910/12775/21, № 910/12776/21, № 910/20185/21, № 910/20186/21, № 910/20198/21, № 910/2815/22, № 910/4462/22), з огляду на встановлені порушення відповідних договорів.
30. При цьому, судами враховано, що у справах № 910/12774/21, № 910/12775/21, № 910/12776/21, № 910/20185/21, № 910/20186/21, № 910/20198/21, № 910/2815/22, № 910/4462/22 встановлено факт порушення ПП "Автоентерпрайз" умов Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019, тобто, надано оцінку та прийнято договори, укладені представником ОСОБА_1 на підставі спірної довіреності.
31. Такі обставини за висновками судів попередніх інстанцій свідчать про наступне схвалення оспорюваного правочину.
32. При цьому судами відхилено доводи Позивача про те, що підпис на довіреності від 05.07.2019, яку видано на ім`я ОСОБА_1, не належить директору ПП "Автоентерпрайз" ОСОБА_3, зважаючи на висновки Харківського НДЕКЦ судово-почеркознавчої експертизи від 20.07.2021 № СЕ-19/121-21/15134-ПЧ та судово-технічної експертизи від 12.07.2021 № СЕ-19/121-21/15118-ДД, виходячи з того, що предметом першої з цих експертиз були питання ідентифікації підпису від імені ОСОБА_3 на іншій довіреності, виданій 01.12.2019 іншій особі ( ОСОБА_4 ), тобто зазначений доказ не стосується даної справи; а в другій, із зазначених експертиз, на вирішення експерта не ставилося питання про приналежність ОСОБА_3 підпису на довіреності від 05.07.2019. До того ж зазначені висновки було надано як докази у межах кримінальної справи.
33. Довіреністю від 05.07.2019 жодних обмежень повноважень ОСОБА_1. не передбачено. Відтак він мав достатні повноваження для укладення Договору від імені ПП "Автоентерпрайз".
34. Доводи позивача про те, що Договір підписаний ОСОБА_1 виключно на свою користь та з метою отримання майна ПП "Автоентерпрайз", що свідчить про зловмисну домовленість між ОСОБА_1 і ТОВ "Іоніті" на укладення Договору, судами відхилено виходячи з того, що Позивачем не подано будь-яких доказів зловмисної домовленості між ОСОБА_1 і ТОВ "Іоніті", не доведено умислу сторін договору на його укладення шляхом зловмисної домовленості, наявності несприятливих наслідків виконання правочину і причинно-наслідкового зв`язку між такими наслідками і діями обох сторін.
35. Відхиляючи посилання Позивача на те, що "дублікат" Договору був підписаний ОСОБА_1, який є власником та засновником ТОВ "Іоніті", що фактично свідчить про укладення ним Договору на свою користь, суди вказали на те, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії рішення учасника ТОВ "Іоніті" від 07.05.2020 № 9 ОСОБА_1 став його учасником лише 07.05.2020, тобто після укладення оспорюваного правочину, а на момент укладення Договору ОСОБА_1 не був ні учасником, ні керівником ТОВ "Іоніті".
36. Також судами зазначено, що враховуючи умови оспорюваного Договору та доведеність факту його виконання, відсутні підстави для визнання такого Договору удаваним або фіктивним.
37. За таких обставин, доводи Позивача щодо наявності підстав для визнання оспорюваного Договору недійсним відхилено, а в задоволенні позову відмовлено
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
38. В силу приписів частин першої - третьої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
39. Предметом спору у даній справі є вимога про визнання Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 недійсним.
40. За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.