ДОДАТКОВА УХВАЛА
05 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/614/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
третьої особи-1 - не з`явився,
третьої особи-2 - не з`явився,
розглянувши заяву Фермерського господарства "Деметра"
про ухвалення додаткового рішення
до ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №911/614/20
за позовом Фермерського господарства "Деметра"
до: 1. Білоцерківської районної державної адміністрації,
2. Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. ОСОБА_1,
2. Таращанська міська рада
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №911/614/20, позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224481000:03:003:0035 від 13.07.2015, укладений між Таращанською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Нива".
Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2021 у справі №911/614/20.
Фермерське господарство "Деметра" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення, а також зазначило орієнтовний розмір очікуваних витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час перегляду справи у касаційній інстанції, який становить 25 000,00 грн. Докази понесення таких витрат буде надано у порядку та строки, передбачені частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2021 у справі №911/614/20 закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначена ухвала мотивована тим, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах суду касаційної інстанції та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.
22.06.2023 електронною поштою до Касаційного господарського суду від Фермерського господарства "Деметра" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/614/20, в якій заявник просить стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива" на свою користь 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
До вказаної заяви Позивачем додано, зокрема, копію договору №2/2020 від 02.03.2020 про надання правової допомоги; копію додаткової угоди №4 від 29.05.2023 до договору №2/2020 від 02.03.2020 про надання правової допомоги; копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 22.06.2023; копію акта здачі-приймання наданих послуг №3 від 22.06.2023; копію платіжної інструкції №919 від 22.06.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2023 прийнято заяву Фермерського господарства "Деметра" про ухвалення додаткового рішення до ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №911/614/20 та призначено її розгляд у судовому засідання 05.07.2023.
У свою чергу, заперечення на зазначену заяву та/або клопотання про зменшення розміру судових витрат від Відповідача-2 не надходили.
27.06.2023 електронною поштою до Касаційного господарського суду від Фермерського господарства "Деметра" надійшло клопотання про розгляд вищезазначеної заяви без їх участі.
Колегія суддів, розглянувши заяву Фермерського господарства "Деметра" про ухвалення додаткового рішення, убачає підстави для її задоволення з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
За змістом частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень вказаних частин статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.