ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 826/13146/18
адміністративне провадження № К/990/1930/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/13146/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 (постановлену у складі головуючого судді Маруліної Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Єгорової Н.М., суддів: Федотова І.В., Чаку Є.В.),
у с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
16.08.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва) щодо недоплати їй основної пенсії, додаткової пенсії за інвалідністю, надбавки до пенсії;
- визнати неправомірними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати їй щорічної допомоги на оздоровлення та компенсації вартості проїзду за 2016 рік;
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації по нарахуванню їй щорічної допомоги на оздоровлення та компенсації вартості проїзду за 2016 рік;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виконати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 16.08.2011, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2012, у частині нарахування, перерахунку та виплати їй державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 23.07.2011, та надбавку до пенсії з 22.07.2011 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виконати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 16.08.2011, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2012, в частині нарахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2011 року з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації вартості проїзду за 2016 рік;
- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації виконати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 16.08.2011, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2012, в частині нарахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2011 року з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації вартості проїзду за 2016 рік.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020, на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закрито провадження у адміністративній справі.
Верховний Суд 11.12.2020 прийняв постанову, якою ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 в частині позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо недоплати ОСОБА_1 основної пенсії, додаткової пенсії за інвалідністю, надбавки до пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виконати судове рішення у справі №2-а-647/11 у частині нарахування, перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 23.07.2011, та надбавку до пенсії з 22.07.2011 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум - змінив, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення судів у цій частині залишив без змін.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 в частині позовних вимог, заявлених до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання неправомірними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення та компенсації вартості проїзду за 2016 рік; визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації по нарахуванню ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення та компенсації вартості проїзду за 2016 рік; зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2011 року з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацію вартості проїзду за 2016 рік; зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2011 року з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацію вартості проїзду за 2016 рік - скасував та направив у цій частині справу №826/13146/18 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог про:
- визнання неправомірними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2011 року по 2017 рік з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації вартості проїзду за 2016 рік;
- визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації по нарахуванню ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2011 року по 2017 рік з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації вартості проїзду за 2016 рік;
- зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2011 року по 2017 рік з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацію вартості проїзду за 2016 рік;
- зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 2011 року по 2017 рік з урахуванням раніше виплачених сум та компенсацію вартості проїзду за 2016 рік.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що про порушення свого права в частині виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення не в повному розмірі ОСОБА_1 знала, починаючи з 2011 року, а про невиплату компенсації вартості проїзду за 2016 рік - з січня 2017 року, однак своє право на звернення до суду позивачем реалізовано лише в серпні 2018 року, тобто після спливу шестимісячного строку, передбаченого статтею 122 КАС України, при цьому не надавши доказів поважності причин пропуску цього строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі
ОСОБА_1, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами в оскаржуваних судових рішеннях норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій безпідставно не враховані положення статті 70 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон 796-XII), статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі- Закон № 1788-XII), статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі- Закон 1058-IV), у відповідності до яких у спірних правовідносинах строк давності не застосовується.
Заявник також зазначила, що судами попередніх інстанції не врахований правовий висновок сформований Верховним Судом та викладений у постановах Суду: від 18.05.2022 у справі №160/5259/20; від 29.11.2019 у справі №607/1402/16-а; від 21.05.2020 у справі №344/10095/16-а; від 16.07.2020 у справі №225/1562/17.
Позивач у доводах касаційної скарги наполягає на тому, що 16.08.2018 вона звернулась до суду з цим позовом у межах шестимісячного строку з дня, коли їй повідомили про порушене право на проведення нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, тобто після отримання 17.02. 2018 листі від 08.02.2018 № 37/10-2009.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.
Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом наведення інших обґрунтованих причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надіслало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач заперечує проти її задоволення.
У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку"), розпорядженням Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2023 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л.В. - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.