ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 820/7235/16
адміністративне провадження № К/9901/40389/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 (суддя Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (головуючий суддя Сіренко О.І., судді: Любчич Л.В., Спаскін О.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіго Груп" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Індіго Груп") звернулося до суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (яку Верховним Судом замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016 №00004011402, від 12.10.2016 №0001331402, від 12.10.2016 №0001341402.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено повністю.
Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, дійшли висновку, що операції між позивачем та його контрагентами ТОВ "Інтегро-Буд", ТОВ "БК "Смайл", ТОВ "Амодор", ТОВ "Атарі плюс", ТОВ "Асторс" фактично проведені та підтверджені належними документальними доказами (первинними документами), що, у свою чергу, спростовує доводи податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства при їх відображенні в бухгалтерському та податковому обліку.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права внаслідок залишення судами поза увагою суттєвих обставин при формуванні податкових вигод, зокрема, придбання контрагентами позивача товару, відмінного від реалізованого останньому, а також відсутність необхідного технічного і трудового ресурсу для виконання спірних правочинів, що, на переконання відповідача, свідчить про нереальність господарських операцій. Просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження та в подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду й відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Індіго Груп" по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Інтегро-Буд" (код ЄДРПОУ 39424906) за травень-липень 2015 року, ТОВ "БК "Смайл" (код ЄДРПОУ 39472950) за березень та квітень 2015 року, ТОВ "Амодор" (код 39662374) за листопад 2015 року, ТОВ "Атарі Плюс" (код ЄДРПОУ 39741073) за липень 2015 року, ТОВ "Асторс" (код ЄДРПОУ 39820652) за серпень та вересень 2015 року, про що складено акт №1131/20-30-14-02 від 06.04.2016, відповідно до висновків якого Товариство порушило, зокрема, приписи статей 185, 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 149217 грн; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит на 440934 грн та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 291717 грн.
Контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016 №0000381402 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 46409 грн; №0000391402 щодо зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 260778 грн; №00004011402 про завищення суми податкового кредиту та податкових зобов`язань у розмірі 149217 грн (що не призвело до виникнення грошових зобов`язань).
За результатом розгляду скарг позивача на зазначені податкові повідомлення-рішення, Головне управління ДФС у Харківській області рішенням від 18.08.2016 №4812/10/20-40-10-01-14 скасувало податкове повідомлення-рішення №0000391402 від 23.05.2016 в частині зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість на 142373 грн та збільшило суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 213566,50 грн (основний платіж - 142378 грн, штрафна (фінансова) санкція - 71188,50 грн); податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016 №0000381402 і №00004011402 залишені без змін.
На підставі рішення Головного управління ДФС у Харківській області відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення від 12.10.2016 №0001331402, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 118 405 грн; №0001341402, відповідно до якого збільшено суму податку на додану вартість на 213 566,50 грн (основний платіж - 142 378 грн, штрафна (фінансова) санкція 71 188,5 грн), №00004011402 про зменшення податкового зобов`язання на суму 149 217 грн та податкового кредиту на суму 149 217 грн.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час їх виникнення).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.