ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 816/1433/16
касаційне провадження № К/9901/40035/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 (суддя - Бойко С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 (головуючий суддя - Любчич Л.В., судді - Сіренко О.І., Спаскіна О.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.08.2016 №0002801401 (форма "П"), № 0002811401 (форма "Р").
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу про заниження ним податку на прибуток внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат Товариства вартість отриманих послуг по переробці сировини від Хорольської філії ДП "Укрветсанзавод", вартість отриманих послуг охорони від ТОВ "СБ "Білий Гриф", вартість отриманих послуг по ремонту автомобілів від ІП "АІС-Полтава", вартість отриманих послуг мерчендайзингу, направлених на реалізацію та просування продукції в торговій мережі супермаркетів "Таврія В" від ПП "Таврія Плюс", від ПП "Таврія - І", від ПП "Таврія - В", вартість отриманих послуг по монтажу, технічному обслуговуванню та ремонту кондиціонерів та холодильних установок від ТОВ "Трансклімат" є безпідставними, оскільки позивачем були фактично понесені витрати по реальним господарським правовідносинам, які підлягають включенню до складу витрат, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 05.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли висновку про не підтвердження позивачем понесених ним витрат на отримання товарів (робіт, послуг) за господарськими операціями з Хорольською філією ДП "Укрветсанзавод", ТОВ "СБ "Білий Гриф", ІП "АІС-Полтава", ПП "Таврія Плюс", ПП "Таврія-І", ПП "Таврія-В", ТОВ "Трансклімат".
Позивач, не погодившись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неправильність, неповноту дослідження обставин справи, доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема, первинних документів, які свідчать про реальність понесених витрат за господарськими операціями з наведеними вище контрагентами позивача. Вважає, що судами не надано оцінку бухгалтерському обліку Товариства, якій повністю підтверджує господарські операції із зазначеними вище контрагентами позивача. Не досліджено питання використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача.
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.05.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 03.07.2023 закінчив проведення підготовчих дій та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 04.07.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи скаржника і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 29.07.2016 №299/16-31-14-01-09/38237046 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:
підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статей 134, 135, 137 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення по податку на прибуток за 2014 рік на суму 882 976, 00 грн;
підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статей 134, 135, 137 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 128 097, 00 грн, в тому числі за 2014 рік - 28 750, 00 грн та 2015 рік - 99 347, 00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.08.2016:
№0002801401, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток у розмірі 882 976, 00 грн;
№0002811401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 135 284, 50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 128 097, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7 187, 50 грн.
Фактичною підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача та недоведеності останнім доцільності використання даних послуг в господарській діяльності. У зв`язку з чим перевіркою встановлено завищення витрат та включення до них послуг, що не мають зв`язку із господарською діяльністю платника, а саме:
включення до складу витрат підприємства вартість отриманих послуг по переробці сировини від Хорольської філії ДП "Укрветсанзавод" м. Хорол на загальну суму 241648,20 грн без податку на додану вартість, оскільки в актах виконаних робіт не вказана, яка кількість сировини передана на переробку, а до перевірки не додано документів, що підтверджують транспортування відходів;
включення до витрат підприємства вартість отриманих послуг охорони від ТОВ "СБ "Білий Гриф" смт. Олександрівка на загальну суму 391638,16 грн без податку на додану вартість, оскільки в актах виконаних робіт не вказана, яка кількість охоронців була задіяна, які об`єкти охоронялися та скільки годин було витрачено на надання даних послуг;
включення до витрат підприємства вартість отриманих послуг по ремонту автомобілів від ІП "АІС-Полтава" смт. Олександрівка на загальну суму 102087,78 грн без податку на додану вартість, оскільки в актах виконаних робіт не вказано які ремонтні роботи виконані, які запчастини використані при проведенні ремонтних автомобілів;
включення до витрат підприємства вартість отриманих послуг мерчендайзингу, направлених на реалізацію та просування продукції в торговій мережі супермаркетів "Таврія В" від ПП "Таврія Плюс" на загальну суму 659 539, 48 грн без податку на додану вартість, від ПП "Таврія - І" на загальну суму 32 858, 72 грн без податку на додану вартість, від ПП "Таврія - В" на загальну суму 100 248, 23 грн без податку на додану вартість, оскільки підприємствами до актів виконаних робіт не надано письмових звітів про надання послуг (письмової консультації, результатів поточних досліджень, тощо);
включення до витрат підприємства вартість отриманих послуг по монтажу, технічному обслуговуванню та ремонту кондиціонерів та холодильних установок від ТОВ "Трансклімат" м. Кременчук на загальну суму 58 203, 00 грн без податку на додану вартість, оскільки в актах виконаних робіт не зазначено ремонт яких установок був зроблений, які матеріали та запчастини були використані при проведенні ремонтних робіт, не розкрито суті виконаних робіт.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (підпункт 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 ПК України).