ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа №808/4121/16
касаційне провадження № К/9901/41146/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2017 (суддя - Лазаренко М.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді - Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Невіс" до Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Невіс" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 12.12.2016 №0001251200.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ним вжито всіх заходів для проведення своєчасної реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН), яка не відбулася внаслідок неврахування контролюючим органом обсягів залишку пального за актом інвентаризації та несвоєчасним включенням таких обсягів до Системи електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) як обсягу пального, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних. Вважає, що в діях Товариства відсутня ознака протиправності, що виключає притягнення платника податків до відповідальності.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 27.02.2017 позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12.12.2016 №0001251200.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно, оскільки неврахування контролюючим органом обсягів залишку пального та несвоєчасне включення таких обсягів до СЕАРП, як обсягу пального, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних, унеможливило здійснення своєчасної реєстрації Товариством акцизних накладних, що, у свою чергу, не свідчить про порушення саме платником податків законодавчих вимог та виключає підстави для застосування до нього штрафних санкцій.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 10.10.2017 скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково, визнав неправомірним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції форми "ПС" від 12.12.2016 №0001251200, яким Товариству визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з акцизного податку з реалізації суб`єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 23 554,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідальність особи за нереєстрацію акцизної накладної Єдиному реєстрі акцизних накладних може бути встановлена у тому разі, коли така нереєстрація сталась з вини платника податків. У даній справі, несвоєчасна реєстрація платником акцизних накладних з акцизного податку за квітень-червень 2016 року у Єдиному реєстрі акцизних накладних сталась не з вини платника податків. Нереєстрація акцизних накладних відбулась через протиправні дії Інспекції, а саме несвоєчасне внесення даних акту інвентаризації до Системи електронного адміністрування реалізації пального. Суд апеляційної інстанції врахував, що позивач погодився, що ним не було своєчасно зареєстровано акцизні накладні по коду 2710124194 у травні 2016 року, дата реєстрації накладних 31.05.2016.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, по суті позивач посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки за результатами перевірки встановлено порушення Товариством граничних термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН (не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання), встановлених пунктом 231.6 статті 231 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що є підставою для притягнення такого платника податків до встановленої Законом відповідальності; обставини, які б звільняли позивача від обов`язку своєчасної реєстрації акцизних накладних в ЄРАН чи від відповідальності за невчинення таких дій, відсутні.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, вважає обґрунтованими та законними.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.11.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.07.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 04.07.2023.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що платником 01.03.2016 складено акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016, який надано до Інспекції та прийнятий нею 20.03.2016, що підтверджується квитанцією №2 про прийняття акту.
Інспекція повідомила, що акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016, наданий позивачем зареєстрований у Системі електронного адміністрування реалізації пального 05.09.2016.
Інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з питань визнання залишків палива в ємкостях зберігання (сховища, балони, автомобілі та інше) та достовірності декларування заявлених в акті інвентаризації залишків пального становища на 01.03.2016, за результатами якої складено акт від 19.08.2016 №000005/08-03-12/25223540 (далі - акт перевірки), яким встановлено:
заниження задекларованих показників у акті інвентаризації обсягів залишку пального по коду УКТЗЕД 2701194134 у кількості 696,02 кг (або 0,89 л), по коду УКТЗЕД 271014599 у кількості 591,82 кг (або 789,10 л), по коду УКТЗЕД 2710124194 у кількості 4401,25 кг (або 5354,33 л), по коду УКТЗЕД 2710124199 у кількості 10479,30 кг (або 11976 л), по коду УКТЗЕД 2710124512 у кількості 0 кг (або 139,74 л);
завищення задекларованих показників у акті інвентаризації обсягів залишку пального по коду УКТЗЕД 2710194300 у кількості 1758,94 кг (або 0 л), по коду УКТЗЕД 2710124513 у кількості 4,75 кг (або 145,93 л), по УКТЗЕД 2710124599 у кількості 592,57 кг (або 789,10 л), по коду УКТЗЕД 27101 94710 у кількості 884,67 кг (або 0 л).
Зазначені у акті інвентаризації залишки пального підлягають коригуванню на зазначені відхилення в СЕАРП.
Судами також установлено, що Товариство протягом квітня-червня 2016 року надсилало до реєстру акцизних накладних накладні, які були прийняті контролюючим органом тільки 13.09.2016. Несвоєчасне прийняття акцизних накладних податкова інспекція пояснює відхиленням даних накладних з даними СЕАРП, тобто з актом інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016. Лише після проведення перевірки акту інвентаризації податкова інспекція самостійно зареєструвала акцизні накладні у Єдиному реєстрі акцизних накладних 07.09.2016, 13.09.2016.
Інспекцією також проведено камеральну перевірку звітності позивача з акцизного податку за квітень-червень 2016 року, про що складено акт від 24.11.2016 №130/12/25223540, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, відповідальність за яке передбачена пунктом 120-2.1 статті 120-2 розділу ІІ ПК України.
На підставі висновків актів перевірок контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2016 №0001251200, яким до платника застосовано штрафні санкції в розмірі 23752,30 грн.
Товариство погодилось з тим, що ним не було своєчасно зареєстровано акцизні накладні по коду 2710124194 у травні 2016 року, дата реєстрації накладних 31.05.2016 та відповідно помилково не відображено ним в акті інвентаризації залишків пального станом на 01.03.2016 фактичні залишки по УКТЗЕД 2710124194. Штрафна санкція за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних за кодом УКТЗЕД 2710124194 становить 197,70 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
З 01.01.2016 набрали чинності зміни до ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VIII (далі - Закон №909-VIII), яким, серед іншого, розширено перелік платників акцизного податку за рахунок включення осіб, які здійснюють реалізацію пального.
Так, у відповідності до підпункту 212.1.15 пункт 212.1 статті 212 ПК України (у редакції Закону №909-VIII) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Законом №909-VIII доповнено Розділ VI ПК України статтями 231 та 232 щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального, ЄРАН та СЕАРП, які набирають чинності з 01.03.2016 згідно пункту 1 розділу II Закону №909-VIII.
Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.