ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № П/811/391/16
касаційне провадження № К/9901/40823/18, № К/9901/40821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 (суддя - Брегей Р.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (головуючий суддя - Мельник В.В., судді - Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Управління), Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2016 №0000021302, від 31.03.2016 №0000011402, №0000021402, № 0000041402, №0000031402.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, суперечать обставинам, викладеним в акті перевірки, а відтак підлягають скасуванню. Товариство зауважує, що його взаємовідносини з контрагентами мали реальний характер, які підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського і податкового обліку. Посилається на те, що контролюючий орган припустився помилки при обчисленні пені за порушення термінів розрахунків по експортним операціям, оскільки кінцевим строком її нарахування вважав не дату звернення Товариством до суду щодо стягнення коштів з нерезидента, а ухвалу суду про відкриття провадження. Вважає, що у податковому повідомленні-рішенні з податку на доходи з фізичних осіб стосовно застосування штрафу не зазначено норми права, яка встановлює його розмір. Звертав увагу, що в акті перевірки не вказано прізвище працівника Товариства та його ідентифікаційний номер, помилка в зазначенні яких міститься у звітах за формою №1-ДФ та пояснив, що платник податків виправив такі порушення, подавши уточнюючий звіт до часу проведення перевірки, і вони не впливали на суму утриманого податку з доходів фізичних осіб.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 21.07.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Управління від 30.03.2016 №0000021302, від 31.03.2016 №0000031402, №0000041402, №0000011402, №0000021402.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що платником правомірно сформовані витрати та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями із контрагентами позивача, оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків та сприяли отриманню доходу, а відтак зазначені податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню. Також суди дійшли висновку, що відсутність у рішенні контролюючого органу норми права, на підставі якої застосовано штраф з податку на доходи фізичних осіб, свідчить про його необґрунтованість та наявність підстав для скасування. Контролюючий орган припустився помилки при обчисленні строку, за який нараховується пеня за порушення термінів розрахунків по експортним операціям, оскільки відлік такого строку має обчислюватися саме з дати подання відповідного позову.
Управління, не погодившись з прийнятими рішеннями, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Контролюючий орган стверджує про не підтвердження господарських операцій з контрагентами позивача: ТОВ "Фаст Крейг ЛТД", ТОВ "Стройбуд 2013", ПП "ІТ Спецпроммонтаж", ТОВ "Дніпро ТМ" з підстав відсутності первинних документів в підтвердження таких господарських операцій, відсутності належної кількості трудових ресурсів, основних засобів.
Інспекція також, не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У доводах касаційної скарги Інспекція цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідач посилається на непідтвердження господарських операцій із зазначеними вище контрагентами позивача з підстав відсутності первинних документів в підтвердження таких господарських операцій, відсутності належної кількості трудових ресурсів, основних засобів.
Позивач у запереченнях на касаційні скарги відповідачів, посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційних скарг відповідачів та залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалами від 03.072023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 04.07.2023.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційних скарг, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з огляду наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 14.03.2016 №12/11-28-22-02/35712447 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:
Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.10.2010 №1020, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в частині подання податкових розрахунків форми 1-ДФ з недостовірними відомостями за І, IV квартали 2013 року, а саме: до довідок ф.І-ДФ включені доходи виплачені фізичним особам та працюючим Товариства з відображенням невірних ідентифікаційних номерів;
статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення законодавчих термінів розрахунків в іноземній валюті по експортним контрактам від 31.07.2014 №20140731, укладеному Товариством з фірмою нерезидентом "Еигоріап апсі Епег§у Сгоир ОІІ" (Естонія), та від 29.05.2014 №42, укладеному Товариством з ТОВ "Дорстройпоставка" (Російська федерація);
підпунктів 14.1.11, 14.1.56, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, внаслідок чого занижено валовий дохід на суму 1224,00 грн через не включення Товариством, до складу валового доходу суми простроченої кредиторської заборгованості по контрагенту Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області;
завищення Товариством валових витрат на суму 1270 615,00 грн через формування витратної частини господарськими операціями за нікчемніти правочинами по наступний контрагентам-постачальникам: ТОВ "Інтер континент груп", ТОВ "АСКС- Україна", ПП "ІТ-Спецпроммонтаж", ТОВ "Дніпро Тренд Менеджмент", ТОВ "Стройбуд-2013", ТОВ "Фаст Крейг ЛТД";
пункту 180.2 статті 180, підпункту "б" пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1, підпункту 187.8 статті 187, пункту 190.2 статті 190, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на суму 11576,00 грн через формування податкового кредиту господарськими операціями за нікчемними правочинами по наступним контрагентам-постачальникам: ТОВ "ІТК", ТОВ "А ЄКЄ-Україна" та занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 27059,00 грн через не нарахування Товариством суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість по господарським операціям за договорами з ТОВ "Сиб-трейд" (внаслідок розбіжностей між сумою податкових зобов`язань Товариства і сумою податкового кредиту ТОВ "Сиб-Трейд") та нерезидентом Firma "Cyganex" (послуги отримані від нерезидента на митній території України).
На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення- рішення:
від 30.03.2016 №0000021302, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн;
від 31.03.2016 №0000011402, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків по експортним операціям у розмірі 29 446,95 грн;
від 31.03.2016 №0000021402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 237 578,00 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 59395,00 грн;
від 31.03.2016 №0000041402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 38 635,00 грн;
від 31.03.2016 №0000031402, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 787,78 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 393,89 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених процесуальних приписів та вимог касаційних скарг скаржників касаційному перегляду підлягає питання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм права під час встановлення правомірності прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень від 31.03.2016 №0000021402, від 31.03.2016 №0000041402 та від 31.03.2016 №0000031402, оскільки доводів та підстав для скасування рішення судів щодо решти позовних вимог касаційні скарги Управління та Інспекції не містять.
Підставою для визначення контролюючим органом платнику податку на додану вартість та податку на прибуток слугували висновки податкового органу про безпідставне включення до складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум за господарськими операціями позивача із контрагентами, зокрема, ТОВ "Фаст Крейг ЛТД", ТОВ "Стройбуд 2013", ПП "ІТ Спецпроммонтаж", ТОВ "Дніпро ТМ", які, на думку податкового органу, не відбулись, оскільки мали збитковий характер.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.