У Х В А Л А
4 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 800/283/17
Провадження № 11-98зва23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Чумаченко Т. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє Рохманов Сергій Іванович, про відвід судді Великої Палати Верховного СудуПрокопенка О. Б. від участі в розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень у справі за позовом ОСОБА_2 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання незаконним і скасування Указу Президента України від 13 квітня 2016 року № 142/2016 "Про скасування рішення голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області",
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду зпозовом, у якому просила визнати незаконним і скасувати Указ Президента України від 13 квітня 2016 року № 142/2016 (далі - Указ), яким скасовано розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Первомайська РДА) від 12 жовтня 2012 року № 470-р про зарахування земельної ділянки загальною площею 1553,97 га в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до земель запасу державної власності.
За клопотанням ОСОБА_1 . Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 жовтня 2017 року залучив останню до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 3 травня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Постановою від 14 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасувала рішення Верховного Суду від 3 травня 2018 року та ухвалила нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2, визнавши незаконним і скасувавши Указ.
У березні 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 травня 2018 року та постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС).
У ході розгляду заяви Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, на яке послалася ОСОБА_1, не могло слугувати підставою для перегляду постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в цій справі за виключними обставинами, і ухвалою від 2 вересня 2020 року закрила як відкрите помилково провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами згаданої постанови.
20 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - Рохманов С. І. подав до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд її постанови від 14 травня 2019 року відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС за нововиявленими обставинами, а саме у зв`язку з наявністю істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Рохманов С. І. заявив відвід судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б. від участі в розгляді заяви про перегляд судових рішень у цій справі за нововиявленими обставинами.
З посиланням на пункти 2,4 частини першої статті 36 КАС Рохманов С. І. вважає, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, якому він заявив відвід, а також вказують на заінтересованість цього судді в результаті розгляду справи.
На переконання Рохманова С. І., суддя Прокопенко О. Б. не може брати участь у розгляді цієї заяви, оскільки всупереч передбаченій частиною шостою статті 37 КАС забороні повторної участі судді в розгляді адміністративної справи не заявив самовідвід та взяв участь у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року, при прийнятті якої був суддею-доповідачем (брав участь у вирішенні цієї справи в суді апеляційної інстанції).
Крім невиконання, як стверджує заявник, суддею Прокопенком О. Б. імперативних приписів КАС щодо відводів та самовідводів, сумніви в неупередженості цього судді РохмановС. І.обґрунтовує посиланням на порушення інших вимог процесуального закону, допущені суддею у складі колегії суддів Великої Палати Верховного Суду під час розгляду цієї адміністративної справи.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС, за правилами частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС).
Велика Палата Верховного Суду перевірила доводи адвоката Рохманова С. І., які він висловив на обґрунтування заяви про відвід судді Прокопенка О. Б.,і вважає, що нема підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Не без того, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.