У Х В А Л А
04 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 447/3171/22
Провадження № 14-82зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Чумаченко Т. А.
перевірила заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо голови Миколаївського районного суду Львівської області Павліва Володимира Романовича за порушення норм процесуального права
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького районного відділу Львівського міського управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
28 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди.
29 грудня 2022 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
25 січня 2023 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області позовну заяву повернуто позивачу.
03 квітня 2023 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 25 січня 2023 року, а справу № 447/3171/22 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
20 квітня 2023 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 15 травня 2023 року.
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про постановлення окремої ухвали щодо голови Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. за порушення норм процесуального права.
У заяві ОСОБА_1 зазначив, що 04 травня 2023 року він звертався до голови Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. із заявою про визначення підсудності цієї справи та передачі її до апеляційного суду в порядку вимог частини шостої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Однак заява його розглянута не була, натомість він отримав повістку про виклик його в судове засідання у Миколаївський районний суд Львівської області на 30 травня 2023 року.
Велика Палата Верховного Суду перевірила заяву та додані до неї матеріали і зазначає таке.
Відповідно до частин першої, восьмої, десятої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.
Таким чином, окрема ухвала може бути постановлена судом, у провадженні якого перебуває справа, у разі якщо під час судового розгляду встановлено порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, у тому числі суддів.
Згідно із частиною другою статті 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.