Постанова
Іменем України
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 639/2748/21
провадження № 61-1257св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 липня 2022 року під головуванням судді Баркової Н. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року у складі колегії суддів Яцини В. Б., Бурлака І. В., Котелевець А. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області про визнання звільнення з роботи працівника незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати протиправним та скасувати наказ від 31 березня 2021 року № 61-к про її звільнення з посади провідного економіста Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області; поновити ОСОБА_1 на посаді провідного економіста вказаної установи; стягнути з Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2021 року до 28 липня 2022 року в сумі 124 589,95 грн.
Позовну заяву мотивувала тим, що згідно з наказом від 08 серпня 2016 року № 83-к вона прийнята на посаду секретаря до Харківського обласного управління водних ресурсів.
Разом з тим, 01 вересня 2017 року на підставі наказу № 74-к ОСОБА_1 переведена на посаду провідного економіста до відділу економіки. В подальшому 10 серпня 2018 року на підставі наказу Державного агентства водних ресурсів України № 587 Харківське обласне управління водних ресурсів перейменовано в Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області.
Згідно з наказом від 26 березня 2021 року № 61-к ОСОБА_1 звільнено з вищенаведеної займаної посади у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у трудовій книжці 31 березня 2021 року зроблено відповідний запис.
Позивач вказувала, що підстави для скорочення займаної нею посади і взагалі підстави її звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України були відсутні, отже дії відповідача щодо ухвалення наказу про її звільнення є протиправними. Відповідно до штатного розпису на 2021 рік Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, який вводився в дію з 01 січня 2021 року, у відділі економіки даної установи повинні були працювати 6 осіб, 4 із 6 - на посадах провідного економіста, одну з яких обіймала ОСОБА_1 . У подальшому даний штатний розпис був змінений, але за штатним розписом на 2021 рік Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, який вводився в дію з 01 квітня 2021 року, число вакантних посад провідного економіста (4 особи) залишилось незмінним. У зв`язку з цим є очевидним, що звільнення позивача із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату не відповідає дійсності, дії відповідача не відповідають вищенаведеним чинним нормам права, тому наказ № 61-к є протиправним.
З урахування наведеного, позивач вважала, що підстави звільнення її із займаної посади відсутні. Щодо наміру відповідача скоротити займану посаду, то ОСОБА_1 не спростовує того, що 29 січня 2021 року отримувала необґрунтоване попередження відповідача, але без зазначення в ньому дати, номеру та підстав цього повідомлення, тому в свою чергу 29 січня 2021 року вона була змушена у письмовому вигляді направити вимогу до відповідача надати штатний розпис, згідно якого відбулось скорочення її посади, як і вимогу запропонування їй іншої посади за її освітою та досвідом роботи. Також позивач вважає, що відповідач ігнорував жодні підстави відбору кандидатур працівників, які підлягали звільненню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Жовтневий районний суд м. Харкова рішенням від 28 липня 2022 року позов задовольнив.
Визнав незаконним та скасував наказ від 26 березня 2021 року № 61-к про звільнення 31 березня 2021 року ОСОБА_1 з посади провідного економіста відділу економіки Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.
Поновив ОСОБА_1 на посаді провідного економіста відділу економіки Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.
Стягнув з Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2021 року до 28 липня 2022 року в сумі 124 589,85 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного економіста відділу економіки Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.
Харківський апеляційний суд постановою від 21 грудня 2022 року апеляційну скаргу Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області залишив без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 липня 2022 року залишив без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з наказом від 26 березня 2021 року № 61-к про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з 31 березня 2021 року з посади провідного економіста відділу економіки у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Однак попереджена вона була про те, що відмова від продовження роботи у зв`язку з переведенням є підставою для звільнення з роботи 31 березня 2021 року на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України (відмова працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці) з дотриманням вимог чинного законодавства України та виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.
Між тим, в Регіональному офісі водних ресурсів у Харківській області у відділі економіки дійсно відбулось скорочення штату працівників - фактично скорочена посада заступника начальника відділу економіки. При цьому кількість посад "провідний економіст" не змінилась - чотири посади, що підтверджується відповідними штатними розписами. Тобто посада, на якій працювала ОСОБА_1, не скорочувалась. Формулювання в протоколі засідання комісії щодо звільнення та зміни істотних умов праці працівників Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 26 січня 2021 року про "переведення посади заступника начальника відділу економіки на посаду провідного економіста і проведення скорочення посади провідного економіста" суд вважав підміною понять, оскільки переведеним з посади на посаду може бути лише працівник. Отже відсутні підстави для її звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. При цьому суд не вдавався до оцінки дотримання відповідачем переважного права залишення позивача на посаді, оскільки взагалі відсутня підстава для звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату в частині посади позивача, а також у зв`язку з ненаданням відповідачем всіх необхідних доказів щодо працівників відділу для здійснення такої оцінки.
Позивачем наданий розрахунок середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2021 року до 28 липня 2022 року, яка становить 124 589,95 грн, який є обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В січні 2023 року Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 липня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17, Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 755/14564/18, Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17.
Разом з тимкасаційна скарга мотивована тим, що позивач декілька раз змінював предмет позову після першого судового засідання, яке відбулось 11 червня 2021 року. Проте зміна предмету позову або збільшення позовних вимог після проведення першого судового засідання в спрощеному позовному провадженні не передбачено чинним ЦПК України.
Крім того, Регіональним офісом водних ресурсів у Харківській області не проводились будь-які службові розслідування після звільнення позивача, а тому доводи апеляційного суду стосовно зазначеного є помилковими. Більше того, відповідачем долучений до апеляційної скарги наказ від 26 січня 2021 року № 15-к, який був в матеріалах справи при розгляді справи в суді першої інстанції, на що апеляційний суд не звернув уваги.
Між тим, позивач не вказала обрану вакантну посаду з запропонованих у попереджені відповідно до її освіти та досвіду роботи, не погодилась на переведення на будь-яку вакантну посаду, про що зазначила у другому екземплярі попередження, яке було повернуто.
Разом з тим, у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці та в результаті - скорочення чисельності та штату працівників. Встановивши відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі, позивача своєчасно та належним чином попереджено про наступне вивільнення за два місяці з дати його попередження. Відповідачем не порушено вимоги частини другої статті 40, частини першої статті 42, частини третьої статті 49-2 КЗпП України.
Таким чином, роботодавцем дотримано законодавство про порядок розірвання трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Касаційна скарга є не мотивованою, необґрунтованою та не містить жодних аргументованих підстав для її задоволення. Сама по собі скарга містить лише суб`єктивне ставлення відповідача до сформованої первісної позиції, яка взаємопов`язана до порушення прав позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 27 лютого 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Жовтневого районного суду м. Харкова.
Справа № 639/2748/21 надійшла до Верховного Суду 23 березня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з наказом від 08 серпня 2016 року № 83-к ОСОБА_1 09 серпня 2016 року прийнята на посаду секретаря до Харківського обласного управління водних ресурсів.
З 10 січня 2017 року на підставі наказу від 06 січня 2017 року № 2-к ОСОБА_1 переведена на посаду інженера з організації експлуатації та ремонту І, до відділу технічного та експлуатації водогосподарських систем.
На підставі наказу № 74-к з 01 вересня 2017 року ОСОБА_1 переведена на посаду провідного економіста до відділу економіки.
Відповідно до наказу Державного агентства водних ресурсів України від 10 серпня 2018 року № 587 Харківське обласне управління водних ресурсів перейменовано в Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області (наказ № 51 від 23 серпня 2018 року).
Згідно з наказом керівника Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 26 березня 2021 року № 61-к про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з 31 березня 2021 року з посади провідного економіста відділу економіки у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, та у трудовій книжці зроблений відповідний запис. Підставами звільнення також вказані наказ від 28 січня 2021 року № 16-к, повідомлення про заплановане вивільнення від 29 січня 2021 року, згода Первинної профспілкової організації Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 08 лютого 2021 року. Також в наказі № 61-к вказано про компенсацію щорічної відпустки за період 09 серпня 2019 року до 31 березня 2021 року - 54 календарні дні і вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 26 березня 2021 року.
Наказом Державного агентства водних ресурсів від 01 квітня 2019 року № 207 "Про затвердження Рекомендацій з формування організаційної структури та штатних розписів організацій, що належать до сфери управління Держводагентства" передбачено, зокрема, що відділ утворюється для виконання завдань за одним напрямом діяльності, зі штатною чисельністю 5 одиниць. Відділ очолює начальник відділу. В окремих випадках (за погодженням з агентством) чисельність відділу може бути збільшена. У разі, коли чисельність відділу перевищує 5 одиниць, може бути введена посада заступника начальника відділу (т. 1 а. с. 84-87).
Штатним розписом на 2021 рік, що затверджений Головою Держводагенства, який вводився в дію з 01 січня 2021 року передбачено для економічного відділу Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області всього 6 штатних посад, з яких - 1 начальник відділу, 1 заступник начальника відділу та 4 провідних економіста (т. 1 а. с. 15-18, 102-104).
У протоколі засідання комісії щодо звільнення та зміни істотних умов праці працівників Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 26 січня 2021 року закріплено, що присутньою на засіданні є комісія, утворена наказом Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 26 січня 2021 року № 15-к "Про скорочення штату працівників Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області". Головою комісії ОСОБА_2 у зв`язку з затвердженням штатного розпису, який вступає в дію з 01 квітня 2021 року, зазначено, що потрібно провести роботу щодо введення в штаті змін, зокрема: перевести посаду заступника начальника відділу економіки на посаду провідного економіста і провести скорочення посади провідного економіста. Отже ОСОБА_2 доповів, що виводиться зі штатного розпису посада провідного економіста і при розгляді кандидатур комісія прийшла до висновку, що найменший досвід роботи на посаді економіста має ОСОБА_1, яка працює без повної вищої освіти, отже має найменше право на залишення на роботі, тому комісія вирішила, зокрема: попередити про вивільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та за можливості запропонувати переведення на вільні посади працівникам, серед яких зазначена і ОСОБА_1 провідний економіст - дата звільнення 31 березня 2021 року. При цьому щодо ряду працівників зазначено про зміну істотних умов праці, зокрема, щодо ОСОБА_3, заступника начальника відділу економіки, якій пропонується посада провідного економіста відділу економіки (т. 1 а. с. 80-83).
29 січня 2021 року ОСОБА_1 отримано попередження (без дати та вихідного номеру), в якому вказано, що відповідно до вимог КЗпП України повідомляється, що згідно наказу від 28 січня 2021 року № 16-к "Про вивільнення та зміну істотних умов праці працівників Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області", посада, яку ОСОБА_1 займає, виведена зі штатного розпису, і їй запропоновано переведення з 01 квітня 2021 року на одну з перелічених вакантних посад, про згоду або відмову працювати на яких слід зробити відмітку. Також вказано, що відмова від продовження роботи у зв`язку з переведенням є підставою для звільнення з роботи 31 березня 2021 року на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України (відмова працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці) з дотриманням вимог чинного законодавства України та виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. На вказаному попередженні ОСОБА_1 зробила напис про отримання та вказала, що згодна продовжувати працювати за адресою: АДРЕСА_1 на посаді, відповідній її освіті та досвіду роботи і просила надати штатний розпис, згідно з яким відбувається скорочення чисельності працівників, оскільки це є публічним документом ( т. 1 а. с. 7).
Також, відповідачем направлено лист до Первинної профспілкової організації Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області щодо надання згоди на введення штатного розпису офісу з 01 квітня 2021 року.
У відповідь на подання від 27 січня 2021 року № 11-15/120 щодо розгляду штатного розпису Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, що вступає в дію з 01 квітня 2021 року, Первинна профспілкова організація листом від 08 лютого 2021 року № 01/02-07 повідомила, що погоджує штатний розпис Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області з відповідними змінами, в тому числі щодо переведення заступника начальника відділу економіки на посаду провідного економіста (т. 1 а. с. 190).
В подальшому штатним розписом, затвердженим Головою Держводагенства, який вводився в дію з 01 квітня 2021 року, передбачено в економічному відділі Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області всього 5 штатних посад, з яких - 1 начальник відділу та 4 провідних економіста (т. 1 а. с. 19-21, 105-107).
Разом з тим встановлено, що для визначення переважного права залишення на роботі, наказом відповідача від 26 січня 2021 року № 15-к "Про вивільнення та зміну істотних умов праці працівників Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області" створено комісію у складі працівників офісу: ОСОБА_2, ОСОБА_4 (голова профспілкового комітету), ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7 начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області 11 лютого 2021 року № 190/11-15 направлено голові Первинного профспілкового комітету Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області подання з проханням погодити розірвання трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників) з ОСОБА_1 . Проте, відповідь від Первинного профспілкового комітету Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області не отримана.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Зміна істотних умов праці (розміру оплати праці, тривалості робочого часу, режиму роботи, зміну розрядів і найменування посад) може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.
Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів тощо.
Попередження - це пропозиція працівникові продовжувати роботу після того, як власник з додержанням встановленого строку змінить істотні умови праці. Працівник може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці.
У пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз`яснено, що згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.