ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/3638/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 (суддя Невінгловська Ю. М.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 (головуючий - Поліщук Л. В., судді Богатир К. В. Г. І., Таран С. В.) у справі
за заявою Компанії TINKA SHIPPING S.A. (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові острови, МН 96960)
про забезпечення позову
за позовом Компанії TINKA SHIPPING S.A. (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові острови, МН 96960)
до: 1) Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ",
3) Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про визнання права власності на майно та зняття арешту.
Короткий зміст і підстави позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. 26.12.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Компанії TINKA SHIPPING S.A. (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові острови, МН 96960) (далі - Компанія, позивач, заявник) до Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ" (далі - ПП "ЛАРУС ШИППІНГ", Підприємство, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" (далі - ТОВ "АГРО-РЕНІ", Товариство, відповідач-2) та Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Ренійський ВДВС Південного МРУ Мінюсту, ВДВС, відповідач-3) про:
1) визнання за Компанією право власності на судно суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва теплоходу - "MAMBA B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, валовий тоннаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м (далі - теплохід "TINKA", спірне судно, спірне майно);
2) зняття арешту з рухомого майна № 30066870, а саме з теплоходу "TINKA", постанова про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 64500729, виданий 03.10.2022, видавник: Ренійський ВДВС Південного МРУ Мінюсту (далі - арешт від 03.10.2022);
3) зняття арешту з рухомого майна № 28581544, а саме зі спірного судна, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 64598543, виданий 22.02.2021, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль О. Є. (далі - арешт від 22.02.2021);
4) зняття арешту з рухомого майна № 28390756, а саме з теплоходу "TINKA", постанова про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 63777325, виданий 16.12.2020, видавник: Ренійський ВДВС Південного МРУ Мінюсту (далі - арешт від 16.12.2020);
5) зняття арешту з рухомого майна № 26944409, а саме зі спірного судна, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 59366883, виданий 28.08.2019, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г. В. (далі - арешт від 28.08.2019);
6) витребування у зберігача ОСОБА_1 спірного майна та повернення його законному власнику, а саме Компанії, з посиланням на положення статей 316, 317, 328, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 36, 39, 59 Закону України "Про виконавче провадження".
2. Позовна заява аргументована тим, що теплохід "TINKA" належить Компанії як придбаний в Компанії BYO LTD на підставі угоди купівлі-продажу судна від 03.07.2017, але на теперішній час в межах зведеного виконавчого провадження № 69962380 проводяться електронні торги з продажу спірного судна, на яке накладено чотири арешти у виконавчих провадженнях, в яких боржником є Компанія BYO LTD, яка, в свою чергу, згідно із законодавством країни реєстрації є неактивною та була вилучена з реєстру компаній. Отже, на думку позивача, неналежне встановлення державним та приватним виконавцями правового статусу боржника та дійсної належності судна призвело до організації незаконних електронних торгів з продажу рухомого майна, яке на праві власності належить саме позивачу.
3. 26.12.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Компанії про забезпечення позову (вх. № 2-1246/22), у якій заявник просить:
1) зупинити реалізацію на електронних торгах Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") теплоходу "TINKA", реєстраційний номер лота: 520147;
2) заборонити продавцю - приватному виконавцю Колечку Дмитру Миколайовичу (далі - приватний виконавець Колечко Д. М.), виконавчий округ - Одеська обл., посвідчення № 0131, вчиняти будь-які дії та заходи, направлені на реалізацію будь-яким способом, звернення стягнення, призначення та проведення прилюдних торгів (аукціонів), оформлення, переоформлення права власності на спірне судно;
3) заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно або рухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме або рухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме або рухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо теплоходу "TINKA".
4. Зазначена заява обґрунтовується тим, що 28.12.2022 відбудеться електронний аукціон з примусового продажу спірного майна за реєстраційним номером лота: 520147, в об`єднаному виконавчому провадженні № 69962380, боржником в якому є Компанія BYO LTD, однак спірне судно належить позивачу на праві власності, а отже, реалізація на електронних торгах такого майна до набрання законної сили рішенням суду в цій справі є порушенням права власності Компанії, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання майбутнього рішення в цій справі та призведе до позбавлення позивача права на судовий захист.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2022, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2023, заяву Компанії про забезпечення позову задоволено.
6. Ухвала та постанова мотивовані посиланням на положення статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", статей 7, 13, 14, 73, 74, 76- 79, 86, 136, 137, 140, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про доведеність позивачем належними і допустимими доказами доцільності та необхідності вжиття заходів забезпечення позову, їх адекватності, відповідності та співмірності із заявленими позовними вимогами майнового та немайнового характеру з огляду на те, що: 1) вірогідна реалізація на електронних торгах теплоходу "TINKA", стосовно якого існує спір про право, призведе до здійснення новим володільцем реєстрації набутого права власності на спірне майно та в подальшому унеможливить захист і поновлення в межах одного судового провадження прав позивача, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів Компанії; 2) запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не мають своїм наслідком порушення будь-яких прав та/або інтересів третіх осіб, тобто вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване виключно на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін; 3) такий вид забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише в справах за позовом про визнання права власності на це майно. Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед спрямована на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі. Крім того, зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі, а лише зупиняє продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника. Більше того, зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено (аналогічні висновки викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 757/22558/20).
Водночас, відхиляючи передчасні доводи приватного виконавця Колечка Д. М., ТОВ "АГРО-РЕНІ" та ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" про вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову нібито на підставі штучного позову, поданого позивачем за відсутності спору про право з відповідачами, з наданням суперечливих документів про перехід права власності на спірне судно та без з`ясування обставини його належності на праві власності Компанії BYO LTD, що встановлено численними судовими рішеннями, які набрали законної сили, суд апеляційної інстанції зауважив, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, а питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, приватний виконавець Колечко Д. М. (скаржник-1) та ТОВ "АГРО-РЕНІ" (скаржник-2) звернулися з касаційними скаргами, в яких просять зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Компанії про забезпечення позову.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
8. На обґрунтування своїх вимог скаржник-1 посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статті 3 ЦК України, статей 43, 73, 74, 77, 137, 139, 141, 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) на момент набуття позивачем у власність теплоходу "TINKA" на підставі угоди купівлі-продажу судна від 03.07.2017 вказаний теплохід перебував під забороною відчуження, накладеною згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2017 у справі № 916/1335/17, в зв`язку з чим продавець (Компанія BYO LTD) не мав права на укладення зазначеної угоди; 2) ухвалами Господарського суду Одеської області від 27.06.2017 у справі № 916/1335/17, від 18.06.2019 у справі № 916/1686/19 та ухвалами Ренійського районного суду Одеської області від 24.04.2018 і від 18.05.2018 у справі № 510/606/18, що набрали законної сили, було встановлено, що як станом на 2017 рік, так і станом на 2019 рік теплохід "TINKA" належав саме Компанії BYO LTD, а не позивачу, який стверджує про придбання 03.07.2017 спірного судна; 3) пан Окан Бірінчі, який діяв від імені позивача, підписав угоду купівлі-продажу судна від 03.07.2017 і від імені контрагента - Компанії BYO LTD, тобто від обох сторін угоди діяла одна й та сама фізична особа, яка також є кінцевим бенефіціарним власником зазначених юридичних осіб, що, на думку скаржника-1, свідчить про незалучення до участі у справі належного відповідача - Компанії BYO LTD і про фіктивний характер позову, який подано виключно з метою вжиття заходів забезпечення, що спрямовані на недопущення реалізації єдиного майна Компанії BYO LTD з метою задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № 69962380; 4) суди не врахували висновку щодо застосування положень пунктів 1, 2 частини 1 статті 137 ГПК України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 916/3260/17; 5) суди не врахували висновку щодо застосування норм частини 3 статті 13 ЦК України і статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (в аспекті зловживання позивачем процесуальними правами), викладеного в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц, від 20.05.2020 у справі № 640/13156/18; 6) суди не врахували висновку щодо застосування норми частини 3 статті 154 ЦПК України, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 753/2380/18-ц; 7) суди не врахували висновку щодо застосування норми частини 3 статті 150 ЦПК України (в контексті дотримання критеріїв відповідності (адекватності) та співмірності заходів забезпечення позову), викладеного в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 524/188/18, від 10.11.2022 у справі № 335/1273/22.
В свою чергу, скаржник-2 звертає увагу на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статті 80 ЦК України, статей 13, 74 Закону України "Про міжнародне приватне право", статей 76, 77, 139, 140, 170 ГПК України, наголошуючи на тому, що, не врахувавши висновку щодо застосування положень статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" та статей 4, 45, 162, 365 ГПК України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20), суди не встановили процесуальної право- та дієздатності позивача як іноземної юридичної особи.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Компанія у відзивах на касаційні скарги просить відмовити в їх задоволенні повністю з мотивів, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові.
ПП "ЛАРУС ШИППІНГ" у відзивах на касаційні скарги просить їх задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених у них.
ВДВС не скористався правом на подання відзивів на касаційні скарги.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами приватного виконавця Колечка Д. М. і ТОВ "АГРО-РЕНІ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 916/3638/22 та призначено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2023 зупинено касаційне провадження у справі № 916/3638/22 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/5361/22.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2023 поновлено касаційне провадження за касаційними скаргами приватного виконавця Колечка Д. М. і ТОВ "АГРО-РЕНІ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 916/3638/22.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. 28.11.2022 на веб-сайті платформи електронних торгів ДП "СЕТАМ" опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна - суховантажного теплоходу "MAMBA B", ІМО № 9189706, рік побудови 1998; реєстраційний номер лота: 520147; категорія: водний транспорт.
Відповідно до інформації про лот № 520147 у оголошенні зазначено такі відомості про обтяження майна:
1) арешт рухомого майна № 30066870, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 64500729, виданий 03.10.2022, видавник: Ренійський ВДВС Південного МРУ Мінюсту. Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2022 № 81784608 обтяжувачем майна є Ренійський ВДВС Південного МРУ Мінюсту, боржником - Компанія BYO LTD.
2) арешт рухомого майна № 28581544, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 64598543, виданий 22.02.2021, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль О. Є. Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2022 № 81784739 обтяжувачем майна є приватний виконавець Гамбаль О. Є., боржником - Компанія BYO LTD.
3) арешт рухомого майна № 28390756, постанова про арешт майна, серія та номер: 63777325, виданий 16.12.2020, видавник: Ренійський ВДВС Південного МРУ Мінюсту. Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2022 № 81784872 обтяжувачем майна є Ренійський ВДВС Південного МРУ Мінюсту, боржником - Компанія BYO LTD.
4) арешт рухомого майна № 26944409, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 59366883, виданий: 28.08.2019, видавник: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г. В. Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2022 № 81785005 обтяжувачем майна є приватний виконавець Парфьонов Г. В., боржником - Компанія BYO LTD.
Як вбачається з оголошення про проведення торгів за лотом № 520147, організатором торгів є ДП "Сетам", продавцем зазначено приватного виконавця Колечка Д. В. Електронні торги за вказаним лотом оголошено з метою задоволення вимог стягувачів у виконавчих провадженнях, аукціон призначено на 28.12.2022.
12. З Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що в усіх виконавчих провадженнях боржником є Компанія BYO LTD, а стягувачами виступають ПП "ЛАРУС ШИППІНГ", ТОВ "АГРО-РЕНІ" та ВДВС.
Із Єдиного реєстру боржників від 12.12.2022 стосовно Компанії BYO LTD вбачається, що:
1) на виконанні у приватного виконавця Колечка Д. М. знаходяться виконавчі провадження: ВП № 64598543, ВП № 69962333, ВП № 69962458;
2) на виконанні у приватного виконавця Парфьонова Г. В. знаходяться виконавчі провадження: № 59366883, № 59693049, № 60448042, № 69595753, № 69637130, № 69648131, № 69650062, № 69651115, № 69651944, № 69651981, № 69656660, № 69658549, № 69659209, № 69659727, № 69660150, № 69662349, № 69686042;
3) на виконанні у Ренійського ВДВС Південного МРУ Мінюсту знаходяться виконавчі провадження: № 64500729, № 64500928, № 70353922.
Позиція Верховного Суду
13. Здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, дослідивши наведені в них доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
14. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
15. Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні ді (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України № 460-IX від 15.01.2020); 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України № 460-IX від 15.01.2020); 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, зі змісту частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що цією диспозитивною нормою не визначено вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову, однак такий перелік може доповнюватися виключно за рахунок заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
16. Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
17. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
18. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
19. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
20. З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
21. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду як з двома вимогами майнового характеру (про визнання права власності на спірне судно та витребування його в зберігача), так і з чотирма вимогами немайнового характеру (про зняття арештів від 03.10.2022, від 22.02.2021, від 16.12.2020, від 28.08.2019 з рухомого майна), то апеляційний суд правильно зазначив, що в цьому випадку мають одночасно досліджуватися такі підстави вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу як зупинення продажу на електронних торгах арештованого майна, яке є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, так і достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20).
У свою чергу, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
22. Норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого запропонованого Товариством заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту. Зокрема, згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. При обранні позивачем способу захисту своїх прав, передбаченого частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", і як наслідок, при вжитті відповідних заходів забезпечення позову, суди мають враховувати саме положення пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, якими чітко встановлено, що позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тобто з обов`язковим дотриманням критерію обмеженості предмета відповідного позову, з перевіркою всіх обставин справи та дослідженням відповідних доказів. Отже, чинний ГПК України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного пунктом 6 частини 1 статті 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.
Аналогічні правові висновки, які колегія суддів вважає за необхідне врахувати на підставі частини 4 статті 300 ГПК України шляхом виходу за межі доводів касаційних скарг, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 910/5361/22, до завершення розгляду якої зупинялося провадження в цій справі.
23. За таких обставин колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком судів першої та апеляційної інстанцій про адекватність, належність та співмірність запропонованого Компанією такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого рухомого майна, з огляду на те, що виникнення спору в цій справі зумовлене тим, що спірне судно, як вважає позивач, належить йому на праві власності, тому не може бути предметом реалізації на електронних торгах для задоволення вимог стягувачів за боргами Компанії BYO LTD, а накладені обтяження (арешти) мають бути скасовані.
Верховний Суд зауважує, що, зупиняючи 27.12.2022 реалізацію арештованого майна в ході звернення стягнення на нього в межах зведеного виконавчого провадження № 69962380, стягувачами в якому є відповідачі в цій справі тобто безпосередньо перед електронними торгами, оголошеними на 28.12.2022, суд першої інстанції врахував існування в такому випадку прямого зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову та предметом заявленої позовної вимоги (про визнання права власності на арештоване рухоме майно), оскільки в спорах майнового характеру відповідний захід забезпечення позову має стосуватися лише майна, що є предметом спору.
В підсумку суди дійшли правильного висновку про те, що вірогідна реалізація на електронних торгах теплоходу "TINKA", стосовно якого наразі існує спір про право (частина 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"), неминуче призведе до здійснення новим володільцем реєстрації набутого права власності на спірне майно та в подальшому унеможливить захист і поновлення в межах одного судового провадження прав позивача, що може істотно ускладнити поновлення його законних прав та інтересів.
24. Крім того, застосовуючи вказаний захід забезпечення позову, суди попередніх інстанцій цілком правомірно на підставі частини 4 статті 236 ГПК України врахували сформульовані в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 757/22558/20 (процесуальні правовідносини забезпечення позову в ній є подібними з цією господарською справою) висновки про те, що такий вид забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише в справах за позовом про визнання права власності на це майно. Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед спрямована на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі. Крім того, зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі, а лише зупиняє продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника. Більше того, зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено.
Касаційна інстанція не вбачає жодних підстав для відступлення від зазначених правових висновків об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, тим більше, що подані касаційні скарги взагалі не містять доводів на обґрунтування можливості відповідного відступлення.