ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа №420/14944/22
адміністративне провадження №К/990/12825/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Бойко О.Я. від 20.12.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Лук`янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г. від 14.03.2023,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
У спірних правовідносинах відповідач повернув позивачу подані ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт, посилаючись на те, що зазначений у цих повідомленнях договір оренди землі не посвідчує право користування земельною ділянкою, вказаною замовником, оскільки державна реєстрація такого права у встановленому законом порядку не здійснювалась. Відповідач також наголошував, що на цю земельну ділянку зареєстроване відповідне обтяження і це, на його переконання, є додатковою перешкодою для внесення до Реєстру будівельної діяльності вказаної у повідомленнях позивача.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що здійснення державної реєстрації речових прав користування (оренди) на земельні ділянки, набутих за спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, законом не передбачена та не вимагається, а реєстрація цих прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно передбачається Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виключно щодо загальної процедури оформлення прав на землю, відповідно, зокрема, до Земельного кодексу України. З цих підстав позов було задоволено у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції у цілому погодився з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову у справі, що розглядається, однак змінив мотиви рішення, яке переглядалось, констатувавши, що повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт законом не передбачено, а тому вважав, що у спірних відносинах відповідач діяв протиправно та всупереч наявних у нього повноважень.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
І.І Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" (далі також ТОВ "АГРО-РЕНІ", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі також ДІАМ, Інспекція, відповідач), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт), прийняте Державною інспекцією архітектури та містобудування України, та відображене у Витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 25.05.2022, згідно з яким було повернуто на доопрацювання (відмовлено у видачі) повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429553 "Будівництво складу зерна ТОВ "АГРО-РЕНІ" на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області";
- визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт), прийняте Державною інспекцією архітектури та містобудування України, та відображене у Витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 26.05.2022, згідно з яким було повернуто на доопрацювання (відмовлено у видачі) повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429299 "Будівництво критого складу зерна ТОВ "АГРО-РЕНІ" на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003";
- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України у вигляді невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429553 "Будівництво складу зерна ТОВ "АГРО-РЕНІ" на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області";
- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України у вигляді невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429299 "Будівництво критого складу зерна ТОВ "АГРО-РЕНІ" на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003";
- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429553 "Будівництво складу зерна ТОВ "АГРО-РЕНІ" на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області" та внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену у цьому повідомленні.
- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 реєстраційний номер ІУ051220429299 "Будівництво критого складу зерна ТОВ "АГРО-РЕНІ" на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003" та внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену у цьому повідомленні.
2. В обґрунтуванні позовних вимог зазначалось, що відповідач, на думку Товариства, безпідставно повернув на доопрацювання подані позивачем для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
3. У позові Товариство стверджувало про наявність у нього належним чином оформленого правовстановлюючого документа на користування земельною ділянкою, на якій він мав намір виконувати будівельні роботи.
4. Позивач зазначав, що повертаючи на доопрацювання вказані повідомлення, відповідач не взяв до уваги ту обставину, що територія на якій передбачається виконання будівельних робіт, відповідно до чинного законодавства є частиною території, на якій встановлюється та діє спеціальний правовий режим економічної діяльності та спеціальний порядок застосування та дії законодавства України. Зокрема, на переконання Товариства, відповідачем не враховано, що суб`єкт господарювання, який уклав договір оренди землі в порядку, визначеному спеціальним законодавством про спеціальну економічну зону, безвідносно до реєстрації такого права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, має наділятися правами на оформлення дозвільної документації на виконання будівельних робіт, в тому числі повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), на рівні з іншими землевласниками та землекористувачами, які оформили свої права на землю в загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України.
5. Товариство вважало, що відповідач, приймаючи спірні рішення, відображені у витягах, необґрунтовано не врахував оформлене належним чином право користування земельною ділянкою із повним дотриманням спеціального порядку та процедури, передбачених спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, шляхом укладення відповідного договору землі із Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" як органом господарського розвитку та управління спеціальної економічної зони "Рені".
І.ІІ Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 позов задоволено повністю.
7. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановленому законом порядку набув право користування на земельну ділянку, на якій ним планувалось розмістити об`єкт будівництва.
8. Такі висновки суд обґрунтував тим, що в силу приписів статті 368 Цивільного кодексу України, враховуючи презумпцію правомірності правочину, договір оренди землі, укладений між позивачем та Ренійським морським торговельним портом, набув чинності з моменту його укладення, а обставин про встановлення на момент розгляду справи недійсності цього правочину законом або судом не встановлено.
9. Суд першої інстанції також вказував, що необхідність державної реєстрації речових прав користування (оренди) на земельні ділянки, набутих за спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, законом не передбачена та не вимагається, а реєстрація цих прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на думку суду, передбачена Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виключно щодо загальної процедури оформлення прав на землю, відповідно, зокрема, до Земельного кодексу України. Посилаючись на це, у рішенні суду першої інстанції висловлена правова позиція про те, що вимоги вищевказаних актів законодавства України на спірні правовідносини не поширюється.
10. З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції констатував, що такий договір посвідчує право оренди позивача на земельну ділянку, у зв`язку з чим визнав протиправними дії відповідача щодо повернення поданого Товариством повідомлення про початок виконання будівельних робіт з підстав відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відведену під забудову.
11. З огляду на такі висновки щодо застосування норм права, суд першої інстанції відхилив аргументи відповідача про те, що відсутність реєстрації прав на нерухоме майно є підставою для фактичної відмови реєстрації повідомлень позивача у Реєстрі будівельної діяльності Електронної системи.
12. Судом першої інстанції враховано й те, що за доводами відповідача, наведеними у судових засіданнях і заявах по суті справи, однією з підставою для повернення поданих Товариством повідомлень слугували обставини стосовно наявності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію обтяження, здійсненого приватним нотаріусом.
13. Водночас, суд першої інстанції визнав ці аргументи Інспекції необґрунтованими і їх відхилив, оскільки встановив, що у оскаржуваних у цій справі рішеннях стосовно повернення повідомлень, посилання на ці обставини відсутні й доказів на їх підтвердження ДІАМ не надала. Крім того, суд зауважив, що відповідач не зазначив, яким чином вказана інформація стосується предмета позову.
14. У оскаржуваному рішенні суду першої інстанції з цього приводу також зазначено, що територія Ренійського морського порту, який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 5124110100:02:009:0003, має площу 94,3629 га і на ній виконуються будівельні роботи різними суб`єктами господарювання щодо спорудження різних об`єктів нерухомості, які не пов`язані між собою та не мають один до одного жодного відношення.
15. При цьому, згідно з наведеними у рішенні суду першої інстанції мотивами, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження 46784368 у вигляді заборони на нерухоме майно, на який посилається відповідач, пов`язаний з укладенням та нотаріальним посвідченням договору іпотеки від 18.02.2022 між зовсім іншими суб`єктами, а саме - фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "Рені-Оіл". Предметом іпотеки є зовсім інший об`єкт - комплекс по перевалці наливних вантажів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 245,8 кв.м, реєстраційний номер майна 585697651241, який належить на праві власності ТОВ "Рені-Оіл".
16. Зважаючи на вищевикладене, суд відхилив зазначені вище аргументи відповідача як підставу відмови у реєстрації поданого Товариством повідомлення, оскільки такі доводи не стосуються предмету позову.
17. Суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд справи, у цілому погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, однак вважав за необхідне змінити мотиви ухваленого у цій справі рішення по суті спору.
18. В обґрунтуванні такого висновку апеляційний суд зазначав, що чинним станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин законодавством, яким вони врегульовані, не передбачено наявності у посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю повертати документи, зокрема повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на доопрацювання, тобто не здійснювати реєстрацію такого повідомлення.
19. Суд апеляційної інстанції вважав, що Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, закріплюють єдиний можливий варіант поведінки органу державного архітектурно-будівельного контролю за наслідком подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у паперовій формі, а саме - внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднення її на порталі електронної системи.
20. Апеляційним судом враховано й те, що у витягах з Реєстру будівельної діяльності відсутні жодні посилання на вказане відповідачем обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, у зв`язку з чим, за позицією суду апеляційної інстанції, відсутні підстави стверджувати, що програмними засобами електронної системи автоматично обрано критичний рівень ризику, що має наслідком автоматичне блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи та передбачає припинення програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надсилання повідомлення (попередження) про блокування замовнику.
21. Крім того, апеляційним судом підкреслено, що ТОВ "АГРО-РЕНІ" повідомлено саме про повернення на доопрацювання повідомлень, а не про автоматичне блокування можливості подання таких повідомлень.
22. З огляду на це, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 змінено мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 в частині підстав для задоволення позову Товариства, а в іншій частині це судове рішення залишено без змін.
І.ІІІ Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на території міста Рені Одеської області на земельній ділянці загальною площею 94,36 га, наданої у користування Ренійському морському торговельному порту, відповідно до статті 1 Закону України "Про спеціальну економічну зону "Рені" та пункту 2 Положення про спеціальну економічну зону "Рені", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2000 №1344, створена і діє спеціальна економічна зона "Рені" (далі також "СЕЗ "Рені").
25. Позивач для отримання статусу суб`єкта спеціальної економічної зони (далі також СЕЗ), розробив інвестиційний проект з будівництва зернового комплексу, затверджений рішенням виконавчого комітету Ренійської міської ради №2 від 31.01.2014, та уклав інвестиційний договір з виконавчим комітетом Ренійської міської ради, затверджений рішенням виконкому цієї ради №3 від 31.01.2014.
26. 07.02.2014 позивач отримав Свідоцтво про реєстрацію суб`єктом СЕЗ "Рені" №13.
27. 08.11.2018 позивач та Ренійський морський торговельний порт (далі також РМТП) як орган господарського розвитку та управління СЕЗ "Рені", уклали договір оренди землі №14/18.
28. Відповідно до умов договору оренди ТОВ "Агро-Рені" було передано земельну ділянку площею 29093 кв.м., яка входить до складу загальної земельної ділянки, оформленої у постійне користування РМТП (кадастровий номер 5124110100:02:009:0003).
29. 28.04.2022 позивач подав два повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), а саме:
- повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) реєстраційний номер ІУ051220429299 щодо об`єкта будівництва - "Будівництво критого складу зерна ТОВ "АГРО-РЕНІ" на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003" ;
- повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) реєстраційний номер 1У051220429553 щодо об`єкта будівництва - "Будівництво складу зерна ТОВ "АГРО-РЕНІ" на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області".
30. Відповідно до вказаних вище повідомлень передбачається виконання будівельних робіт на території земельної ділянки, яка діє як спеціальна економічна зона "Рені".
31. Повідомлення позивач подав через Центр надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України.
32. 25.05.2022 та 26.05.2022 відповідач оформив витяги з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, якими зазначені повідомлення повернув позивачу на доопрацювання.
33. Як на причину для повернення повідомлень відповідач послався на пункт 5 Порядку виконання будівельних робіт, зокрема на те, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.
ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
34. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункти "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
35. На думку скаржника, відкриття касаційного провадження у цій справі та перегляд у касаційному порядку рішень суду першої та апеляційної інстанції має виняткове значення для ДІАМ та сприяє формуванню єдиної правозастосовної практики.
36. На думку відповідача, розгляд справи у суді касаційної інстанції має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. За доводами касаційної скарги, поняття "суспільний інтерес" охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
37. Окрім цього скаржник звертає увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
38. Вважає, що апеляційний суд формально підійшов до трактування норм законодавства, зокрема, зазначає, що висновки суду стосовно безальтернативної поведінки органу архітектурно-будівельного контролю під час реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт суперечать частині четвертій статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка чітко передбачає, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
39. Скаржник також зазначає, що судом апеляційної інстанції не досліджувались фактичні обставини справи, а надавалося виключно трактування норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт. Зокрема, суд не досліджував правову природу договору про оренду земельної ділянки та відсутність державної реєстрації такого правочину.
40. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача зазначає, зокрема, що скаржником не наведено жодних із передбачених процесуальним законом підстав для направлення цієї справи на новий розгляд і не вказано порушення яких саме конкретних норм було допущено судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи і ухвалення у ній оскаржуваних судових рішень.
41. Товариство вважає, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно з`ясовані обставини справи, яка розглядається, з наданням оцінки усім аргументам сторін та наявним у матеріалах справи доказам.
42. Позивач заперечує доводи Інспекції про наявність у неї повноважень на повернення повідомлень на доопрацювання, в обґрунтуванні яких позивач наполягав на тому, що мав право на такі дії, оскільки це прямо не заборонено законом.
43. З цього приводу Товариство акцентуючи увагу на приписах норм статті 19 Конституції України, підкреслює, що діяльність державних органів принципово відрізняється від діяльності приватних суб`єктів, яким, навпаки, дозволено все, що прямо не заборонено законом.
44. Відзив на касаційну скаргу містить незгоду з доводами ДІАМ й про те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт нібито є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
45. У контексті цих аргументів відповідача зазначається, що на відміну від дозволу на виконання будівельних робіт, який видається замовнику будівництва відповідним органом державного архітектурно - будівельного контролю, повідомлення про початок будівельних робіт за своєю правовою природою не є документом дозвільного характеру, а по суті є декларативним документом; в якому замовник будівництва повідомляє цей орган про початок виконання відповідних будівельних робіт, декларуючи при цьому дотримання всіх вимог чинного законодавства в процесі подання такого повідомлення та виконання робіт і беручи на себе всю повноту відповідальності за таке дотримання.
46. На думку позивача, саме у зв`язку із цим законом передбачено лише обов`язок замовника будівництва подати (направити) зазначене повідомлення до відповідного органу державного архітектурно - будівельного контролю.
47. Тому Товариство вважає, що поширення відповідачем на спірні правовідносини норм Закону України "Про дозвільну систему сфері господарської діяльності" є помилковим.
48. Вказується, що всі наведені вище доводи та аргументи щодо правової природи повідомлення про початок виконання будівельних робіт та відсутності у органів державного архітектурно- будівельного контролю повноважень щодо повернення таких повідомлень на доопрацювання (у випадках, коли це прямо не передбачено законом) підтверджуються, серед іншого, практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17.02.2022 у справі №640/9519/19 та від 08.10.2020 у справі №813/85/16.
49. Стосовно аргументів касаційної скарги в частині міркувань про відсутність у позивача права користування земельною ділянкою, на території якої заплановано проведення будівельних робіт, зазначених у поданих відповідачу повідомленнях, Товариство зазначає, що суб`єкт господарювання, який уклав договір оренди землі в порядку, визначеному спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, безвідносно до реєстрації такого права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, має наділятися правами на виконання будівельних робіт, у тому числі, на подання повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), на рівні з іншими землевласниками та землекористувачами, які оформили свої права на землю в загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України.
50. У зв`язку з цим позивач переконаний, що договір оренди землі, укладений між ним та Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт", є документом, що посвідчує право на користування (оренду) землі, тобто, є належною підставою для реєстрації повідомлень у Реєстрі будівельної діяльності Електронної системи.
51. З вищевказаних підстав Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
52. У відповіді на відзив ДІАМ наполягає на тому, що договір оренди землі, за відсутності державної реєстрації такого права, не є документом, який посвідчує право замовника на користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим вважає, що у спірних правовідносинах позивачем не було надано документів, які б засвідчували виникнення у нього права на виконання будівельних робіт на об`єкті, й це, на думку відповідача, зумовлює наявність у нього повноважень на повернення поданого Товариством повідомлення на доопрацювання, вказує на законність таких дій органу державного архітектурно - будівельного контролю.
53. Відповідач переконаний, що зазначені позивачем у відзиві на касаційну скаргу доводи є безпідставними й засновані на помилковому розумінні ним норм чинного законодавства.
54. У зв`язку з цим, а також вважаючи, що наведені Товариством аргументи доводів скаржника не спростовують, відповідач у відповіді на відзив просить задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
55. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі у тексті цієї постанови в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин), який також спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (преамбула до цього Закону).
56. За приписами статті 3 вищевказаного Закону відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
57. Згідно з положеннями абзацу четвертого пункту 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів
58. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку (частина друга статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").